Малюк до 1 року. Роль материнських біоритмів.

Читать статью на русском языке

Успішність адаптації малюка до нового середовища залежить від того, наскільки швидко він зможе знайти собі зовнішні біологічні регулятори.

Адже протягом внутрішньоутробного розвитку всі функціональні системи плоду регулювалися і автоматично співвідносилися з материнськими.

Тривалий тісний контакт матері з дитиною стимулює у нього вироблення гормонів, що регулюють діяльність видільної і нервової систем, а також сприяє якнайшвидшому становленню добових біоритмів. Можна стверджувати, що відрегульовані біоритми дорослих допомагають стабілізуватися незбалансованим ритмам дитини.

У перший же день життя новонароджений здатний рухатися синхронно ритму мови матері. Така синхронізація поведінки матері і дитини — найважливіший фактор його благополучного розвитку, в тому числі й розумового.

Іншими біологічними регуляторами для новонародженого є:

• серцевий ритм матері, що викликає у дитини спогади про звуки утроби;

• дихання матері, що відчувається малюком, коли його носять притиснувши груди до грудей і живіт до живота;

• ритм ходьби матері, відображений в мозку дитини ще при внутрішньоутробному житті;

• голос матері, весь час чутний малюком — він сприяє розвитку координації його рухів;

• ритмічні рухи матері — вони впорядковують хаотичні і некеровані рухи новонародженого.