Дитячi хвороби. Застосування імунотропних засобів.

Теоретично все виглядає цілком конкретно. Відгуляли безтурботне літо. Наближається сезон ГРВІ.

Ми знаємо, що частота та вірогідність хвороб визначається станом системи імунітету. Виникає більш ніж резонне бажання проковтнути якісь ліки, що зміцнюють імунітет. Ми навіть згодні ковтати ці ліки щодня, протягом усього небезпечного періоду — була б користь.

Оскільки прагнення поліпшити імунітет — це прагнення масове, так немає нічого незвичайного в тому, що попит народжує пропозицію.

Йдучи назустріч побажанням батьків, фармакологічна промисловість випускає величезну кількість препаратів, спеціально орієнтованих на профілактичне застосування, — препаратів, здатних впливати на імунітет: здійснювати його корекцію, стимуляцію, нормалізацію, поліпшення і т. д.

Не дивно, що ми використовували узагальнююче поняття «імунотропні засоби», маючи на увазі всі ліки, що мають відношення до впливу на імунітет.

Існує безліч класифікацій імунотропних препаратів, але навіть фахівці-імунологи ще не домовилися остаточно — кого і як називати.

Тим не менш, реклама ліків рясніє розумними назвами «імуномодулятор», «імуностимулятор», «іммунокорректор»*, але, ще раз підкреслимо: чіткого наукового розмежування і конкретного загальноприйнятого роз’яснення сенсу всіх цих слів до теперішнього часу не існує.

Конкретному батькові, за великим рахунком, глибоко байдуже, до якої групи ліків відноситься і як воно діє. Головне — щоб був толк. Даємо ліки — дитина не хворіє. Не даємо — хворіє.

Тепер питання до вас, дорогі мами і тата. Дуже важливе питання! Прочитавши все, в цій статті написане, ви допускаєте, що можна прийти в дитячий сад, де бігають 10 дітей з нежиттю, грати з ними цілий день і не захворіти, тому що ви дали малюку якусь золоту таблетку?

Ви можете собі уявити, як хворий на ГРВІ тато прийшов додому з роботи, цілувався-обнімався з дітьми, А вони не захворіли тому, що мама давала їм чарівні крапельки, що підвищують імунітет?

Автор дуже сподівається: розсудливі читачі не настільки наївні, щоб вірити в золоті таблетки і чарівні краплі!

Дитина не захворіє, якщо не зустрінеться з вірусом.
Дитина не захворіє, якщо має до даного вірусу специфічний імунітет, вироблений після перенесеної хвороби або внаслідок вакцинації.
Дитина має шанси не захворіти, якщо у неї повноцінний місцевий імунітет, ефективність якого визначається параметрами способу життя.

Є вірус, немає специфічного імунітету, немає нормального способу життя — дитина захворіє, навіть якщо ви згодувати їй сотню самих найкращих імунотропних препаратів.

Система імунітету дивно складна, але на диво доцільна. Вже досліджені сотні (!) імунних процесів і сотні найрізноманітніших речовин, які беруть участь в імунних реакціях.

Механізми безлічі процесів не зрозумілі до цих пір. Призначення безлічі імунних факторів незрозуміло до цих пір.

Треба бути дуже самовпевненим, щоб вважати себе вправі втручатися в імунну систему тоді, коли без цього втручання можна обійтися.

Оскільки стан імунітету на 99% визначається способом життя і тільки на дуже умовний 1% може бути пов’язаний з прийомом ліків, абсолютно неможливо організувати наукове дослідження, присвячене профілактичній ефективності якого б то не було препарату. Неможливо тому, що ніяк не вийде створити однакові 99%, щоб оцінити вплив 1%.

Не дивно, що ліків з доведеною за ГРВІ профілактичною ефективністю не існує. Але ліків, які рекомендуються для профілактики ГРВІ, — дуже багато. І цю різницю читачі, сподіваюсь, вловили.

Що рекомендується?