Вагiтнiсть. Лікаря НЕ викликали: киянки народжують вдома.

У наших батьків особливої альтернативи не було — носили вироби фабрики «Більшо- вичка», купували однакові китайські сервізи та чеські стінки (якщо пощастило дістати).

Вибору не було — переважна частина населення жила однаково. У нас вибір величезний, причому не тільки речей, а і можливостей. Наприклад, можемо вирішити де, з ким і як народжувати. Але чим більше можливостей, тим більше суперечок.

Народження дитини — саме дивне і прекрасне, що може статися з жінкою. Впевнена, найщасливіший спогад в житті кожної мами — це «коли я народила», «коли вперше побачила свого малюка» і подібне. Але разом з цим у багатьох в пам’яті спливають байдужі лікарі, холодні коридори і відсутність підтримки й радості в найважливіший момент життя.

Саме тому багато людей, одного разу побувавши в пологовому будинку, надалі вважають за краще народжувати в звичному або приємному для себе місці — десь поруч коханий чоловік, досвідчена акушерка і завжди можна розраховувати на участь і допомогу.

Але ось тут-то і виникає головне протистояння між офіційною медициною і прихильниками «природних пологів». Лікарі заявляють, що дикі часи, коли жінки народжували в полі, давно пройшли, і потрібно довірятися можливостям сучасної медицини.

Прихильники «природних пологів», у свою чергу, стверджують, що це особиста справа кожного, де і як народжувати — на своєму ліжку, в лісі або в морській воді. Ми постаралися вислухати думку всіх.

«Домашні» пологи є і будуть завжди, хоча б з тієї простої причини, що багато хто просто не встигають «добігти» до пологового будинку. ЗМІ люблять розповідати про те, як «акушерами мимоволі» ставали пілоти літаків, провідники, таксисти. Рік тому четверті пологи у своєї дружини Олі прийняв мій приятель, Вітя.

Матуся однорічної Насті розповіла мені: «Термін мені ставили 10-12 березня, тому я нікуди не поспішала і планувала» здатися «в лікарню 8-9 березня. Але 5-го числа о 2 годині ночі все пішло так стрімко, що ми тільки встигли викликати швидку. Вони приїхали рівно через хвилину після народження Настусі, коли Вітя взяв її на руки.

Самим робити більше нічого не довелося, тому що лікарі одразу ж спакували мене і малютку, окремо в пакет взяли «дитяче місце» — як доказ, що ми дитину не вкрали. Чотири дні ми побули в пологовому будинку, нас там дуже докоряли: «Треба було раніше до нас приїхати, ніж ви думали?». Але от мені все одно — головне, що у мене чудова і здорова донька, а де і як вона народилася — не так важливо ».

Офіційна медицина — категоричний противник домашніх пологів.

Нещодавно в законодавчому порядоку стала жорсткіша реєстрація «домашніх» дітей. Якщо раніше було достатньо пред’явити в лікарні дитину, «дитяче місце» (для того, щоб довести що дитина дійсно народилася, а не вкрадена) і двох свідків, то зараз таким матусям загрожують відправкою прямо до суду.

Лікарів можна зрозуміти — за дитячі смерті вимоги з них дуже суворі, та й не уявляють вони, як можна народжувати по-іншому. Я поговорила з лікарем акушером-гінекологом з 30-річним досвідом роботи, противницею «альтернативних» пологів, яка наполягла на своїй анонімності, але виступила дуже категорично: «Народжувати треба тільки в лікарні, під наглядом лікаря, акушерки, педіатра, які контролюють кожну хвилину пологів. Так, добре, якщо все добре.

А якщо ні? Якщо буде потрібно терміново кесарів розтин, або у плода обвиття пуповиною або передлежання? Я взагалі проти цих вигадок: пологи у воді, пологи на голові … Ну так, всі люблять говорити про те, що раніше жінки народжували в полі, і на сіннику, і все було добре.

Ніхто при цьому не розповідає, що тоді дітей не реєстрували до року, і точної статистики, скільки їх помирало, немає. Вмирали не тільки діти, а й матері.

Тоді до цього ставилися простіше: Бог дав, Бог взяв. І ти врахуй, що екологія тоді була інша, жінки були здоровіші, переносили вагітність легше. А зараз що? Кожна друга породілля — хвора, діти такі ж. Якщо вам дорога ваша дитина, то йдіть народжувати в пологовий будинок і не придумуйте дурниць».