З часів, які вивчав Дарвін, минуло чимало століть.

Але, незважаючи на значний еволюційний крок, який привів до існування сучасної цивілізації з усіма її технічними і матеріальними благами та складною соціальною структурою, людина все-таки керується базовими інстинктами, що закладені у всі живі організми.

Одним з таких є розмноження. Але це не лише потреба у відтворенні генотипу в нащадках, але й певний соціальний аспект. На думку лікарів, статева зрілість може настати у віці 13-14 років. Є чимало історичних прикладів, коли дівчата виходили заміж і народжували в дуже ранньому, як для сучасниць, віці.

Із розвитком цивілізації і виникненням термінів психології, а також, враховуючи права особистості та соціальну відповідальність, практично у всьому світі на законодавчому рівні було затверджено поняття «дорослість», це 18-21 рік, залежно від регіону.

Беручи до уваги такий дисонанс між фізіологічним станом організму та законодавчою базою, яка підкріплена морально-етичними нормами суспільства, виникає питання, коли ж потрібно починати статеве життя?

Виховані на тому, що «в Радянському Союзі сексу немає», чимало батьків дотримуються думки, що раннє статеве життя є чимось неправильним та аморальним. Але з урахуванням фізіології та зміни гормонального фону підлітка, таке «зачекай зі статевими відносинами» може більше нашкодити організму.

Гормональні збої, психологічні комплекси, перепади настрою і нерозуміння самого себе — все це може призвести до тяжких порушень і зіпсувати подальше життя підлітка. Погляди ж сучасної молоді навпаки доволі розкуті, і соціологи наводять таку статистику: в Україні про ранній статевий досвід розповіли 18% дівчат і 40% хлопців.

Але і занадто ранній досвід статевого життя може закінчитися трагедією. Навіть, якщо відкинути ризик захворювань і вагітність, секс у ранньому віці може призвести до психологічних травм і гормонального дисбалансу.

«Ранній початок статевого життя підвищує ризик виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом, і відповідно призводять до раку шийки матки, небажаної вагітності, негативного досвіду і перенесення його на наступні зв’язки, формування статевої розбещеності з одного боку, і ризик стати «жертвою» статевих злочинів з іншого», — розповіла Яна Рубан, завідуюча відділенням пренатальної діагностики клініки «Ісіда».

Та, незважаючи на досить «демократичні» погляди молоді, нерідко лікарі фіксують факти занадто пізнього початку статевого життя, що також неправильно.

«Пізній початок статевого життя найчастіше має певні негативні наслідки у тих випадках, коли жінка надто емоційно переживає ситуацію, орієнтуючись на думки оточуючих. Як правило, вона знаходиться у стані хронічного стресу, а це може призвести до порушень менструального циклу, функцій щитовидної залози, розвитку міоми матки й інших гормональних захворювань репродуктивної системи», — зазначила Яна Рубан.

На її думку, це питання треба вирішувати індивідуально.

«Не існує чітко встановленого віку для початку статевого життя, природно це дуже індивідуально. Головне, щоб дівчина була фізіологічно, психологічно й інформаційно підготовлена до цього. Вона обов’язково повинна знати: як працює репродуктивна система, чому настає вагітність, її перші ознаки, які є методи контрацепції та захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Бажано разом з гінекологом до початку статевого життя обрати для себе відповідний».

*** Нагадаємо також, Iнтернет-журнал «Дитина Iнфо» вже пiднимав питання про те, що більше 30% у 15-16 років уже мають досвід статевого життя, практично нічого про нього не знаючи.

Оставить комментарий