Дитячі захворювання. Правда про апендикс.

Читать статью на русском языке

Червоподібний відросток, безвихідь у коридорі ки­шеч­ни­ка, атавізм —
на­зи­вай­те йо­го як хо­че­те.

Але нев­же апен­дикс і в прав­ду
проживає свій вік да­рем­но? По­ки він з на­ми і здо­ро­вий — ми йо­го
не відчуваємо, захворів — поз­бу­ли­ся від ньо­го, навіть оком не
морг­нув­ши. І спокійно жи­ве­мо далі.

Але так чи не­знач­на для
організму втра­та апен­дик­са? Для чо­го він нам і як не ста­ти жерт­вою
апен­ди­ци­ту?

Див­на річ: жи­ве­мо і нічого не знаємо про апен­дикс,
що існує в нас. А потім він різко про се­бе заявляє бо­ля­ми в боці.

Що провокує несподівану реакцію?

Будь-яке
за­па­лен­ня — а мо­ва йде про гост­рий ап­пен­ди­цит, са­ме про ньо­го
— починається з інфекції.

Стає аг­ре­сив­ною раніше дру­же­люб­на
киш­ко­ва фло­ра, або апен­дикс закупорюється чужорідними тілами,
гельмінтами, ка­ло­вим ка­ме­нем.

За­па­лен­ня мо­же пе­ре­ки­ну­ти­ся і
з за­па­ле­них при­лег­лих органів. З пра­вих придатків або з ділянки
запаленої тонкої киш­ки, шлун­ка. Варіантів ма­са.

Історії про
апен­ди­цит схожі як близ­ню­ки: заболіло в боці, час від ча­су
ста­ва­ло все гірше, лед­ве до лікарні встиг­ли.

Час ду­же важ­ли­вий,
то­му що за­па­лен­ня зростає, поширюється зсе­ре­ди­ни ор­га­ну,
по­сту­по­во вра­жа­ю­чи всю йо­го тов­щу. Це мо­же да­ти серйозні
усклад­нен­ня. Їх кра­ще не до­пус­ка­ти.

В області жи­во­та різні
ор­га­ни мо­жуть по­да­ва­ти сиг­на­ли. При апендициті болі мо­жуть
з’яв­ля­ти­ся в різних місцях, то­му що ор­ган рух­ли­вий, як і ку­пол
сліпої киш­ки, до яко­го він прикріплений.

У ко­го-то апен­дикс
розташовується в животі, у ко­гось — за че­ре­ви­ною. І від цьо­го
за­ле­жить клінічна кар­ти­на. Прий­ня­то вва­жа­ти, що при гост­ро­му
апендициті біль з’являється у верхніх відділах жи­во­та, че­рез 2 — 4
го­ди­ни переміщується в нижній відділ жи­во­та і мігрує впра­во і вниз.

Зовнішніх проявів немає. Бу­ва­ють виділення, але і то тільки в
че­рев­ну по­рож­ни­ну — ми їх не по­ба­чи­мо. При та­зо­во­му
розташуванні червоподібного відростка на за­па­лен­ня реагує се­чо­вий
міхур — при­ско­ре­ним се­чо­ви­пус­кан­ням.

Буває ж і так, що
симп­то­ми схо­дять­ся, весь живіт кру­тить, а в результаті не
апен­ди­цит. Та­ка ж кар­ти­на зустрічається при гінекологічній
патології. То­му всіх жінок, у яких є підозра на апен­ди­цит, оглядає
гінеколог.

За цим же симп­то­мом — біль у області жи­во­та — лю­ди
став­лять собі діагнози: гаст­рит, отруєння. По­чи­на­ють пи­ти
ак­ти­во­ва­не вугілля, клізми ста­ви­ти, чо­го ні в яко­му разі не
мож­на ро­би­ти.

То­му що апен­дикс — час­ти­на ободової киш­ки, мож­на
так клізму по­ста­ви­ти, що інфекція по­ши­рить­ся на весь ки­шеч­ник.
Гріти теж не мож­на. На­впа­ки, кра­ще лід.

Навіщо нам апен­дикс?

Апен­дикс — не за­лиш­ко­вий ор­ган хо­ча б то­му, що за­без­пе­че­ний
нер­во­вим апа­ра­том, хо­ро­шою кро­во­нос­ною сис­те­мою, а
роз­ви­не­на лімфоїдна тка­ни­на дозволяє віднести йо­го навіть до
імунної сис­те­ми.

Вчені роб­лять при­пу­щен­ня, що червоподібний
відросток — ен­док­рин­на за­ло­за внутрішньоутробного роз­вит­ку
лю­ди­ни. Далі в процесі фор­му­ван­ня спеціалізованих ен­док­рин­них
за­лоз ця функція відростка зменшується.

У якості першої до­по­мо­ги:

• нічого не ро­би­ти самостійно вдо­ма при гост­ро­му апендициті;

• як­що до
  найближчої лікарні да­ле­ко, мож­на ви­пи­ти спазмолітик, но-шпу
  на­прик­лад, щоб зня­ти біль;

• мож­на при­клас­ти хо­лод, але тільки
  дійсно в екст­ре­но­му ви­пад­ку.

Діяти «на око» не­без­печ­но —
усклад­нен­ня мо­жуть бу­ти серйозні.

Варіантів кілька:
за­па­лю­ють­ся великі ве­ни в організмі, і че­рез кров за­ра­жа­ють­ся
всі ор­га­ни і сис­те­ми. Або розвивається перитоніт, апен­дикс мо­же
пе­ретво­ри­ти­ся на гнійний мішок, і в будь-який мо­мент розірватися.

Утво­рю­ють­ся кишкові свищі — отво­ри в стінці ки­шеч­ни­ка або
са­мо­го відростка, тоді ка­ло­вий вміст над­хо­дить в живіт і теж
викликає перитоніт.

Все це ду­же грізні усклад­нен­ня, що ви­ма­га­ють
екст­ре­них заходів. Найсприятливіший з них — роз­ви­ток інфільтрату.

На­вко­ло ураженої ділянки гру­пу­ють­ся ор­га­ни: ве­ли­кий саль­ник
(жи­ро­ва тка­ни­на, що відділяє запальні про­це­си), до ньо­го
приєднується стінка ки­шеч­ни­ка, ще якийсь ор­ган.

Так за­па­лен­ня
прикривається, відмежовується і не перекидається на інші ор­га­ни і
тка­ни­ни. Це дозволяє виг­ра­ти час. Як­що роз­ви­ва­ють­ся подібні
усклад­нен­ня, апен­дикс потрібно вирізати.

Чи ве­ли­ка втра­та?

Раніше
вва­жа­ло­ся, що апен­дикс — це атавізм. Потім з’ясу­ва­ли, що у
тва­рин він нібито допомагає пе­ре­ва­рю­ва­ти їжу. Остан­ня версія —
апен­дикс виділяє імунні клітини. Зай­вим нічого не буває.