Читать статью на русском языке

Існують методи обстеження, що дозволяють робити висновок про величину ВЧТ по ряду непрямих ознак.

Один з таких методів — ультразвукове дослідження (УЗД) головного мозку. Цей метод не використовується у дорослих, оскільки ультразвук не може проникнути через кістки черепа. У дітей же ситуація зовсім інша, оскільки є джерельце — чудове віконце для ультразвуку.

Нейросонографія, а саме так називається УЗД головного мозку, — метод доступний і абсолютно безпечний. Він дозволяє оцінити розміри шлуночків мозку, а збільшення цих розмірів цілком може бути розцінено як непряма ознака підвищеного ВЧТ. У той же час, як і стосовно кола голови, має значення не стільки ширина шлуночків мозку, скільки динаміка цього показника.

Після закриття джерельця побачити і оцінити розміри шлуночків мозку можна лише за допомогою томографії — комп’ютерної (КТ) або магнітно-резонансної (МРТ). У той же час томографія — метод серйозний, небезпечний, дорогий, його застосовують нечасто — лише при реальних підозрах на серйозну внутрічерепну патологію.

Ще один метод — застарілий, але все ще застосовується досить широко — ехоенцефалографія (ЕхоЕГ). За допомогою особливого апарату (ехоенцефалографія), за допомогою все того ж ультразвуку, оцінюється ряд параметрів, в тому числі пульсація судин головного мозку. При цьому амплітуда коливань ультразвукового сигналу розглядається в якості показника, здатного дати оцінку ВЧТ.

Ще раз підкреслюємо: всі перераховані методи не достовірні, вони не констатують, не затверджують, а лише допускають можливість, припускають, дозволяють запідозрити підвищення ВЧТ.

Ось і виходить в результаті: існуючі на сьогоднішній день методи обстеження лише дають лікарю додаткову інформацію до роздумів, але розставити крапки над i не можуть. Значить, доводиться покладатися в основному на конкретні симптоми. Тут свої проблеми: це вам не бабуся, яка при підвищеному тиску — лежить, а при нормальному — бігає по магазинах. Це дитя малолітнє, точніше маломісячне, яке нерозумне і ні на що конкретно не скаржиться.

Але проблеми не тільки у віці і нездатності пальцем вказати на те місце, де болить. Головна проблема в тому, що практично всі симптоми, що дозволяють запідозрити у дитини підвищення ВЧТ, можуть зустрічатися у абсолютно здорових дітей.

Так, наприклад, занепокоєння дитини, тремтіння кінцівок, скрикування можуть бути проявами підвищеного ВЧТ, але цілком можуть не мати до ВЧТ взагалі ніякого відношення.

І це може будь-яка мама підтвердити, бо знайти дитя, завжди спокійне і в якого ніколи б нічого не тремтіло, просто неможливо. Ще один симптом підвищення ВЧТ — косоокість, але загальновідомо, що у дітей першого року життя ще не сформовані окорухові м’язи і дитяча косоокість часто-густо явище фізіологічне, тобто абсолютно нормальне.

Оставить комментарий

Adblock detector