Виховання дитини. Усиновлення дітей одностатевими парами.

Усиновлення та виховання дітей в одностатевих парах регламентується законами деяких країн світу.

Соціологічні дослідження показують, що такі пари набагато частіше різностатевих пар висловлюють бажання всиновлювати і виховувати дітей-інвалідів, інфікованих ВІЛ або «важких» (неблагополучних) дітей старшого віку.

В результаті багаторічних наукових досліджень також виявлено, що діти в таких сім’ях не стають гомосексуальними частіше, ніж у різностатевих, а також те, що вони демонструють не менш високі показники соціальної адаптації, успішності і загального розвитку, ніж їхні однолітки від різностатевих шлюбів.

Незважаючи на це, опоненти подібної практики усиновлення і виховання стверджують, що благополуччя дитини в таких союзах перебуває під загрозою, так як, на їхню думку, існує зв’язок між гомосексуальністю і педофілією, а також через те, що в таких сім’ях відсутня рольова модель протилежної статі.

У звіті «Американського об’єднання за громадянські свободи» (American Civil Liberties Union, скор. ACL) говориться, що велика кількість опублікованих соціологічних досліджень встановило ймовірність «порівняльної нормальності» дітей, які виросли в одностатевому оточенні.

При порівнянні таких дітей з дітьми різностатевих батьків не виявлено відмінностей в «ступені популярності, соціальної адаптованості, гендерної поведінкової ролі, гендерної ідентичності, кмітливості, самоприйняття, в емоційних проблемах, інтересі до шлюбу і вихованню, в самоконтролі, моральному розвитку, незалежності, функціях, об’єктивних відносинах або самооцінці».

Американська психологічна асоціація підтримала усиновлення і виховання дітей в одностатевих парах своїми офіційними заявами від 2004 року. Американська медична асоціація випустила аналогічну заяву, що підтримує практику усиновлення дітей одностатевими парами, а також закликає своїх членів боротися за усунення нерівності у сфері охорони здоров’я для таких дітей.

У 2007 році соціологами Амстердамського університету було проведено дослідження 100 гетеросексуальних і 100 лесбійських пар, в яких діти 4-8 років виховувалися з самого народження. Кількість хлопчиків і дівчаток у досліджуваних групах була приблизно однаковою.

В результаті дослідження виявилось, що виявити різницю між рівнем благополуччя дітей в цих сім’ях не вдається. Отримані дані узгоджуються з проведеними раніше американськими дослідженнями. До аналогічних висновків за підсумками досліджень прийшло міністерство юстиції Німеччини…

У 2009 році опубліковано дослідження університетів Арлінгтона та Східної Каліфорнії, яке показало що сексуальні уподобання батьків не мають ніякого впливу на розвиток емоційних проблем в усиновлених дітей. Що стосується сексуальної орієнтації детей.

Серед людей, які у свідомому віці ідентифікують себе як гомосексуали, переважна більшість вихована різностатевими батьками. У результатах ряду опублікованих наукових досліджень, які порівнюють дітей, яких виховували дві матері, з дітьми, вирощеними матір’ю і батьком, не виявлено зв’язку між типом сім’ї і виникненням у дітей згодом гомосексуальної орієнтації.

В Європі У січні 2008 року Європейський суд з прав людини постановив, що гомосексуальність не може бути причиною відмови в усиновленні. Всі країни — члени Ради Європи зобов’язані підкоритися цьому рішенню. Таким чином, в цих країнах окремі громадяни незалежно від їх орієнтації, самотні або ті що проживають з партнером, можуть подавати запит на усиновлення.

У журналі Pediatrics, офіційного органу Американської Академії Педіатрії (American Academy of Pediatrics), найбільшою (55 тисяч членів) і впливовою професійною організацією педіатрів США, опублікована доповідь «Вплив законів про шлюб, цивільний союз і партнерство на здоров’я і благополуччя дітей».

Доповідь була підготовлена ​​за дорученням Ради директорів ААП, яку спеціально рекомендували на масове поширення. Один з авторів доповіді, відомий педіатр Ellen C. Perrin пише: «Наукові дані переконливо доводять, що між сексуальною орієнтацією батьків і аспектами емоційної, психосоціальної і поведінкової пристосованості дітей не існує ніякого зв’язку.

Ми укладаємо, що цивільний шлюб доброчинний для дітей, незалежно від гендеру батьків, тому що він зміцнює сім’ї та сприяє фінансовій та правовій безпеці, психосоціальній стійкості і посиленому почуттю соціального прийняття та підтримки».

Доповідь ААП — серйозна наукова підтримка легалізації одностатевих шлюбів та визнання їх права на усиновлення дітей, проти чого борються християнські фундаменталісти. Крім того, він містить ряд важливих теоретичних міркувань і визначень.

В той час коли Америка вирішує, наскільки правомірне визначення шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, Україна все ще вирішує, чи карати за «пропаганду гомосексуалізму».

До цих пір український парламент не відніс до ознак, за якими можуть дискримінувати, сексуальну орієнтацію. Тому говорити про легалізацію одностатевих шлюбів в Україні ще рано, констатують експерти і правозахисники.