Дитяче харчування. Кілька слів на захист макаронів.

«Люблю я макарони, нехай говорять — вони мене знищать», — співає Андрій Макаревич.

У цих словах відбивається суперечливе ставлення російських людей до макаронів — смачно, але шкідливо … Якщо ж запитати про них будь-якого жителя Італії, він без тіні сумніву скаже: макарони корисні для здоров’я і — як мінімум — нешкідливі для фігури, а в якості підтвердження приведе в приклад незрівнянну Софі Лорен, велику любительку спагетті.

Причину такого різного ставлення до макаронних виробів треба шукати в «особливості національних макаронів». Звичні з радянських часів ріжки, черепашки та вермішель буквально після кількох хвилин варіння розповзалися, а варто було трохи зазіватися — і зовсім перетворювалися в кашу. Подати їх на стіл в якості головної страви було просто немислимо. Максимум, на що вони годилися, — гарнір до м’яса або риби.

Якщо вдавалося дістати справжні італійські спагетті, свята в будинку все одно не виходило. Адже готували їх точно так само, як вітчизняних «побратимів»: розварювали до звичного аморфного стану, промивали холодною водою, а потім ще підсмажували з маслом.

Всі ці маніпуляції італійцям здалися б блюзнірством, бо виходить страва навіть віддалено не нагадувала справжню «пасту» — італійська назва макаронних виробів. З точки зору користі для здоров’я справи йшли теж неважливо: багато крохмалю, багато калорій … і більше нічого.

Сьогодні на полицях супермаркетів вже можна знайти «справжні» макарони, а ось упереджене ставлення до них міцно засіло в пам’яті. І без того не ідеальну репутацію зіпсували численні «дієти-безвуглеводні» та авторитетний Мішель Монтіньяк, який безапеляційно стверджує: все борошняне повнить! Загалом, макарони, спагетті та інші тальятелле потребують термінової реабілітації!

Вони низькокалорійні (147 ккал на 100 г), крохмаль у них знаходиться у твердій кристалічній формі і засвоюється поступово. Макарони не містять жиру, а погладшати можна не від самих макаронів, а від жирних соусів, якими їх щедро присмачують.

Щоб не помилитися при купівлі макаронів, подивіться на пачку. Якщо ви побачите там написи «пшениця Durum», «група А», «пшениця твердих сортів» або «semolina di grano duro», сміливо можете класти їх у кошик. Що стосується зовнішнього вигляду, то хороші макарони повинні володіти рівною і гладкою поверхнею, кремовим або золотистим кольором з невеликою кількістю чорних вкраплень (залишки оболонок зерна) і не залишати в пачці крихт борошна. Якщо побачите слова «група Б» і «група В» — це макарони з м’яких сортів пшениці.

Увага! Якщо вам пощастить побачити макарони з борошна грубого помолу — беріть, не роздумуйте. І нехай вас не бентежить, що вони будуть коштувати дорожче: економія тут недоречна! Якщо темний колір таких макаронів може здатися вам незвичним, то смак напевно сподобається. Втім, сьогодні бувають зелені, чорні та червоні макарони. Їх колір залежить від добавок, в якості яких можуть використовуватися чорнило каракатиці, морква, буряк, шпинат та інша зелень.

Як готувати макарони? Найголовніше — під час варіння не упустити момент, коли каструлю треба знімати з плити. Приблизний орієнтир у нас є, адже на упаковках поважаючий себе виробник завжди вказує час приготування, але спробувати макарони на смак все-таки варто. «Аль денте», як кажуть італійці (або на зубок) — ось до такого стану слід варити макарони.