Читать статью на русском языке

Діагноз «позаматкова вагітність» завжди невтішний.

І для лікарів, і для пацієнтки означає одне — діяти треба негайно, адже на кону – життя. Різке збільшення позаматкових вагітностей за останніх 20 років (щонайменше в 3-5 разів) викликає занепокоєння. Приблизно 1,5-2% всіх вагітностей є позаматковими, при цьому переважна більшість з них – трубні.

Окрім труби, плідне яйце може імплантуватися на яєчнику, очеревині, в рудиментарному матковому розі. В окремих випадках можливе розташування одного плідного яйця в матці, а другого – поза нею.

Позаматкова вагітність — серйозне гінекологічне захворювання. Якщо ембріон імплантується позаматковою порожниною, для його розвитку немає ні достатнього простору, ні необхідних засобів живлення. Швидке зростання ембріона може призвести до розриву органу, куди він імплантувався.

Немає певних особливих ознак, за якими жінка може здогадатися про позаматкову вагітність. Первинні вияви маткової та позаматкової вагітностей однакові: затримка менструації, біль у молочних залозах, позитивний тест на вагітність, інколи нудота. Ознаки цієї патології виявляються або при УЗО (при нормальному менструальному циклі плідне яйце візуалізується в матці), або від моменту, коли порушується цілісність плодовмістилища і з’являються клінічні ознаки перерваної позаматкової вагітності: біль, виділення, порушення загального фізичного стану…

Катастрофа ж настає «як грім серед білого дня». Коли відбувається розрив труби – часу на уточнення діагнозу та оперативне лікування залишається дуже мало, на відміну від іншого варіанту, коли відбувається так званий «трубний аборт» (повне або часткове відшарування плідного яйця). В останньому випадку симптоматика послаблена і уточнення діагнозу може тривати довго.

Позаматкова вагітність загрожує життю жінки, оскільки супроводжується ризиком розриву тканин і виникненням кровотечі. Більше того, вона є основною причиною смерті жінок в I триместр вагітності. Визначити нормальну або патологічну вагітність може лише фахівець. При щонайменшій підозрі на позаматкову вагітність гінеколог пропонує жінці лікуватися в умовах стаціонару.

Не варто відмовлятися: лише у спеціалізованій установі можна провести необхідні дослідження і поставити точний діагноз, визначити місце імплантації зародка — в матці або поза нею. «На жаль, діагностика позаматкової вагітності, незважаючи на успіхи функціональної діагностики, — дуже рідкісне явище, оскільки її ультразвукові ознаки, особливо на ранніх термінах (до візуалізації ембріона з серцебиттям) не завжди однозначні.

Переривається позаматкова вагітність у більшості випадків на 6-8 тижні від першого дня останньої менструації. Якщо ж відбувається розрив труби – стан пацієнтки настільки важкий, що вона потребує негайного оперативного втручання. Коли ж ідеться про «трубний аборт», уточнення діагнозу затягується. Пацієнтку оглядає гінеколог, проводиться УЗО, обстежується кров на ХГЧ. Найчастіше діагноз уточнюється не відразу, а при динамічному спостереженні», — зазначає Ксенія Хажиленко, завідуюча відділенням амбулаторної допомоги клініки «Ісіда».

Найпоширеніший спосіб лікування – оперативний. Залежно від тяжкості загального стану і пошкодження плодовмістилища, хірург приймає рішення про видалення або збереження труби. Видалення, як правило, призводить до зниження шансів завагітніти в майбутньому.

Проте збереження труби також не гарантує у подальшому її нормальну функціональність. «Існує також альтернативний, нехірургічний спосіб лікування (лише при позаматковій вагітності, що урвалася «трубним абортом», – призначення цитостатичних препаратів, які призводять до розсмоктування плідного яйця. Але застосування такого методу не надто популярне в нашій країні через неоднозначну ефективність і серйозні побічні ефекти», — застерігає Ксенія Хажиленко.

Після розриву труби імовірність нормального народження в майбутньому знижується щонайменше вдвічі. Після позаматкової вагітності жінка повинна пройти повне обстеження і виконувати всі рекомендації лікарів. У наступний рік життя вона має бути обережною і уникати надмірних навантажень. Також треба ретельно стежити за здоров’ям: правильно харчуватися, висипатися, більше відпочивати.

Позаматкова вагітність не виникає на порожньому місці. Їй майже завжди передують запальні або інфекційні захворювання геніталій, аборти, важкі, ускладнені запальним процесом, пологи. При цьому слизова оболонка маткових труб набухає, вони деформуються і втрачають здатність скорочуватися нормально. Ризик позаматкової вагітності підвищується з віком і найвищий у жінок 35-44 років. Відносний ризик летального результату при позаматковій вагітності приблизно в 10 разів вище, ніж при пологах, і в 50 разів вище, ніж при штучному аборті.

«Запобігти позаматковій вагітності неможливо, реально лише понизити ризик її виникнення, відмовившись від спиртного, раннього сексу, наркотиків тощо. Загалом турбота про фізичне і репродуктивне здоров’я надзвичайно актуальна. Насправді все залежить лише від самої жінки: її ставлення до свого здоров’я і бажання мати дитину. Тобто від того, який спосіб життя вестиме жінка, залежить, чи зможе вона в майбутньому стати мамою», — наголошує головний акушер-гінеколог України В’ячеслав Камінський.

Якщо позаматкове зачаття все ж сталося, важливо вчасно його діагностувати для попередження розриву маткової труби. Тоді негативні наслідки для здоров’я будуть мінімальні.

Оставить комментарий

Adblock detector