Хочу ознайомити вас з дуже цікавим дослідженням про вплив емоційного стресу під час вагітності на переживання дитини, наслідком чого часто є неправильне передлежання плоду: лицьове головне, тазове сідничне або ножне і поперечне положення в матці.

Причинами таких патологій традиційно вважали такі фактори як розміри плоду, кількість навколоплідних вод, розміри таза, розташування плаценти і зміни з боку матки — порушення тонусу, міома, рубці і т.д.

Проте, автори дослідження роблять висновок, що абсолютно не обов’язкова наявність неправильного передлежання при наявності таких факторів! Так що точна причина патології часто залишається нез’ясованою.

Завдяки розвитку пренатальної психології та медицини, плід стали розглядати як ще не народженої дитини, тобто носія психіки та активного учасника власного внутрішньоутробного життя. Так от, мама своїми емоціями задає майбутній дитині тональність — позитивну або негативну. А дитина з допомогою мови тіла висловлює своє ставлення на подій, що відбуваються.

Підвищений рівень тривожності у вагітної і гострі переживання, на думку дослідників, можуть змінити передлежання плоду «не в кращу сторону».

Один із прикладів: у жінки з терміном 28 тижнів виявлено тазове передлежання плоду. Виявилося, напередодні була сильна сварка з чоловіком, і як тільки пристрасті в сім’ї вщухли, дитина теж повернулася в «нормальний стан». І таких прикладів дуже багато.

Тому, дорогі майбутні матусі, знайте про те, що будь-які свої переживання треба опрацьовувати і відпускати, щоб не створювати умови для сталого патологічного передлежання. Заспокойтеся, налаштуйте себе на позитивні пологи.

Промовляти кожен день: «Мої пологи легкі, швидкі і природні!» Попросіть у малюка вибачення за заподіяне занепокоєння, якщо ви пережили сильний стрес, після цього попросіть його взяти найкраще положення для виходу назовні.

Якщо все-таки малюк не хоче змінювати своє положення, а пологи вже не за горами, пошукайте фахівця, у якого є успішний досвід прийняття пологів у тазовому передлежанні без операційного втручання.

Про це дуже добре написано в книзі Мішеля Одена «Кесарів розтин — безпечний вихід?»

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована