Читать статью на русском языке
Вченими доведено, що саме стреси служать причиною величезної
кількості різних психосоматичних розладів, родових аномалій і
патологій новонародженої дитини.
Здається, малюк тільки що народився, звідки це взялося?
Дитина
отримує психосоматичне захворювання через матір. Плід
надзвичайно тісно пов’язаний з матір’ю. Саме мати вступає з ним у
абсолютно особливі відносини і з’єднує з навколишнім світом.
На
другому місяці внутрішньоутробного життя зак- ладається центральна
нервова система. Півто- рамісячний ембріон реагує на біль і
відсто- ронюється від променя світла, спрямованого на живіт матері, а
п’ятимісячний «чує» гучні крики — «лякається», «сердиться», тобто
він «сприймає» інтонації і слова матері в залежності від настрою, і
його поведінка залежить від того, яку інформацію він отримує від
матері. Плід вбирає в себе досвід і почуття батьків.
Приблизно
з шести місяців починається інте- лектуальне життя плоду. Його
поведінка змі- нюється у відповідь на голос батьків. Він пов’язує свої
дії зі знайомим голосом, іноді «передбачає», які рухи викличуть у
батьків задоволення, а які — ні.
Якщо батьки сваряться і
говорять на підвищених тонах, з роздратуванням — плід
згортається, при- криває голівку ручками або штовхається ніжками. Все це
означає, що особливості стану матері (її ритм серця, шум
кровоплину в судинах, напруга м’язів, характер рухів, частота
дихання і т. д.) «співвідносяться» з тим, як дитинка «відчуває»
самого себе. Материнські емоції (і емоції батька, що надходять
через емоційний відгук матері на них) проникають до плоду.
Дослідження показали, що все, пережите матір’ю, також
переживається і дитиною.
Реакція матері на свою вагітність
може вплинути на новий людський організм. В останні роки
з’явилися повідомлення про те, що у небажаних дітей
виявляються, крім психологічних проблем, різні соматичні
(психосоматичні) розлади. Серед них пренатальна дистрофія при
народженні, висока частота респіраторних захворювань, бронхіти,
пневмонія, енурез, нейродерміт, виразки шлунка.
Якщо у
матері відсутнє повне прийняття своєї вагітності або вона відчуває
жах від свого становища, то і плід відчуває стрес. Відторгнення
звертається всередину і трансформується в глибоке відчуття
непотрібності, приносить масу проблем протягом усього життя
після народження.
Несвідомі ворожі імпульси проти зачатої дитини — це важке психологічне відхилення, яке протидіє материнського інстинкту.
Негативне
ставлення до плоду підвищує у матері ймовірність передчасних
пологів і післяпологової депресії. Психоаналітики вважають, що
підсвідома відмова від небажаної вагітності — це незавершена форма
самогубства. Іноді це доводить до нестримного блювання та
інших симптомів токсикозу.
На думку психоаналітиків,
будь-який наш внут- рішній конфлікт — протест змушує організм скоріше
позбутися від джерела роздратування. В даному випадку — це
тяжкі думки і переживання з приводу вагітності. Звідси — її
патологічна течія. Звичайно, воно може бути обумовлено і зовсім
іншими обставинами. Але все ж учені не випадково називають
пізній токсикоз саме хворобою адаптації, пристосування.
Організм жінки намагається пристосуватися до заключних стадій
розвитку плоду. Невдача в цьому і провокує захворювання.
Неблагополуччя
материнського організму і пере- дається дитині. Погіршується його
постачання киснем і живильними речовинами. Якщо це
від- бувається часто або постійно, порушення в розвитку дитини
цілком вірогідні. Вона народжується ослабленою, фізіологічно
незрілою.
Стрес матері знижує його імунітет, і малюк
беззбройний перед інфекціями та іншими шкідливими впливами.
Фахівці вважають, що якщо вагітна жінка свідомо чи несвідомо була
налаштована до плоду вороже, то у новонародженого зростає
ймовірність неврозів та психосоматичних захворювань.
Плід,
який пережив спробу невдалого аборту, знає, що його присутність
небажана, а його життя знаходиться в небезпеці.
Він
переживає своє вбивство, яке майже відбулося, жах смерті з
вражаючою точністю. Гостре почуття самотності протягом усього
життя є бідою багатьох, хто пережив подібний жах. Близькість смерті
при спонтанному аборті може залишити відчуття постійно
прихованої за кутом загибелі. Передчасно народжена дитина може
сприйняти також материнський страх, зробивши його своїм, в
результаті чого вона буде відчувати подвійний жах.
Слід знати
і пам’ятати про те, що виношування небажаної вагітності є
складною стресогенною ситуацією. Така вагітність завжди
супровод- жується стійкими, часто несвідомими негативними емоціями.
Тривожність,
невпевненість, страх, озлобленість породжують комплекс відчуттів,
аналогічні стану людини при сильній небезпеці. Тому варто
задуматися, якої шкоди може завдати дитині така ситуація
розвитку і хоча б спробувати виправити стан речей.
Мама,
яка перебуває в такій стресогенній ситуації, просто зобов’язана
звернутися за допомогою до спеціаліста психолога, а також
докласти максимум власних зусиль до зміни свого життя в кращу
сторону. Мама повинна навчитися жити в гармонії з собою і
навколишнім світом.
Адже не дарма ж, спираючись на
тися- чолітній народний досвід, баби-сповитухи навчали жінку
правильній поведінці після зачаття.
Вони радили їй бути
спокійною, не сваритися з оточуючими, більше гуляти на свіжому
повітрі, споглядати красиві краєвиди, вчитися співати колискові
пісні і т. д. Прихильність і симпатія до ще не народженої дитини —
один з найкращих способів охорони здоров’я.
Важко
переоцінити вплив цього доброзичливого ставлення. Воно не
обмежується внутрішньо- утробним періодом і значною мірою визначає
характер майбутніх контактів з дитиною. Все, що станеться в
майбутньому, буде накладатися на пережите нею до появи на
світ. Ці прості рекомендації допомагають запобігти у дитини
виникнення різних психологічних комплексів і особистісних проблем, а
також ряду тілесних і душевних захворювань.
Мама
завжди в змозі захистити себе і свого малюка від непотрібних
переживань і негативних емоційних станів. Дотримуйтесь
покликом свого серця, прислухайтеся до свого організму і своїм
бажанням, виконуйте рекомендації лікарів. Пік- луючись про себе,
своє фізичне здоров’я і емоційну рівновагу, мама піклується і про
свого малюка, дає йому шанс народитися міцним і здоровим і
фізично, і психічно.
Пам’ятайте про це.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.