Читать статью на русском языке

Антибіотики, які врятували сотні тисяч життів, у більшості вагітних жінок викли- кають страх і гнівний протест.

Проте в деяких ситуаціях вони стають запорукою добробуту майбутньої мами, і її малюка.

Ставлення до антибіотиків у багатьох майбутніх мам негативне: вважається, що вони можуть завдати шкоди маляті. Але побоювання ці виправдані лише при самолікуванні чи безконтрольному прийомі.

У I триместрі вагітності антибіотики майбутній мамі призначають тільки в самих крайніх випадках: при гострому холециститі, гострому апендициті, перитоніті, пневмонії, бактеріальних інфекціях шлунково-кишкового тракту (сальмонельоз).

У цей період формується плацента і формуються всі органи і тканини дитини, тому ризик розвитку вад у малюка максимальний.

Пам’ятаючи про це, лікарі призначають самі безпечні види антибіотиків, перевірені часом.

У II і III семестрах приводом до застосування цих препаратів можуть стати загострення таких хронічних захворювань, як пієлонефрит і цистит, «прокинулися» інфекції, що передаються статевим шляхом: хламідіоз, уреаплазмоз, гонококова інфекція, і хоріоамніоніт — запалення навколо- плідних оболонок через внутрішньоутробну інфекцію.

Після 12-го тижня, коли найважливіший етап розвитку малюка пройдено, перелік препаратів, що застосовуються для лікування майбутніх мам, може бути розширений.

Добре і погано

Існує кілька видів антибіотиків, і далеко не всі вони дозволені для використання під час вагітності. По механізму впливу на збудників інфекцій ці препарати бувають бактерицидні і бактеріостатичні. Перші вбивають шкідливих мікробів, другі припиняють їх зростання.

Спектр дії у антибіотиків теж може бути різним. За цим параметром вони діляться на 5 класів, кожен з яких бореться з певним видом хвороботворних бактерій. І, нарешті, антибіотики відрізняються за своїм хімічним складом, розпадаючись на 12 груп. Більшість з них справляє негативний вплив і на організм жінки, і на розвиток дитини.

Майбутнім мамам підходять три групи антибіотиків, які не впливають на малюка, — це група пеніцилінів, група цефалоспарінов і група макролідів.

У I триместрі, коли маля найбільш уразливе, лікарі намагаються обійтися пеніцилінами і цефалоспоринами. Після 12-го тижня в хід можуть бути пущені макроліди. Але незалежно від терміну препарат повинен підбирати тільки лікар.

Інші групи антибіотиків вагітним жінкам протипоказані, і на те є вагомі причини. Аміноглікозиди порушують розвиток нирок і слухового апарату дитини.

Сульфаніламіди (до яких, зокрема, відноситься популярний при лікуванні бронхіту бісептол) здатні провокувати тяжкі ураження кровотворної системи.

Тетрацикліни, знайомі багатьом з дитинства (тетрациклін, доксициклін, вібраміцин), можуть пошкодити печінку і мами, і дитини, а у малюка викликати незворотні порушення зубної емалі і сповільнити зростання кісток.

Проте якщо питання постає життя і смерті, лікарі рятують жінку- засобами, не рахуючись з протипоказаннями. Застосування препаратів, небезпечних для малюка, може стати необхідним при інфекціях, що загрожують летальним результатом (сепсисі, важкій формі пневмонії, менінгіті).

У критичні моменти в імунній системі спрацьовує інстинкт самозбереження, тому організм жінки іноді сам позбавляється від вагітності, і ліки тут вже ні при чому.

Велика доза

При призначенні майбутній мамі будь-якого препарату, у тому числі антибіотика, лікарям доводиться враховувати важливі зміни, що відбуваються в її організмі. Під час вагітності збільшується обсяг циркулюючої крові, і нирки починають швидше виводити ліки назовні.

З цієї причини для досягнення лікувального ефекту лікарям іноді необхідно збільшити або дозу препарату, або частоту його прийому.

Щоб при таких обсягах і графіку ліки виявилися максимально нешкідливими, бажано провести аналіз на чутливість до антибіотиків — бактеріологічний посів. Матеріал для дослідження береться з зон проживання тієї бактерії, яка викликала хворобу.

Це може бути посів з горла, посів мікрофлори піхви з шийки матки, посів сечі або крові. Але результатів доводиться чекати досить довго (від 3 до 10 днів), тому в екстрених ситуаціях на проведення такого аналізу просто немає часу. Курс антибіотиків, призначених лікарем, важливо пропити повністю.

Якщо перервати лікування раніше терміну, загине лише частина шкідливих бактерій. Що залишилися в живих можуть породити нове покоління собі подібних, на яких цей антибіотик вже не подіє, якщо хвороба повернеться знову.

Підвоні камені

Як у будь-якого лікарського препарату, у кожного антибіотика є побічні ефекти. Найчастіше ці препарати викликають алергію.

Це пов’язано з тим, що протягом життя ми стикаємося з ними частіше, ніж нам здається. Антибіотики призначають при ангінах, багатьох «дитячих» і кишкових інфекціях. Цими препаратами активно лікують худобу, тому вони присутні в молоці та м’ясі, які ми вживаємо в їжу.

За роки організм встигає виробити на антибіотики імунну відповідь у вигляді алергії, і в цьому випадку лікарям доводиться ретельніше підбирати ліки.

Ще один мінус антибіотиків: вони вбивають не тільки шкідливі бактерії, але і руйнують корисну мікро- флору в кишечнику і піхви. Це може привести до ослаблення імунітету, і тоді почнуться дисбактеріоз кишечника або кишкові розлади (запори, діарея).

На щастя, цю неприємність усунути набагато легше: досить паралельно з прийомом антибіотиків і протягом 2 тижнів після закінчення курсу приймати пробіотики (лінекс, LEK; біфіформ, ferrosan; біфідумбактерин; аціпол, лекко; ацилакт) — препарати, які відновлюють флору кишечника і піхви, і вживати в їжу більше кисломолочних продуктів.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована