Читать статью на русском языке
Словосполучення «від кашлю» ми не дарма взяли в лапки, бо
вираз цей для лікаря означає приблизно те ж саме і звучить так
само смішно, як ліки «від голови» або, наприклад, «від поносу».
Жоден
поважаючий себе лікар не зможе призначити ліки від кашлю, не
бачивши хворого і до ладу не уявляючи собі, про який кашель і
про яку хворобу йде, власне кажучи, мова.
Боязкість і
нерішучість «малограмотних» лікарів успішно долають сміливі і
особливо кваліфіковані працівники аптек. Художні таблички з
написом «від кашлю» прикрашають вітрини, заставлені
найрізноманітнішими засобами — краплями, таблетками,
сиропами, зборами трав і т. п. На прохання дати що-небудь від
кашлю завжди відреагують прихильно — і вибір багатий, і
упаковка на будь-який смак, і ціни на будь-який гаманець — так що
без покупки не підете.
Враховуючи той факт, що з приводу
кашлю люди не завжди звертаються до лікарів (це дуже-дуже
м’яко кажучи), а ліки, тим не менше, купують, дозволимо собі
деякі настанови, що ставлять за мету обмежити кількість скоєних
помилок.
Отже, дихальні шляхи будь-якої людини — і хворої і
здорової — постійно виробляють слиз. Особливо велику кількість
слизу (його називають мокротою) утворюють слизові оболонки
бронхів. Надлишок мокротиння видаляється за допомогою кашлю.
Будь-яке подразнення внутрішньої поверхні брон- хів, гортані, трахеї теж викликає кашель.
Кашель
може бути і не пов’язаний з дихальними шляхами, а з’явитися
при різних захворюваннях центральної нервової системи, коли
порушується робота особливого кашльового центру в головному
мозку.
Нескладно зрозуміти що кашель може бути симптомом найрізноманітніших захворювань. Приклади:
-
вірусні та бактеріальні інфекції дихальних шляхів (ГРЗ, бронхіти, пневмонії, ларингіти, туберкульоз та ін.);
-
алергічні та інфекційно-алергічні захворювання (наприклад, бронхіальна астма);
-
пухлини вражають будь-які відділи дихальних шляхів;
-
хімічне подразнення бронхів, наприклад, надихалися фарбою або бензином;
-
знаменита дитяча інфекційна хвороба — коклюш, яка, перш за все, виявляється частим кашлем.
Список
можна продовжувати ще дуже довго, згадати, наприклад, про
те, що будь-яке серйозне захворювання серця призводить до
застою крові в легенях, підвищенню утворення мокроти і,
відповідно, до кашлю. Але висновок не складно зробити вже зараз —
ліків від кашлю просто не існує.
Чи не кашель треба
лікувати, а з’ясувати причину його виникнення і впливати
безпосередньо на джерело неприємностей — тут вже, дорогі читачі,
вам аптекарі не допоможуть.
Але при всій актуальності та
важливості грамотного усунення першопричини хвороби слід
визнати, що кашель сам по собі — річ дуже неприємна, позбутися
від нього дуже хочеться кожному, будь-яким способом і як можна
швидше.
Принципові основи боротьби з кашлем полягають у
тому, що наявні лікарські препарати дозволяють впливати і на
кашльовий центр, і на слизову оболонку бронхів, і безпосередньо
на мокротиння.
Очевидно, що найбільш легкий спосіб нібито
допомогти хворому — «відключити» кашльовий центр. Дуже активні в
цьому напрямку наркотичні речовини, особливо кодеїн, який
входить до складу знаменитої п’ятирчатки, ще раніше в аптеках
вільно продавався Кодтерпін. Згадка про ефек- тивність кодеїну в
даний час не особливо актуальна, оскільки жорсткість правил
продажу наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів не дає
населенню можливості вільно купувати кодеїн і ним «від кашлю»
лікуватися.
У той же час, фармакологічна промисловість подбала
про те, щоб широкі маси любителів са- молікування мали змогу без
усяких рецептів діяти на власні мізки, старанно пригнічуючи
кашльовий центр. Випускається дуже велика кількість
ненаркотичних протикашльових препа- ратів, які, вже без жодних
лапок, можуть називатися справжніми ліками від кашлю.
Типові
представники — пакселадін, глауцин, либексин, тусупрекс та ін.
Механізм дії цих пре- паратів не зовсім однаковий — одні впливають
безпосередньо на кашльовий центр, інші переривають
(послаблюють) сигнали, що йдуть у мозок від ураженої слизової
оболонки бронхів. Деякі з перерахованих ліків входять до складу
комбінованих засобів, які, крім безпосередньо протикашлевого
компонента, містять ще дещо. Найбільш часто населення
використовує знаменитий бронхолітин, що містить, крім кашлевого
антагоніста глауцина, ще й ефедрин, і лимонну кислоту, і масло
Базиліка; ще один широко відомий комбінований протикашлевий
препарат — стоптусин.
Слід зазначити, що самолікування
протикашлевими препаратами може бути винятково
небезпечним. Кашель — не просто неприємний симптом, це один з
найважливіших способів організму домогтися очищення легенів.
Відключаючи або при- гнічуючи кашель, нескладно домогтися
скупчення в легенях мокротиння, що, у свою чергу, з високим
ступенем вірогідності може призвести до бронхіту або пневмонії, до
порушення вентиляції легень і до інших неприємностей.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.