Дитячi хвороби. Кишковий шлях інфікування ГРВІ.

Ентеровіруси — вельми поширені збудники ГРВІ з фекально-оральним способом пере- дачі.

Класична «хвороба брудних рук» зі стандартними і очевидними способами профілактики — миття рук, окремий посуд, порядок у туалетах.

Концентрацію вірусу можна зменшити не лише у вдихуваному повітрі, але і безпосередньо в дихальних шляхах. З урахуванням цього, один із самих безпечних, ефективних і недорогих способів профілактики ГРВІ — регулярне капання в ніс добре нам знайомих сольових розчинів.

Сольові розчини зменшують концентрацію вірусу в носових ходах. Цілком аналогічно регулярні полоскання горла (чим завгодно, тут важливий сам факт полоскання) зменшують концентрацію вірусу в носоглотці. І все це однозначно має сенс тоді, коли загроза інфікування реальна, коли уникнути контакту з хворим не вдається.

Концентрацію вірусу можна не тільки зменшити: віруси, які потрапили в дихальні шляхи можна в принципі знищити за допомогою противірусних препаратів.

Противірусних препаратів «взагалі» не існує, але є лікарські засоби, здатні вибір- ково діяти на вірус грипу.

Таким чином, профілактичний прийом доцільний лише тоді, коли є явна загроза інфікування вірусом грипу — захворів хто-небудь з членів сім’ї, безліч випадків захворювання в дитячому садку або в школі. Ще раз підкреслимо: не просто захворювання на ГРВІ, а саме захворювання на грип!

Реально можуть застосовуватися два препарати — римантадин (якщо мова йде про вірус грипу А) і озельтамівір. Але навіть коли ці ліки використовуються в цілях профілактики, призначатися вони все-таки повинні лікарем.

По-перше, тому, що тільки лікар володіє достовірною інформацією про те, з яким вірусом пов’язане піднесення захворюваності, і, по-друге, тому, що обидва згаданих засоби мають різноманітні, але цілком певні протипоказання, вікові обмеження і схеми дозування.

Отже, ми знаємо основні шляхи профілактики інфікування. Найсумніше полягає в тому, що на величезне число чинників, що сприяють поширенню ГРВІ, ні мама, ні тато вплинути не можуть.

Черги перед кабінетами лікарів у дитячих поліклініках, відвідування дитячих закладів завідомо хворими дітьми, культурно-масові заходи в розпал епідемії грипу, забитий громадський транспорт, черги в магазинах, незамінність і особлива «свідомість» працівників, коли кашляєте вчителька продовжує вести уроки, а касирка в супермаркеті спілкується з сотнями людей, прикриваючи маскою закладений ніс…

Таким чином, все, що ми вже написали про профілактику інфікування, логічно приводить нас до цілком певного висновку: ми, зрозуміло, можемо з усіх сил постаратися і знизити ймовірність зустрічі з вірусом, ми можемо зменшити концентрацію вірусу в приміщенні і в дихальних шляхах. Тим не менш, зустріч ця обов’язково відбудеться. І вірус в дихальні шляхи потрапить. І не простий вірус, а цілком реальний збудник хвороби.

Що буде? На цьому етапі, тобто, на етапі, коли нехороший вірус потрапив в дихальні шляхи в небезпечній концентрації, подальший розвиток подій вже визначається станом імунітету, здатністю організму дитини вистояти і не захворіти.

ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ організму до вірусів

Підвищення стійкості організму до вірусів можливе за допомогою дій у наступних напрямках: