Читать статью на русском языке

Смоктання сосок, пальців або питво з пляшечок після певного віку переш- коджають мовному розвитку дитини, вва- жають одні лікарі.

Інші спростовують цю думку, посилаючись на фізіологічну потребу в задоволенні рефлексів.

Команда чилійських педіатрів на чолі з Кларітой Барбоза (Clarita Barbosa) разом з колегами з Вашингтонського університету (University of Washington), США, досліджувала 128 дітей у віці від трьох до п’яти років. Вчених цікавили характер годування дитини, особливості її поведінки в період дитинства і якість мови на різних етапах його розвитку.

Патологічна схильність …

Виявилося, що відмова від годування з пляшечки при досягненні дитиною дев’ятимісячного віку зменшує ризик розвитку у нього мовних порушень. Одночасно вчені встановили, що діти, які продовжували смоктати пальці або соску довше трьох років, в три рази частіше набували мовні дефекти.

Фактично, фахівці довели зв’язок цих шкідливих звичок із ризиком порушення формування мовних навичок у дітей дошкільного віку. Ці діти набагато частіше за інших стикатимуться з труднощами при вимовлянні певних звуків у словах, спрощувати або перекручувати їх вимову.

Попередні наукові експерименти свідчили про те, що подібні звички порушують у немовлят і дітей молодшого віку формування і розвиток ротової порожнини, щелеп і зубів. І навпаки — природне грудне вигодовування стимулює розвиток у малят координації, органів дихання, ковтання і мовної артикуляції.

«Наші результати показали, що стимулювання смоктального рефлексу поза годуванням грудьми має згубний вплив на мовленнєвий розвиток у маленьких дітей», — коментує автор. Це відкриття особливо актуально тому, що в останні десятиліття пляшечки і соски набувають все більшої популярності в молодих батьків.

… або природна потреба

Якщо до однорічного віку практично для кожної дитини смоктання є природною потребою, то після настання дворічного віку воно може перетворитися на психічну дизфункцію, що впливає на розвиток мови, вважають лікарі.

Без сумніву, такому питанню повинна приділятися особлива увага. Якщо смоктальний рефлекс закріпиться в якості патологічної компенсаторно-захисної реакції, пізніше це може викликати розвиток таких дитячих неврозів, як заїкання.

Наталія Горюнова, логопед-дефектолог з 10-тирічним стажем роботи з дітьми дошкільного віку з порушеннями мови та поведінки коментує:

«Не можна сказати, що порушення мови формуються тільки через тривале застосування сосок або через таку звичку, як смоктання пальця. Принаймні, якщо вони і займають певні місця в списку причин розвитку мовленнєвих відхилень у малюків, то ці місця розташовуються не в першій десятці.

Лідируюче положення в ньому займають генетично обумовлені порушення прикусу, коротка вуздечка мови та особливості нервово-психічного розвитку дитини — саме через них найчастіше страждає мова малюка. Смоктальний рефлекс у різних дітей має різну тривалість, і, до того як він почне згасати, дитині все одно потрібно його задовольняти. Не кожна мама може пропонувати груди маляті стільки, скільки йому потрібно.

Тут виникає дилема — створити загрозу для правильного формування прикусу і мовної мускулатури або зняти психоемоційне напруження, що виникає в результаті незадоволеності сильного рефлексу. І тут, звичайно, пустушка допоможе малюку».

«Більше того, запропонувавши дитині соску, ви можете бути впевнені, що в переважній більшості випадків ваше чадо відучитися від неї до чотирирічного віку.

Якщо ж в якості предмету для смоктання ваш малюк вибере власний палець, то боротьба з даною звичкою може розтягнутися набагато довше. Звичайно, кожні батьки самостійно вирішують, як виховувати свою дитину і піклуватися про її здоров’я і благополуччя, але ми завжди рекомендуємо батькам заздалегідь зважувати всі «за» і «проти» щодо подібних допоміжних засобів».

Оставить комментарий

Adblock detector