Читать статью на русском языке

Сьогодні навколо такого, здавалося б, простого предмета, як во­да, йдуть численні суперечки: скільки її потрібно пити в день, шкідливо чи корисно пити до їжі, чи можна запивати водою тверду їжу, як будувати питний режим, наприклад, при надлишку ваги?

Народні цілителі навперебій рекламують живу і навіть мертву, магнітну і срібну воду, пропонуючи найнеймовірніші способи очи­щення і зарядки її позитивною енергією. Інші навколомедичні діячі лякають страшними розладами травлення при прийомі рідини нат­щесерце.

Скільки ж в нас води?

Людина на 2 / 3 складається з води — це ми знаємо зі шкільної ла­ви. Насправді кількість води в організмі дорослої людини мінлива і становить від 45 до 60%, в середньому це 30 — 45 літрів.

Більша частина води міститься безпосередньо в клітинах, трохи менше — в міжклітинному просторі і судинному руслі. Саме завдяки воді, що створює рідкі середовища, здійснюються практично всі реакції в нашому організмі — від міжклітинного обміну до передачі нервових імпульсів.

Скільки ж потрібно вживати води, щоб її вистачало на всі ці потре­би? Розрахунок можна зробити за формулою: 30 — 40 мл на кожен кілограм маси тіла. Є й більш складна формула: 1500 мл +20 мл на кожний наступний кілограм (при масі тіла понад 20 кг). У середньо­му виходить близько 2,5 л для людини з масою тіла 70 кг.

Звичайно, це не означає, що щодня необхідно вживати майже 3 літри чистої води, адже воду ми отримуємо і з інших джерел.

З таблиці видно, що нам потрібно досить солідну кількість вільної рідини, майже 1,5 л в день. А в спекотну погоду, коли посилюється потови- ділення, ще більше.

До речі, якщо спека дошкуляє нас не зовні, а зсередини, питво та­кож має бути рясніше, ніж зазвичай, адже при збільшенні темпера­тури тіла понад 37˚ С з кожним наступним градусом потреба у воді збільшується на 10%.

По відношенню до води та іншої рідини населення землі можна розділити на три групи: малопитущі, золота середина і надмірні споживачі. У людей, що вживають мало рідини, часто виникають проблеми з нирками, запори, знижений тургор (ступінь пружності) шкіри, від чого вона швидше старіє.

Зазвичай таким пацієнтам дієтологи рекомендують ставити пляшку з питною водою на робочий стіл і робити з неї хоча б по одному ковтку кожен раз, коли вона потрапляє на очі.

З надмірними споживачами завдання треба вирішувати індивідуально: якщо людина здорова, вона спокійно може випива­ти 3 літри за день і навіть більше. Але при важких хронічних захво­рюваннях серця (недостатності, деяких клапанних вадах), хворо­бах нирок (нирковій недостатності, гломерулонефриті у фазі загост­рення, фосфатурії) рідину потрібно обмежувати, наскільки — визначає лікуючий лікар.

Іноді пити поменше води радять і гіпертонікам, хоча таке обмежен­ня спірне. Справа в тому, що при збереженій функції нирок, вода повинна нормально виводитися з організму, не переван- тажуючи роботу судинного русла.

Щоб забезпечити її оптимальне виведення досить просто зменшити споживання солі та продуктів, багатих натрієм (солінь, копченос­тей, консервів, чорного хліба, продуктів фаст-фуду).

Найкраще готувати їжу зовсім без солі і досолювати вже в тарілці, використовуючи чайну ложку солі на день. Одночасно потрібно за­безпечити достатнє надходження з продуктами калію і кальцію, в цьому допоможуть сухофрукти, молочні продукти, груші, яблука, риба. На тлі такої дієти немає необхідності обмежувати споживан­ня води, тим більше що дефіцит рідини підвищує ризик тромбозів, який і так високий у хворих на гіпертонію.

Доводиться обмежувати рідину і при схильності до набряків, але важливо пам’ятати, що набряки можуть бути наслідком хвороби серця, нирок, ендокринної системи. Тому одного обмеження рідини недостатньо: необхідно розібратися з причиною виникнення набряків.

До чи після?

Ще одне спірне питання, без якого сьогодні не проходить жодна дискусія про воду: коли її можна пити, а коли не можна. Висловлюється думка, що вода або інша рідина, прийнята натще­серце, може змити шлунковий сік. А якщо пити одночасно з твер­дою їжею, рідина може розвести вміст шлунка і утруднити травлен­ня.

Як же бути з традицією третіх страв, адже хочеться вслід за героєм відомого колись фільму повторити: «А компот»?!

Коли з’являються нові теорії, щоб їх підтвердити або спростувати, треба спиратися на кілька речей. Перше — традиційне харчування: у більшості країн світу практикується прийом напоїв до, під час і після їжі. І нічого, поки ніхто не вимер.

Для більш серйозної аргументації доведеться згадати анатомію і фізіологію травлення. Справа в тому, що рідина, прийнята натще­серце, в шлунку затримується недовго, майже відразу вона потрапляє до 12-палої кишки, стікаючи по малій кривизні шлунка, яку ще називають короткою харчовою доріжкою.

Оставить комментарий