Це, за великим рахунком, мрія: от зробити б щеплення від ГРВІ і забути!
Але, оскільки ГРВІ — це кілька сотень найрізноманітніших вірусів, вакцинація неможлива.
Не можна захиститися від усіх, але можна створити вакцину від якогось одного, конкретного вірусу. Типовим прикладом такого захисту є вакцинопрофілактика грипу.
Читачі, які уважно вивчили главу 6.2, присвячену грипу, можуть скептично посміхнутися, оскільки створення ефективної вакцини видається, на перший погляд, малоймовірним. І дійсно: якщо вірус постійно змінюється, якщо одночасно можуть циркулювати декілька вірусів, так про яку вакцину може йти мова?!
Таким чином, скептицизм і недовіра обґрунтовуються двома цілком конкретними проблемами:
- Вірус мінливий, тому навіть отримавши імунітет в цьому році, ми опинимося беззахисними в наступному, оскільки прийде вірус із зовсім іншим антигенним складом.
- Хто знає, який вірус прийде в цьому році? Від якого вірусу треба робити щеплення?
Тим не менше, в обох проблем є певний алгоритм цілком раціонального рішення.
Оскільки вірус мінливий, так значить вакцинація має бути щорічною. Неприємно, витратно, незручно, але альтернативи немає. Хочете не захворіти на грип? Не «взагалі ніколи не захворіти», а «в цьому році не захворіти»? Хочете? Стало бути, саме в цьому році і треба зробити щеплення.
Добре. Згодні. Але гнітять сумніви. Де гарантія того, що нас прищеплять саме від того вірусу, що викличе епідемію взимку саме цього року? Адже дивіться, що виходить. Ми вирішили всією сім’єю прищепитися в листопаді, оскільки в січні очікується епідемія грипу — так, принаймні, сказав розумний дядько по телевізору.
Вакцина є. Вже є! Але ж її треба було приготувати, а це напевно кілька місяців. А потім доставити до аптек. А потім продати. Тобто виходить, що вакцину робили, напевно, влітку, а вірус очікується в січні! Вони що, чаклуни-чарівники, щоб знати в липні, який вірус буде в січні!
І справді незрозуміло, як такі дива можливі. Тим не менш, можливі, але ні про яке чарівництво мова не йде. І це вимагає пояснень.
Ще в 1948 році ВООЗ створила особливу програму, орієнтовану на боротьбу з грипом. Програма ця на сьогоднішній день об’єднує чотири спеціалізованих міжнародних центру (в Атланті, Лондоні, Мельбурні і Токіо) і більше 120 вірусологічних лабораторій, розташованих по всьому світу. Лабораторії відстежують циркуляцію вірусу і постійно обмінюються одна з одною інформацією про те, які штами вірусу виявляються в тому чи іншому регіоні, куди вони рухаються.
Всі одержані результати стікаються в міжнародні центри. У лютому кожного року комітет експертів ВООЗ оголошує прогноз щодо того, які антигенні варіанти вірусу грипу будуть циркулювати в найближчий сезон. За останні 15 років точність прогнозів склала 92%.
У березні лабораторії ВООЗ здійснюють посів вірусів і розсилають матеріал виробникам вакцин. До складу кожної вакцини входять, як правило, три види вірусних антигенів: два типу А і один типу В. З квітня по липень йде процес виробництва — вирощування, змішування, тестування, випробування. У серпні вакцину упаковують, у вересні вона потрапляє в аптеки, в жовтні-грудні проводиться вакцинація.
Сучасні протигрипозні вакцини в переважній більшості випадків чудово переносяться і володіють високою профілактичною ефективністю.
Теоретично, вакцинація від грипу показана всім, хто має реальні шанси захворіти. А у будь-якого жителя міста, у будь-якої дитини, яка відвідує дитячий колектив, шансів захворіти предостатньо. Знову-таки, принципово важливим є той момент, що якщо хтось з членів сім’ї захворює на грип, так у всіх інших шанси вціліти невеликі.
З урахуванням описаного, вакцинація від грипу — це не стільки питання доцільності, скільки питання матеріальних можливостей.
Але якщо порівняти вартість вакцини з витратами на двотижневу хворобу, так цілком певний висновок напрошується автоматично.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.