Читать статью на русском языке

Останнім ча­сом сло­ва хламідії і хламідіоз трап­ля­ють­ся все частіше, а
сло­вос­по­лу­чен­ня «лікую хламідіоз» і «діагностика хла- мідіозу» є
неодмінними ат­ри­бу­та­ми сторінки ого­ло­шень в будь-який газеті.

Тим
не менш, поширеність і ши­ро­ке ви­ко­рис­тан­ня за­зна­че­них термінів
зовсім не го­во­рить про те, що хоч хто-не­будь з хво­рих тол­ком
розуміє, що він хво­рий, хто такі хламідії, де во­ни бу­ли і раніше,
звідки взя­ла­ся ця на­пасть.

Для по­чат­ку розповімо про те, що з
се­бе хламідії пред­став­ля­ють. От­же, це такі мікроорганізми, які за
ду­же ба­гать­ма своїми влас­ти­вос­тя­ми схожі на бактерії
(на­прик­лад, ма­ють клітинну обо­лон­ку), але за розмірами вель­ми
близькі до вірусів. Ще од­на ду­же важ­ли­ва особливість хламідій в
організмі лю­ди­ни або тва­ри­ни во­ни зна­хо­дять­ся всередині клітин —
в точності як віруси.

Ко­рот­ше ка­жу­чи, хламідії — унікальні
мікроби, це не віруси, бактерії; хламідії — во­ни хламідії і є. Їх
найважливіша особливість — унікальний спосіб жит­тя, унікальний цикл
роз­вит­ку, який не має в природі аналогів — спо­чат­ку в клітці
утво­рю­ють­ся великі незрілі утво­рен­ня, які не володіють ніякими
інфекційними влас­ти­вос­тя­ми.

Але в міру сво­го роз­вит­ку
во­ни змен­шу­ють­ся при­близ­но в 3-4 ра­зи, на­бу­ва­ють інфекційні
влас- тивості, руй­ну­ють пошкоджені клітини і, ви­хо­дя­чи з них,
вра­жа­ють здорові клітини — так і виникає кон­крет­на хво­ро­ба.

Хламідії
— це не один якийсь мікроб, рід хламідій налічує більше 30 збудників,
що вик­ли­ка­ють безліч найрізноманітніших хво­роб. А хворіють ци­ми
хво­ро­ба­ми лю­ди з не­за­пам’ят­них часів, прос­то успіхи
мікробіології до­зво­ли­ли, нарешті, вста­но­ви­ти їх (хво­роб)
справ­ж­ню при­чи­ну.

Ілюструючи ста­ро­ви­ну хламідійної
інфекції, слід за­ува­жи­ти, що типові опи­сан­ня хво­роб, вик­ли­ка­них
хламідіями, є в давньоєгипетських папірусах ХV століття до нашої ери і
до­сте­мен­но відомо — Горацій і Ци­це­рон страж­да­ли хламідіозом.

Які
ж хво­ро­би вик­ли­ка­ють хламідії? Різні. На­прик­лад, орнітоз —
хво­ро­ба, де­я­ким чи­ном нагадує за­па­лен­ня легенів, але при­чи­ни
її — не всім відомі і стафілококи, стреп­то­ко­ки а са­ме особ­ли­вий
вид хламідій, ви­яв­ле­ний у 132 видів птахів, — ди­ких і ду­же ди­ких,
домашніх і внутрішньоклітинних (які си­дять в клітинах), ду­же час­то —
па­пу­ги, го­лу­би, кач­ки, ку­ри.

З інфікованими
ек­скре­мен­та­ми, пу­хом, пе­ром хламідії по­трап­ля­ють в людсь­кий
організм — че­рез рот (як­що не ми­ли ру­ки після зби­ран­ня кур­ни­ка),
або повітряно-пи­ло­вим шля­хом. Так хво­ро­ба виникає.

Ще один
по­ши­ре­ний носій хламідій — кішки (ко­ше­ня­та). За­ра­жен­ня
відбувається при пря­мо­му контакті лю­ди­ни зі звіром — за до­по­мо­гою
укусів і под­ря­пин. Спо­чат­ку, на­прик­лад, прос­то под­ря­пи­на на
руці і все. Потім (че­рез па­ру тижнів) збільшуються пахвові лімфовузли,
різко підви- щується тем­пе­ра­ту­ра — це і є особ­ли­ва хламідійна
хво­ро­ба, яка так і називається — «хво­ро­ба ко­тя­чих под­ря­пин».

І
орнітоз, і хво­ро­ба ко­тя­чих под­ря­пин — це так звані зоонозні
хламідіози (термін «зоо-«, в принципі, зрозумілий — звірі у всьо­му
винні). Але є хламідіози антропонозні, тоб­то, чис­то людські.
Найвідомішою, найнебезпечнішою і найпошире- нішою хво­ро­бою є тра­хо­ма —
хронічна хво­ро­ба очей, при яко­му ура­жа­ють­ся кон’юнк­ти­ва і
ро- гівка.

Більшість читачів, мож­ли­во і не чу­ли та­ко­го сло­ва,
але тра­хо­ма ду­же ши­ро­ко по­ши­ре­на в ба­гать­ох країнах Південної
Аме­ри­ки, Аф­ри­ки, Азії. Кількість хво­рих — не мен­ше 400 мільйонів,
а в деякі ро­ки кількість осліплих із-за тра­хо­ми досягає 20 мільйонів
чоловік! До речі, в СРСР тра­хо­ми в де­я­ких рай­о­нах бу­ло ба­га­то,
але як ма­со­ва хво­ро­ба во­на бу­ла ліквідована до кінця 60-х років і
за­раз зустрічаються ли­ше поодинокі ви­пад­ки.

Три перераховані
хво­ро­би — хоч і зустрічаються в нашій країні, але ма­со­во­го
інтересу широкої читацької аудиторії не вик­ли­ка­ють, то­му що
рід- кісні. Хо­ча, як­що зізнатися чес­но, орнітоз зустрічається знач­но
частіше, ніж діагностується. І ось чо­му.

На щас­тя, хламідії, на
відміну від вірусів, чутливі до дії антибіотиків, але да­ле­ко не всіх.
Так, на­прик­лад, найбільш поширені антибіотики гру­пи пеніциліну
(ампіцилін, оксацилін) або це­фа­лос­по­ри­ни (цефазолін, це­фа­лек­син)
не діють на хламідії взагалі, а тетрациклін і еритроміцин діють і ду­же
не­по­га­но.

Оставить комментарий

Adblock detector