Від викидня не застрахована жодна жінка, але особливо часто вони трапляються у віці від 30 до 40 років. Чому і як цього уникнути? Чому таке нещастя найчастіше трапляється саме в цьому віці?

Логічніше розділити десятиліття на два відрізки: від 30 до 35 і від 35 до 40 років. Якщо звернутися до статистики, то викидні після 35 бувають в 4 рази частіше, ніж до 30, коли репродуктивна система ще не виснажена і готова до дітородіння.

У 30 — 35 років відбувається повільне згасання фертильної функції, і частота викиднів починає змінюватись від 15 до 17%.

Після 35 гормональний резерв яєчників поступово вичерпується, зменшується кількість гормонів прогестерону та естрогену, зношуються м’язи матки, зв’язкова і м’язова системи органів малого таза, овуляції стають нерегулярними, з’являються пропуски, порушується весь гормональний статус організму, спрямований на збереження вагітності.

До сорока років фертильність жінки вже настільки низька, що овуляції трапляються лише кілька разів на рік, а шанси завагітніти стають вкрай невеликими. Звичайно, всі процеси, що проходять в організмі, індивідуальні, я говорю про середньостатистичну жінку.

На першому місці, це 70 — 75% випадків, викидні відбуваються внаслідок якихось генетичних мутацій або неспроможності плодового яйця. Спадкові генетичні порушення у жінки або у чоловіка ніякого значення в даному випадку не мають, хоча цей фактор викиднів теж має місце, але відсоток украй малий.

Генна мутація говорить про те, що під час зачаття стався збій на рівні одного гена або ланцюжка, через що вагітність стає потенційно невдалою, навіть якщо усіма шляхами намагатися її зберегти.

Плодове яйце з генною мутацією організм відторгає — такі закони природи. А якщо вдається його зберегти, то народжуються діти з вродженою патологією, тобто розумовими чи фізичними вадами. Наприклад, в Іспанії взагалі не займаються збереженням подібної вагітності.

Буває, що лікарське втручання виправдовує себе і народжується нормальна здорова дитина, адже загроза викидня не завжди викликана аномаліями плодового яйця, а, наприклад, браком прогестерону, що зберігає вагітність, і своєчасне заповнення нестачі цього гормону рятує ситуацію.

Друга причина викиднів — інфікування плодового яйця. Відбувається воно з-за різних хронічних захворювань жінки, наприклад, тонзиліту, карієсу, бронхіту, гастриту, статевих інфекцій. Дитина заражається через кров від матері, і інфекційний агент починає впливати на тканини плодового яйця.

Якщо дорослий жіночий організм в змозі придушити інфекцію, то у яйця імунна система ще не сформована, і впоратися зі збудником воно не в змозі.

Особливу увагу треба приділити статевим інфекціям: хламідіозу, уреаплазмозу, мікоплазмозу, гонореї, трихомоніазу, сифілісу, так як саме вони самі підступні вороги вагітності.

Якщо зараження відбулося на тлі вагітності, або зачаття сталося на тлі цих інфекцій, то, швидше за все, все закінчиться викиднем.

Лікувати їх під час вагітності вкрай складно, так як допустимий до застосування, нешкідливий для плоду список препаратів невеликий, існують навіть антибіотики, категорично протипоказані вагітним жінкам, токсичний вплив яких на плідне яйце може спровокувати його загибель.

Третя причина викиднів — це ТОРЧ-інфекції. Вони несумісні з життям плоду, викликають викидні або загибель дитини після народження. До них відносяться: краснуха, герпес першого і другого типів, токсоплазмоз і цитомегаловірус. Останнім часом набули актуальності й такі, як вірус Епштейна-Барр, опісторхоз, ієрсиніоз.

Але тільки після краснухи у жінки залишається стійкий імунітет на все життя, здатний захистити її від повторної хвороби. А всіма іншими інфекціями можна хворіти багато разів. Деякі з них протікають без зовнішніх проявів, наприклад, герпес — герпетичні бляшки на шкірі можуть не з’являтися, але навіть приховані форми згубні для плідного яйця.

Знову-таки це пов’язано з тим, що імунна система жінки сильна, а у плода вона відсутня, адже імунітет дитина одержує під час перших днів свого життя з молоком матері.

Якщо зараження інфекцією відбувається на терміні після 12 тижнів, коли у дитини основні органи сформовані, то за його життя ще можна боротися, є шанси його виносити. Але якщо первинне зараження відбулося на терміні до 12 тижнів, то вагітність краще перервати.

