Читать статью на русском языке

Безпліддя, як стверджує більшість лікарів, — це не хвороба, оскільки може зустрічатися у абсолютно здорових чоловіків і жінок.

І тим не менше від безпліддя лікуються, лікуються завзято, роками, що навряд чи свідчить про здоров’я. Але тоді що це таке? Особливий стан організму? Результат захворювань? Яких? Чи піддається безпліддя лікуванню?

Виникає лабіринт питань, в яких можна заблукати без знань і порад професіонала.

У 20% здорових подружніх пар вагітність настає в перші три місяці спільного життя, ще в 60% протягом наступних семи, у решти 20% через одинадцять-дванадцять місяців після початку статевого життя.

Якщо при регулярному статевому житті вагітність не настає протягом року, треба ставити питання про безпліддя і починати обстеження і лікування подружжя. Рік — достатній термін для того, щоб оцінити здатність пари.

Якщо в жінка ніколи не була вагітною, то говорять про первинну безплідність. Якщо в жінки була хоча б одна вагітність, то незалежно від того, чим вона закінчилася — пологами, абортом, викиднем, позаматковою вагітністю — наступна безплідність вважається вторинною.

Визначення відносяться тільки до жінки. Стосовно чоловіка прийнято з’ясовувати, чи була при відсутності запобігання вагітність хоча б в однієї з його партнерок. Така інформація — непрямий орієнтир при оцінці його фертильності.

У жіночій безплідності виділяють кілька форм: трубну, трубно-перитональну, ендокринну та маточну.

Види безпліддя

• Жіноче: якщо причини безплідного шлюбу — порушення в організмі жінки.
• Чоловіче: якщо жінка здорова, а в чоловіка спостерігається зниження запліднюючої здатності сперми.
• Комбіноване: при сполученні жіночої і чоловічої безплідності.
• Обумовлене несумісністю партнерів: у чоловіка та жінки нормальні показники їхньої репродуктивної функції, однак спеціальні проби вказують на їхню несумісність.
• Неясне, або ідіопатичне: безпліддя може спостерігатися і серед цілком здорових та добре сумісних подружніх пар.

Ендокринне безпліддя

У результаті циклічних гормональних процесів кожен місяць у яєчниках жінки відбувається дозрівання одного фолікула (рідко двох або навіть трьох-чотирьох).

Приблизно на 14-й день циклу, тобто в його середині, відбувається розрив фолікула, і яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, а звідти в маткову трубу, де при зустрічі зі сперматозоїдами відбувається її запліднення. Тільки на п’яту добу запліднена яйцеклітина, а насправді вже ембріон, потрапляє в порожнину матки, де при сприятливому збігу обставин дає початок вагітності.

Для настання вагітності обов’язкові:

  • Овуляція.

  • Прохідність маткових труб.

  • Здатність сперматозоїдів запліднити яйцеклітину.

  • Готовність матки прийняти запліднену яйцеклітину і забезпечити розвиток ембріона.

Якщо гормональний механізм, що забезпечує овуляцію, поламаний, розрив фолікула не відбувається, яйцеклітина не виходить з яєчника і не потрапляє ні в трубу, ні в матку, вагітність неможлива. Це ендокринна (або гормональна) форма безпліддя.

Підготовка матки до вагітності здійснюється гормонами жовтого тіла яєчника, яка утворюється на місці фолікула, що розірвався після овуляції. Недостатність жовтого тіла призводить до нездатності матки забезпечити наступ і розвиток вагітності. У цьому випадку теж має місце ендокринне безпліддя.

Непрямі ознаки гормональних порушень, властиві ендокринній формі безпліддя: ожиріння, надмірне оволосіння за чоловічим типом (на обличчі, грудях, животі, стегнах); наявність вугрів на обличчі, спині, грудях; виділення молозива або молока з молочних залоз, особливо жінок, які вже народжували.

Підвищений вміст пролактину в крові впливає на репродуктивну функцію подружньої пари.

Гіперпролактинемія — найчастіша форма ендокринного безпліддя. Пролактин — надзвичайно лабільний гормон: будь-який стрес, голод, біль, емоційна реакція, безліч препаратів (психотропних, гормональних), крім того пухлини гіпофізу та інших відділів мозку, мастити, рубці на шкірі грудей, захворювання щитовидної залози — все це може призводити до підвищення пролактину.

Основний метод лікування полягає в усуненні факторів, що призводять до гіперпролактинемії, та / або призначенні препаратів, що пригнічують продукцію пролактину.

Оставить комментарий

Adblock detector