Читать статью на русском языке

Не дуже пристойно звучить українське слово «вошивість» в перекладі на медичну мову і є педикульоз, що в свою чергу, теж не надто пестить слух (pediculus — по-латині це і є воша).

Воші — це особлива група комах, які обирають для свого існування строго певні види тварин, простіше кажучи, у вошей вузька спеціалізація. Свиняча воша обожнює домашніх свиней, бичача — велику рогату худобу. Представники вошивого сімейства не обійшли увагою і людину.

Найбільш відомі 3 види вошей — лобкова, головна та платтяна. Воші передаються від людини до людини побутовим шляхом через забруднені речі і при особливо тісному контакті (наприклад, статевому). Потрапляючи на шкіру воші смокчуть кров і лімфу, чим і харчуються. Не дивно, що в місцях укусів з’являється свербіж. Ретельне розчісування нерідко призводить до інфікування бактеріями і гнійної висипки.

Самки вошей щоденно відкладають від 5 до 15 яєць, які називають гнидами (знову непристойно). Доросла мама-воша приклеює гнид до волосся або до білизни, а через 15-17 днів з’являються юні вошки.

Вошивість — хвороба соціальна, відображає стан суспільства в цілому і безпосередньо пов’язана з дотриманням правил особистої та громадської гігієни — вчасно митися-вмиватися, міняти білизну, стежити за порядком у лазнях і перукарнях тощо.

Вошивість небезпечна не стільки сверблячкою, яка являє собою всього лише індивідуальну неприємність окремо взятого суб’єкта, скільки тим сумним фактом, що воші є переносниками цілого ряду виключно небезпечних інфекційних захворювань — висипного та поворотного тифу, волинської лихоманки.

В основі профілактики вищевказаних інфекцій і лежить боротьба з педикульозом, бо без вошей висипного тифу не буває.

Суть боротьби з педикульозом — огляди, особливо в дитячих колективах (виявлення самих вошей і гнид), ну і, зрозуміло, дотримання цілком очевидних гігієнічних правил.

Встановлення факту педикульозу вимагає негайного лікування.

Лікування не вимагає ковтання жодних таблеток, застосовуються виключно зовнішні засоби, вибір останніх досить великий і в будь-якій аптеці вам хоч що-небудь та запропонують. Ефективність протипедикульозних засобів досить висока, а ціна визначається країною виробником та естетичними вимогами покупця. Є препарати з запахом, неприємним не тільки для вошей, але і для людини, але, при бажанні, нескладно купити заморське диво, яке нічим не відрізняється від звичайного шампуню.

Цілком очевидно, що, виявивши на собі або на своїй дитині воші або гниди, нещасний потерпілий, швидше за все, до лікаря не побіжить. Ні, якщо побіжить, то лікар, зрозуміло, і діагноз поставить, і належний засіб порекомендує. Але оскільки так буває далеко не завжди, наведемо перелік препаратів, бо педикульоз відноситься до тих людських хвороб, коли вже краще самолікування, ніж поширення вошей.

  • Бензилбензоат — 20% емульсія для дорослих і 10% емульсія для дітей. Емульсію збовтують, ватним тампоном наносять на волосся, злегка втираючи в шкіру. Після процедури голову непогано замотати косинкою. Через 30 хвилин змити проточною водою з шампунем, а волосся розчесати для видалення загиблих вошей.

  • Ніттіфор — розчин у флаконі. Рясно змочують не розведеним розчином (все як і у випадку з бензилбензоату — марлевий тампон, косинка). Шампунь і проточна вода — через 40 хвилин.
    Інші препарати (скрізь є інструкції, розібратися нескладно):

  • ПЕДІЛІН, він же МАЛАТІОН, АНТИ-БІТ, РІД, ІТАКС, СІФАКС — шампуні.

  • ПАРА ПЛЮС — аерозоль для лікування педикульозу волосистої частини голови.

  • СПРЕЙ-ПАКС — аерозоль для лікування лобкового педикульозу.

  • НОК — крем-шампунь.

Наведений перелік цілком достатній для перемоги над вошивістю, чого всім постраждалим дуже хочеться побажати.

Оставить комментарий

Adblock detector