Читать статью на русском языке

Одним з найбільш спірних питань медицини сьогодні є питання про необхідність щеплень дітям: робити чи не робити?

Сумніваються батьки, нічого певного не можуть сказати лікарі. Питання про щеплення не переглядали більше п’ятдесяти років. Перегляд показань і протипоказань, а також необхідності щеплень в цілому, на наш погляд, є важливим завданням охорони здоров’я.

Якщо дитячі інфекції є «хворобами росту» дитини, то навіщо щеплення?

Однак, дитячі інфекції небезпечні можливими ускладненнями. Значить, відмовившись від щеплень, необхідно бути добре «озброєним» для профілактики і лікування інфекційних захворювань у дітей. Ми будемо ще більш «озброєні», якщо будемо знати особливості дітей, схильних до тих чи інших інфекцій.

Так, у Великобританії влаштовують так звані «корові ранки», коли до хворої на кір дитини приводять здорових дітей, щоб вони швидше перехворіли. При цьому на кір всі 100% дітей не захворіють. Хто ж захворіє? Хто хворіє на скарлатину, вітряною віспою, мононуклеозом?

Щоб відповісти на ці та інші питання, перш за все треба розглянути проблему розвитку дитини і роль дитячих інфекцій в цьому розвитку.

У момент народження людина представляє собою «потік» спадковості, отриманої нею від батьків: раса, народ, родина.

У наступному розвитку дитини спадковості буде протиставлено все, що внесено особисто нею, все, що зробить її індивідуальною, несхожою на інших. Завданням першого семиріччя є формування фізичного тіла, яке відповідає даному індивідууму, його «Я». Так звані «дитячі хвороби» — вираження боротьби між спадковими силами і «Я».

Протягом дитячого розвитку настають моменти порушення балансу між різними рівнями організації — фізична, духовна, ефірна, астральна. Дисбаланс позначається в особливій схильності до захворювань, у тому числі й до дитячих інфекцій. Дитячі хвороби допомагають у тиглі лихоманки «підігнати» фізичну субстанцію таким чином, щоб вона краще за все відповідала духовному початку людини.

Відповідно до законів здорового розвитку фізичне тіло, дане у спадок, має переорієнтуватися у власне фізичне тіло до семи років. Так, зміна зубів, що свідчить про готовність дитини до школи, означає відторгнення останньої «батьківського субстанції» — молочних зубів.

Навіщо потрібні дитячі інфекції? Що вони роблять з потоком спадковості?

Під час дитячих хвороб відбувається викид того, що особливо не потрібно для розвитку індивідуальності. До 7 років не повинно залишитися жодної спадкової клітини, всі вони повинні стати індивідуальними. Якщо дитячі інфекції виникають після 7 років, то це означатиме, що розвиток не закінчено. Хвороба — це те, що виховує — і дітей, і дорослих.

Складовими дитячих хвороб є температура — «Я», виділення, гіперемія, набряклість — ефірне тіло, біль, свербіж — астральне тіло, шкірні прояви — типові прояви фізичного тіла.

Розглянемо причини і механізми розвитку основних дитячих інфекцій.

Кiр є проявом дисбалансу між ефірним тілом, з одного боку, і астральним «Я», з іншого.

Хвороба приносить відсутню форму, як правило, дітям — флегматикам і дітям, які слабо володіють своїм ефірним тілом. Астральне і «Я» «входять і наводять лад в ефірному тілі». Захворювання має явно виражений «водний» — набряклий характер, організм як би «затоплюється» рідиною — очі сльозяться, повіки опухають, обличчя і тіло запливає, опухає.

Це яскравий прояв панування ефірного тіла. Важливу роль в процесі одужання відіграє підвищення температури. У дітей, що не отримували жарознижуючі засоби, хвороба протікає легше і швидше. Температура, свербіж, шкірні висипи, набряки — всі стихії, працюють в дитині, знаходяться в процесі перетворення і розвитку.

Для профілактики менінгіту і пневмонії, коли висип завчасно блідне і зникає, необхідно посилити висипання обтираннями з сіллю, розтиранням шкіри м’якими щіточками, помірно гарячими ваннами до почервоніння шкіри і появи висипки. Важливі безбілкова дієта і рясне пиття. Результатом хвороби є знову перетворене ефірне тіло — з’являються нові навички, більш чіткі обриси обличчя і тіла, дитина дорослішає.

На кір хворіє більшість не щеплених дітей. З точки зору психосоматичної медицини, на кір частіше хворіють діти, сильно прив’язані до матері. Якщо малюк не хворіє, то його тіло відповідає духовним потребам. У період реконвалесценції та вироблення імунітету проти кору підвищується сприйнятливість до простудних захворювань, тому необхідний охоронний режим, тепло, зниження навантаження — виключити телевізор. Важливо зміцнити нові навички у розвитку особистості — малювання, ліплення, інша творчість. У цей період у дитини повертається радість до творчості.

Скарлатина — це недостатнє володіння дитиною своїм тепловим організмом, в якому діє «Я» — особливо в агресивних дітей, холеричних.

Це такий період у житті дитини, коли духовна істота намагається з особливою інтенсивністю віддрукувати свій індивідуальний початок всередині фізичного організму. При цьому «Я» і астральне тіло активно захоплюють фізичне тіло, і переробляють його.

Основними проявами хвороби є симптоми «Я» і астрального тіла: різке підвищення температури, біль у горлі, сухе обличчя. Про активізацію фізичного тіла свідчать висипання. Для попередження ускладнень важливо правильне ведення періоду реконвалесценції: постільний режим до 2 тижнів, тепло на вуха і область нирок.

Оставить комментарий

Adblock detector