Ще одна причина — неспроможність шийки матки — найчастіше виникає в пізні терміни вагітності і вирішується накладенням на шийку матки швів, хоча це визнано і практикується не всіма гінекологами. Я не прихильник такого методу, вважаю, що у нього багато негативних сторін.

Ранні та пізні викидні

Ранні — це на терміні до 12 тижнів, а пізні — після 12 і до 22, так як після цього терміну дитина життєздатна і це вже передчасні пологи. У першу чергу ранні та пізні викидні розрізняються по клініці.

Ранні характеризуються меншим кровотечею, відповідно меншими негативними наслідками для здоров’я жінки, пізні супроводжуються сильними кровотечами, септичними ускладненнями і часто призводять до безпліддя.

Розрізняються вони і з причин. На ранніх термінах викидень відбувається на тлі генетично неправильної закладки; будь-якого механічного впливу (падіння, підйому тяжкості, травми, активного сексу); первинних інфекційних заражень; стресу, внаслідок якого виділяється велика кількість адреналіну, що викликає скорочення матки; гормональної недостатності.

На пізніх термінах викидні, як правило, пов’язані з неспроможністю шийки матки, яка під час розтягуванні не здатна утримати плодове яйце у своїй порожнини і починає потихеньку випускати його назовні. Часто пізні викидні трапляються на тлі передчасного відшарування плаценти, причиною якої можуть служити механічні дії; стрес; пізні токсикози, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску, набряками і білком у сечі.

Якщо говорити про інфікування, то на пізніх термінах для плоду воно протікає легше і з ним уже можна боротися медикаментозно. Після народження дитини під час огляду плаценти можна зрозуміти все, що відбувалося під час вагітності — на ній залишаються відмітини у вигляді вогнищ склерозірованої тканини, яка утворилася з перерахованих вище причин.

Вони з’являються з-за відмирання сполучних тканин, судин, що постачають плід. Це називається фетоплацентарною недостатністю, такі діти, якщо не відбулося пізнього викидня, народжуються слабкими, із синдромом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії та безліччю проблем, з ними довго потім доводиться займатися дитячим невропатологам і педіатрам.

Зберегти плід

Існують три стадії викидня, і на якихось стадіях зберегти дитину можна, а на якихось марно щось робити.

Перша стадія характеризується ниючими болями внизу живота і попереку, постійним відчуттям напруги, можливі невеликі кров’янисті виділення.

Це загроза викидня, при якій, прийнявши певні заходи, можна зберегти вагітність і доносити до строку. Як тільки з’являються такі ознаки, жінку необхідно госпіталізувати у спеціалізоване відділення патології вагітних, де їй проведуть спеціальну терапію.

Якщо з якихось причин госпіталізація неможлива, то потрібно відкрити лікарняний лист і провести захисну терапію в амбулаторному порядку.

У рамках лікування на першому місці за важливістю стоять дотримання постільного режиму — горизонтальне положення з піднятим тазовим кінцем, щоб зменшити силу тяжіння; статевий спокій (не займатися сексом); емоційна рівновага.

Якщо виявлено недолік прогестерону, то виписують лікарські засоби в індивідуальних для кожної жінки дозах. При виявленні ознак інфікування плодового яйця необхідна протизапальна терапія. При кров’янистих виділеннях – препарати, які зупиняють кров.

Якщо викидень перейшов у другу стадію, тобто з’явилися безперервні болі, посилилися виділення, з’явилися згустки крові, то і в цей період можна вжити заходів, що допомагають зберегти дитину, але тільки якщо вчасно поставити правильний діагноз, госпіталізувати в стаціонар.

Амбулаторне лікування неможливе. На даному етапі потрібно серйозне лікування — внутрішньовенні інфузії, погодинні ін’єкції медикаментів і постійне спостереження лікаря.

Ну, а якщо у жінки відкрилася сильна кровотеча або плодове яйце частково вийшло, тут вже нічого не зробиш для збереження дитини. Це вже доконаний самовільний викидень, коли просто необхідно вжити заходів: позбавити жінку від кровотечі, зробити УЗД, щоб виключити залишки плодового яйця в порожнині матки та призначити протизапальну терапію.

Що робити, якщо розумієш, що почався викидень?

Відразу ж викликати швидку, яка госпіталізує в гінекологічний стаціонар, де після обстеження нададуть допомогу. Якщо викидень вже стався, то все одно виклик швидкої необхідний, так як при неповному викидні частини плодового яйця затримуються в порожнині матки і до тих пір, поки жінка не звільниться від них, вона може сильно стікати кров’ю. Подібні викидні, особливо на великих термінах, часом закінчуються загибеллю жінки, тому не треба ризикувати.

