Малюк до 1 року. 5 основних переживань батьків малюка.

Народження дитини — подія радісна і хвилююча.

Хвилюються всі: і новоспечені батьки, і такі ж свіжоприготовані бабусі, дідусі, дядьки, тітки та інші родичі. Самі розумієте, яка величезна відповідальність лягає на новонароджені плечі: дитина неодмінно повинна виправдати всі очікування своїх рідних, а інакше й бути не може …

А якщо може? Тоді всі ті ж милі родичі починають картинно качати головами і задають стандартні запитання, які незмінно вражають і змушують нервувати батьків малюка.

1. Коли ж він почне тримати голівку?

Здатність тримати голову прямо, знаходячись у вертикальному положенні, формується у новонароджених в період з двох до трьох місяців. До цього моменту дорослим доводиться бути дуже уважними і обережними, коли вони функціонують за малюком.

Мабуть, тому бабусям і дідусям так не терпиться форсувати цей період. І до того моменту, коли це диво — самостійне утримання голови, — здійсниться, ви, дорогі молоді батьки, встигнете начитатися чимало літератури про гіпотонус зокрема і про затримку фізичного розвитку в цілому.

Головне без паніки. Якщо вас щось турбує — марш до педіатра. Якщо щось турбує ваших родичів у вашій дитині — відправте їх до психолога. Якщо вашій дитині ще немає трьох місяців, з ним усе в порядку!

2. Чому він так довго не плазує?

Малюки починають повзати в різний час, в середньому до 6-7 місяців. Конкретний час залежить від багатьох обставин: темперамент дитини, його вага і зростання, пори року, умов та інше. І якщо ваші рідні починають натякати на те, що вашому малюкові давно пора навчитися переміщатися рачки, посміхніться — вони просто забули, що всі діти різні!

3. Чому він ще не ходить?

Має право! Малюк починає ходити без підтримки сторонніх між 9 і 18 місяцями. Погодьтеся, це досить великий інтервал часу, у порівнянні з віком дитини. Тому не треба слідом за бабусями і дідусями впадати в паніку, слухаючи розповіді про те, як ви самі стрибали і бігали на рік з невеликим. Всьому свій час. А на питання «чому він ще не ходить?» Гордо відповідайте: чим довше повзає, тим розумніше буде!

4. Чому він до цих пір нічого не говорить?

Під мовленням, ясна річ, розуміється не набір складів «ма», «па», «дай», «ням», а саме слова, з яких малюки складають найпростіші пропозиції. І, безумовно, діти, які рано почали говорити — завжди предмет гордості своїх батьків і бабусь / дідусів. Нерідко можна почути, як бабусі хваляться своїми онуками: хто скільки слів знає, хто що вимовляє, якими виразами користується.

Погодьтеся, прикро опинитися в такій компанії бабусі, онучок якої ще толком не вміє зв’язати двох складів — це при тому, що йому «вже півтора року!». Але, погодьтеся, поки це проблеми бабусі, а не малюка. Мова малюка формується з 8 місяців до 3-4 років. Навіть логопед не займається дітьми до 4-річного віку. І у вас, певно, є час. Ваша дитина ще встигне вас здивувати, і дасть привід бабусі похвалитися перед подружками. Утім, чи це найголовніше в його житті?

5. Ну коли ж він почне ходити на горщик

Це сама велика тема для розмов між батьками і бабусями / дідусями. Бабусі особливо сильно хвилюються, коли бачать онуків в одноразових підгузниках, особливо якщо тим вже виповнилося півтора, а тим більше два роки. Бабусі начитані про «шкоду» «підгузників» і постійно розповідають про те, що особисто вас вони почали висаджувати на горщик, як тільки ви навчилися сидіти.

Погодьтеся, якщо б вам доводилося щодня прати і прасувати багаторазові підгузники, а разом з ними і штани, сорочки, пелюшки, простирадла, матраци, килими, які неминуче стають мокрими при кожному «попісі» дитини старше 6 місяців, то ви б і самі, напевно, постаралися якомога швидше привчити свою дитину до горщика. Але зараз це не проблема. А, якщо вірити статистиці і психологам, після 2-2,5 років привчання дитини до горщика, при грамотному педагогічному підході, займає не більше 10 днів.

А знаєте чому? Тому, що дитина в цьому віці починає добре розуміти, що від нього вимагається, і контролювати себе. Загалом, без паніки: ще жодна дитина не йшла в школу в підгузку.