Дитячі захворювання. Спочатку до лікаря, а потім вчитися.

Читать статью на русском языке

Обстеження, яке призначає невролог своїм маленьким пацієнтам, дає інформацію про стан усіх «учасників» нервової системи: чи добре забезпечуються кров’ю клітини мозку, чи не звужені і не розширені його судини, як вони працюють.

Нейросонографія, УЗ-допплерографія, дуплексне сканування су­дин голови допоможуть відповісти на перше питання. А електроен­цефалограма визначить стан клітин кори головного мозку – чи не порушені вони й не пригноблені. Залежно від отриманих результатів малюкам призначається лікування, і не варто думати, що для вирішення проблеми потрібна тільки допомога ліків.

Насправді курс відновлювальної терапії, крім препаратів, включає в себе безліч методів. Серед них і різні види масажу (у тому числі спеціальний точковий, а ще масаж холодом), і лікувальна гімнастика та фізіотерапія (наприклад, лікувальні ванни, електро­форез, стимуляція м’язів електричним розрядом чи теплом), і спеціальні заняття плаванням, і багато іншого.

Результати обстеження допоможуть визначитися і з тим, чим і як довго потрібно займатися малюкові. Дітям, минувши всі складнощі шляху розвитку або благополучно подолав труднощі, ніякі обме­ження не потрібні. А якщо у дитини виявляться невирі- шені пробле­ми, стане ясно, що перше «навчальне» навантаження для неї має бути дуже делікатним. З іншого боку, вона може допомогти скоре­гувати наявні недоліки.

Збережені у дволіток наслідки проблем, що виникли під час вагітності та пологів, лікарі називають мінімальною мозковою дисфункцією (ММД).

Це поняття означає, що будова мозку у таких діток не порушена, але робота нервової системи постраждала — через пошкодження її клітин гіпоксією, проблем в їх кровопостачанні і неготовності до ро­боти шляхів, по яких йде від мозку до органів і назад нервовий імпульс-команда (фахівці називають це явище деміє- лінізації — за­тримкою в розвитку оболонки нерва).

Прояви ММД бувають різними: труднощі у поводженні з дрібними предметами (через проблеми з моторикою); незручність (від пору­шення координації рухів); затримка в освоєнні мови, невміння ви­мовляти якісь букви, аж до «каші в роті»; зайва вразливість і надмірна активність, проблеми з тим, щоб утримувати увагу. І ви­значивши, в чому саме ці прояви виражаються у малюка, можна бу­де зрозуміти, чим йому варто зайнятися.

Перші ж досліди дітей на ниві навчання звичайно виявляють ті труднощі в роботі нервової системи, впоратися з якими так і не вда­лося. І цю роботу не варто відкладати, тому що, коли така дитина піде в школу, проблем тільки додасться.

Обережно: перевантаження!

Оскільки до початку етапу навчання нервова система малюків, так само як і весь його організм, продовжує свій розвиток, переванта­жувати їх різними заняттями небезпечно. Ця напруга може поруши­ти роботу системи, засмутивши і без того крихку рівновагу часу зростання і становлення.

Перший крок до того, щоб запобігти пере- вантаження, — розумно складений розклад занять. І в цій справі батькам допоможуть фахівці: лікар-невролог (якщо у малюка в минулому були пробле­ми), а ще нейропсихолог.

За результатами тестування він допоможе не тільки підібрати перелік корисних дитині занять, але і складе програму вироблення відсутніх навичок, наприклад, посидючості. Нейропсихолог розповість, як довго слід малюкові займатися, і пояснить батькам, як поводитися з маленьким учнем.

Другий крок, який допоможе захистити малюка, — увага батьків. По­ява перших же ознак пере- вантаження — це сигнал про те, що скла­дений розклад потрібно скоріше змінювати. Якщо дитина раптом почне гірше спати, вередувати, стане дратівливою, плаксивою, як­що раптом погіршиться апетит — значить, вона втомилася.

Живчик

Метушливий малюк, який швидко переключається з одного занят­тя на інше, погано відчуває небезпеку.

Вибір. Таким дітям важко утримувати увагу, тому велику користь їм принесе плавання, гімнастика або якісь інші рухомі заняття, які да­дуть вихід їх невгамовної енергії.

Власне навчальних занять в їх розкладі повинно бути небагато, особливо спочатку, а час «уроку» потрібно збільшувати поступово, починаючи з 5 хвилин. І посидючість, і вміння вчитися в таких малюків потрібно виховувати.

Увага! Якщо малюк-живчик ще до того ж гнівливий і агресивний, відмовляється слухатися старших, на знак протесту часто заходить­ся у плачі, потрібно показати його лікарю-неврологу.

Лікар допоможе знайти причину, по якій механізм збудження — гальмування в нервовій системі дитини розладнаний, і призначить заспокійливе лікування.