Читать статью на русском языке

При наданні офіційної дипломованої та ліцензованої акушерської допомоги спинний і головний мозок новонародженого можуть пошкоджуватися.

З одного боку, безумовно, народжувати слід під наглядом лікарів — мало які ускладнення бувають, особливо при нинішньому стані здоров’я мам. У пологовому будинку і діагностична апаратура і можливість для хірургічного втручання та реанімації. А після пологів забезпечене раннє виявлення захворювань дитини та їх лікування.

Новонароджені і мами перебувають під цілодобовим спостереженням медичного персоналу. Загалом, у пологовому будинку народжувати трохи спокійніше.

З іншого боку, дуже вже не тішать цифри, що публікуються нині в солідних медичних джерелах. Масові огляди дітей першого року життя виявляють величезну кількість відхилень функцій центральної нервової системи. І взятися цим відхиленням нізвідки окрім як з передпологового і родового періодів.

Серед найбільш значущих пошкоджуючих факторів офіційних пологів слід відзначити надмірне використання медикаментів, прийняття жінкою не дуже природної для фізіологічних пологів пози і самі акушерські маніпуляції.

Надмірне призначення вагітній та породіллі медикаментів з благими цілями, найчастіше негативно впливають на плід через побічні дії цих засобів. Крім того, стимуляція пологової діяльності, наприклад за допомогою хініну, окситоцину, часто викликає гіпоксію плоду через погіршення матково-плацентарного кровообігу. А медикаментозне знеболювання призводить до слабкості родової діяльності жінки.

Що стосується пози жінки під час офіційних пологів, то вона вперше була прийнята у Франції в XVII столітті з початком становлення «наукового» акушерства.

Становище жінки «лежачи на спині» дуже зручне для спостереження за пологами та проведенням маніпуляцій акушером, але, мабуть, не фізіологічно ні для матері, ні для плоду.

Стиснення маткою черевної аорти та нижньої порожнистої вени призводить до погіршення кровообігу в матці, а отже і в плаценті, до застою крові в малому тазі. Наслідками можуть бути вищезгадана гіпоксія плоду, передчасне відшарування плаценти і багато інших неприємностей.

Крім того, плоду по родовим каналам доводиться рухатися не вниз, а вгору. У всі часи жінки народжували або на боці, або навпочіпки, або рачки, а частіше — змінювали положення тіла, приймаючи найбільш зручну позу інстинктивно. При цьому до власних зусиль породіллі додавалися ще сила тяжіння самого плоду і вага матки, що, звичайно, полегшувало процес проходження дитиною родових шляхів.

Акушерський ручний посібник теж не завжди приносить користь.

До вимушених дій медики вдаються, найчастіше, при, так званій, слабкій пологовій діяльності у породіллі. У результаті їхніх зусиль дитина з’являється на світ не поступово, як це передбачено природою, а форсовано, з потягуванням за шию і поворотами шиї, що викликає, наприклад, зміщення і вивихи хребців.

Вивихи та підвивихи міжхребцевих суглобів порушують кровопостачання головного мозку. У результаті частково перекриваються великі артерії, що живлять мозок, або трапляються крововиливи в його тканини.

Акушери використовують прийоми допомоги при пологах і при невідповідності величини дитини з розмірами тазу матері, а також при неправильному положенні плоду, при тазовому передлежанні плоду і в інших випадках. Лікарі вирішують складну дилему — і не допомогти не можна, адже жінка не зможе сама «розродитися», і разом з тим великий ризик механічного пошкодження плоду.

Особливо небезпечні в цьому сенсі пологи з накладенням акушерських щипців на голову. Та й кесарів розтин не завжди обходиться без родових травм — все одно дитину витягають потягуванням за голову. Навіть вмілі дії медперсоналу не гарантують того, що не травмується шийний відділ хребта, спинний мозок, що не буде гіпоксії головного мозку новонародженого.

Крім цього, медики часто надмірно оберігають промежину матері, тим самим зашкоджуючи здоров’ю дитини, сильно нагинають і розгинають його голівку, тягнуть за неї, поспішають з виведенням плечового пояса і ніжок, тиснуть на матку і таке подібне. Це також травмує шийний і поперековий відділи хребта немовляти.

Найчастіше рано перев’язують пуповину, і дитина протягом деякого часу відчуває кисневе голодування, оскільки ще не встигла звикнути до самостійного дихання.

Ну, а про стрес відібрання від матері, запізніле перше годування грудьми, лікарняні інфекції та інше всі неодноразово чули.
Погляди на родопоміч потроху змінюються. Проводиться ретельний аналіз того, чому дійсно можна і потрібно допомагати жінці, а в яких випадках необхідно просто довіритися природі. Але в цілому, стан речей поки такий який є.

Автор: Тарас Анатолійович Проценко
* Фрагмент книги «Як зберегти мозок здоровим»

Оставить комментарий