Поки не приїхала швидка, єдине, що можна зробити, щоб зменшити кровотечу — це покласти лід на низ живота на 15 — 20 хвилин, зайняти горизонтальне положення, пити більше рідини, а якщо кровотеча профузна (рясна) і не зупиняється, то можна перетиснути черевну аорту, тобто кулаком натиснути на надлобкову частину, постаратися передню черевну стінку по максимуму наблизити до хребта (при малому терміні вагітності).

Чи може жінка сплутати менструацію з першою і другою стадіями викидня?

50% вагітностей у середньостатистичної здорової жінки, що живе регулярним статевим життям, протікають по типу маленького самовільного викидня.

Часто жінка не знає, що вагітна, у неї 2 — 3 дні, може бути, навіть тиждень затримки, а потім починаються місячні, що проходять трохи рясніше, ніж звичайно, вона списує це на природу, погоду, стреси та інше. А насправді відбулося зачаття, але з яких-небудь причин, наприклад, через активне заняття спортом, стрес, активний секс, імплантація, що почалася, перервалася, тобто приживлення яйцеклітини в порожнині матки не відбулося.

Якщо менструація відсутня протягом 1 — 2 місяців, то я думаю, що будь-яка сучасна жінка запідозрить недобре і зробить тест на вагітність. Він показує наявність вагітності завжди, причому будь-якої, навіть позаматкової, а робити його можна з першого дня затримки місячних.

Ускладнення після викидня

  • Маткові кровотечі.
  • Септичні стани, тобто інфікування матки. Воно відбувається, якщо в порожнині залишилися плодові оболонки, частинки плаценти. Будучи живою тканиною, вони починають розкладатися.

Спочатку з’являються легкі виділення з неприємним запахом, потім запальний процес — ендометрит, який за відсутності адекватного лікування проникає в усі більш глибокі шари, в м’яз матки (метрит), і вражає вже не тільки ендометрій, а переходить на очеревину, на довколишні тканини кишечника, тобто починається перитоніт — саме грізне ускладнення, після якого забезпечені спайкові процеси в малому тазу і як наслідок вторинне трубне безпліддя.

У такому випадку необхідно оперативне втручання, активна інфузійна антибактеріальна терапія, подібне лікування проводять тільки в стаціонарі. Щоб не допустити перитоніту, після викидня потрібно зробити контрольне УЗД.

Через якийсь час після викидня можна знову спробувати завагітніти?

Не раніше ніж через 3 — 6 місяців, так як для будь-якої, навіть самої здорової жінки викидень — це сильний гормональний стрес. Потрібно відновитися, дати час своєму гормональному статусу налагодитися, а порожнині матки — відпочити, причому чим більше термін вагітності при викидні, тим більше часу необхідно почекати, щоб завагітніти повторно, щоб наступна спроба виявилася вдалою.

Дуже важливо цей час не витратити даремно, і, якщо не зроблено аналіз тканин плодового яйця — гістологія, що допомагає визначити причину викидня, то необхідно пройти повне медичне обстеження разом з партнером, щоб з’ясувати причину і пролікуватися від виявлених проблем. Якщо ж буде виявлена генетична причина, то обом партнерам слід пройти генетичне обстеження (хромосомний набір).

Які профілактичні заходи можна вжити, щоб не допустити викидня?

На жінці, яка збирається народжувати, лежить величезна відповідальність. У першу чергу вона повинна вести здоровий спосіб життя, не пити алкогольні напої, не курити, намагатися правильно харчуватися, їсти поменше консервантів.

Якщо ви плануєте вагітність, то краще не приймати гарячі ванни, не ходити в лазню, не піддаватися інсоляції (солярій, засмага), не здійснювати тривалі перельоти, щоб не викликати скорочень матки і стрибків імунітету, знизити на час активні фізичні навантаження.

Також дуже важливо уникати стресів, а якщо вони все-таки трапляються, то варто приймати натуральні заспокійливі препарати, наприклад, валеріану, пустирник.

Для нормального розвитку плодового яйця і запобігання неправильної закладки нервової трубки необхідно приймати фолієву кислоту до 12 тижнів вагітності і на тлі зачаття. А жінкам після 35 років бажано пройти обстеження у генетика разом із статевим партнером.

Оставить комментарий