Дiтяче харчування. Що таке «різноманітне харчування»?

Читать статью на русском языке

Так уже повелося, що різноманітне харчування традиційно розглядається в якості неодмінного атрибута не тільки здорового способу життя, а й достатку.

Їсти одне і те ж — «сидіти на хлібі і воді» — чим не ознака бідності і нещастя? Мати можливість три рази на день вживати різноманітні продукти, бачити святковий стіл, заставлений трьома десятками всіляких страв, — чим не ознака ситості і благополуччя?

У системі «родичі — дитина» ментальні уявлення про різноманітне харчування набувають особливого змісту. Годувати дитину якісною різноманітною їжею – неодмінна умова морального благополуччя батьків. Останнє речення може здатися дуже дивним.

Здавалося б, ну при чому тут «моральне благополуччя батьків»! Адже різноманітне харчування і самими батьками, і переважною більшістю лікарів признане, перш за все, в якості обов’язкової умови тілесного благополуччя дитини.

У цьому аспекті, власне моральне благополуччя — фактор явно вторинний, аби дітям було добре, зрозуміло, що в цьому випадку і батьківський обов’язок виконано, і на душі спокійно.

Але все далеко не так примітивно, як може здатися на перший погляд. І, здавалося б, елементарне поняття «різноманітне харчування» виявляється не таким вже й простим і очевидним. Більш того, вже згадані вище теоретичні ментальні уявлення про живильне розмаїття, повсюдно трансформуються у реальні практичні дії.

А дії ці часто виявляються далеко не безневинними, а, іноді, і просто небезпечними. Небезпечними саме по відношенню до тієї самої дитини, благополуччя якої є наріжним каменем.

Конкретних лікарських рекомендацій тут явно недостатньо. Необхідна загальна філософія, об’єктивний погляд на проблему, визнання того факту, що проблема однозначно присутня.

Почнемо з того, що людина як біологічний вид живе і процвітає за загальними законами живої природи. Факт наявності більш розвинених мізків зовсім не відкидає ці закони, а, швидше, створює складнощі у їх виконанні. Ми навіть не будемо розглядати особливості живлення якого-небудь черв’яка або бідної акули, приреченої на те, щоб все життя харчуватися однією рибою.

Ми звернемо увагу виключно на клас ссавців, до яких небезпідставно зараховує себе гордий вигляд «людина розумна». І легко зауважимо те, що не помітити практично неможливо. Виявляється, після закінчення періоду «харчування ссавців» раціон усіх представників цього класу дивно, просто до непристойності одноманітний!

Величезний кит, що важить більше 100 тонн, їсть один планктон. Корова щипає травичку. Вовк їсть м’ясо. Мурахоїд воліє мурах. Летючі миші ловлять комах. І якщо ведмідь, крім м’яса, може собі іноді дозволити ще пару страв — рибку зловити або у малиннику ягодами побалуватися — так це зовсім не заперечує загальної одноманітної тенденції.

Порівняння всеїдної людини з хижаками або травоїдними може здатися не зовсім коректним. Але інші всеїдні ссавці (мавпи, деякі гризуни і т. п.) аж ніяк не балують себе особливою різноманітністю, а список страв може бути вичерпаний п’ятьма, максимум десятьма позиціями — і це якщо пощастить. Більш того, якщо якийсь звір все-таки може собі дозволити різноманітне харчування, то воно, як правило, носить сезонний характер — коли м’ясо, коли жучки-черв’ячки, коли травичка, коли взагалі нічого. Але три рази на день і кожного разу різне — про це менші наші брати можуть тільки мріяти.

Висновок очевидний: одноманітне харчування зовсім не заважає існуванню ссавців і не робить негативного впливу на їхнє здоров’я. Парадоксально, але саме одноманітне харчування є абсолютно природним для всього живого на Землі.