Дитячі захворювання. Тепло і холод у житті дитини.

У далекі радянські часи телебачення, за дуже рідкісними винятками, зовсім не балувало нас несамовитими жахами.

Але один з таких винятків я прекрасно пам’ятаю. Знаменитий серіал «Сімнадцять миттєвостей весни». Злий садист гестапівець на очах у мужньої радистки відкриває двері на балкон і починає роздягати дитинку. Весняне берлінське повітря крижаним потоком обдуває ніжне дитяче тільце і це моторошне видовище призводить до того, що загартована в боротьбі з фашизмом відважна розвідниця втрачає свідомість.

Описана сцена глибоко символічна в рамках вітчизняних уявлень про любов до дітей. Холод — найлютіший ворог, а тепло — кращий друг дитячого здоров’я, це відомо всім, ці прості і безперечні істини з раннього дитинства вчили нас наші батьки та бабусі.

У кожного дорослого, що виріс в нормальній сім’ї, в атмосфері турботи і батьківської любові збереглися в пам’яті спогади про внутрішньо- сімейні дискусії щодо кількості необхідних штанів і шкарпеток, неприпустимості босоногого ходіння і страшної небезпеки, що підстерігає юну людську голову, не покриту головним убором.

Це те, що ми пам’ятаємо. Але був в нашому житті й інший період, в особистих спогадах відсутній. Коли нас, крихітних нявкаючих створінь принесли з пологового будинку в теплу кімнату. І в цій кімнаті ми провели, напевно, найбільш спокійний рік свого життя. Зігріті теплом гарячих со- ціалістичних батарей і теплом батьківських сердець, нікому і нічим не зобов’язані, оточені їжею і увагою.

Загалом, ясно: пам’ятаємо ми чи не пам’ятаємо, але завжди, коли нам було добре, нам вже точно не було холодно. І ми не допустимо, щоб наші власні діти страждали. Вже краще ми самі залишимося без обіду і заліземо в борги, але на одязі для дитини, на самому кращому обігрівачі, на теплому килимі в дитячу кімнату ми економити не будемо — це напевно. І наші діти скажуть нам спасибі!

Хвилиночку … А чи часто у нас самих виникає гаряче бажання сказати спасибі нашим батькам? Ми, що виросли в теплі, а зараз місяцями кашляємо і чмихаємо носами, шарахаємося від відкритого трамвайного вікна, чіпляємо, в кращому випадку, бронхіт через злегка промокле взуття, але як і раніше сліпо переконані в тому, що так і треба любити вже наших власних дітей!

Ми приносимо дитину з пологового будинку і вчимо її життя. Ми як інструктори. Є в інструкторів-альпіністів чудова приказка: «Смажених в горах не знаходили, а відморожених — скільки завгодно …». Цей шедевр гірського фольклору, здавалося б, не надто відомий широким батьківським масам, але відвідування середньостатистичної дитячої кімнати змушує думати про протилежне.

Інструктор, між іншим, — це людина, що володіє чималим особистим досвідом і знаннями. Ми виховуємо наших дітей, спираючись на поради бабусь, обмежуючи власний досвід однією-двома спробами, а знань … Схоже, що навіть шкільний курс анатомії і фізіології людини забутий нами остаточно. Спробуємо пригадати хоч що-небудь.

Найголовніше. В організмі людини постійно протікають два процеси: теплопродукція і тепловіддача. Обмін речовин супроводжується складними біохімічними реакціями з виробленням тепла (це і є теплопродукція), від зазначеного тепла організм позбавляється найрізноманітнішими способами — наприклад, з потом, з диханням (це і є тепловіддача). У здорової людини тепло- продукція і тепловіддача перебувають у стані рівноваги — тобто скільки тепла виробляється, стільки і втрачається. Звідси, до речі, випливають два очевидні наслідки — нам холодно, якщо втрати тепла перевищують його вироблення, а коли нам жарко — це вже й здогадатися не складно.

Обмін речовин у грудної дитини істотно від- різняється від обміну речовин у його батьків. З урахуванням активного зростання інтенсивність обмінних процесів у дітей дуже висока, отже, в одиницю часу на одиницю маси тіла дитина виробляє помітно більше тепла, у порівнянні з дорослою людиною.

Т. е. якщо вам, дорослим дядям або тіткам, тепло, то дитині, з дуже великою часткою ймовірності, жарко. Тому ніколи не варто робити висновки про температуру, комфортною для малюка, на підставі лише власних відчуттів.

Родичі, які організовують догляд за дитиною мають зовсім реальні можливості впливати і на тепловіддачу, і на теплопродукцію.

Тепловіддача залежить від температури, вологості і швидкості руху повітря, від якості та кількості одягу. Зрозуміло, що всіма зазначеними факторами дорослі цілком можуть управляти.

Впливати на теплопродукцию помітно складніше, але слід знати: кількість тепла, що виробляється організмом істотно зростає при фізичних навантаженнях — активних іграх, масажі, гім- настиці.