Читать статью на русском языке

Сло­вос­по­лу­чен­ня «від каш­лю» ми не дар­ма взя­ли в лап­ки, бо
ви­раз цей для лікаря означає при­близ­но те ж са­ме і зву­чить так
са­мо смішно, як ліки «від го­ло­ви» або, на­прик­лад, «від по­но­су».

Жо­ден
по­ва­жа­ю­чий се­бе лікар не змо­же при­зна­чи­ти ліки від каш­лю, не
ба­чив­ши хво­ро­го і до ла­ду не уяв­ля­ю­чи собі, про який ка­шель і
про яку хво­ро­бу йде, влас­не ка­жу­чи, мо­ва.

Боязкість і
нерішучість «ма­лог­ра­мот­них» лікарів успішно до­ла­ють сміливі і
особ­ли­во кваліфіковані працівники ап­тек. Художні таб­лич­ки з
на­пи­сом «від каш­лю» при­кра­ша­ють вітрини, заставлені
найрізноманітнішими за­со­ба­ми — крап­ля­ми, таб­лет­ка­ми,
си­ро­па­ми, збо­ра­ми трав і т. п. На про­хан­ня да­ти що-не­будь від
каш­лю зав­ж­ди відреагують при­хиль­но — і вибір ба­га­тий, і
упа­ков­ка на будь-який смак, і ціни на будь-який га­ма­нець — так що
без по­куп­ки не підете.

Вра­хо­ву­ю­чи той факт, що з при­во­ду
каш­лю лю­ди не зав­ж­ди звер­та­ють­ся до лікарів (це ду­же-ду­же
м’яко ка­жу­чи), а ліки, тим не мен­ше, ку­пу­ють, до­зво­ли­мо собі
деякі на­ста­но­ви, що став­лять за ме­ту об­ме­жи­ти кількість скоєних
по­ми­лок.

От­же, дихальні шля­хи будь-якої лю­ди­ни — і хворої і
здорової — постійно ви­роб­ля­ють слиз. Особ­ли­во ве­ли­ку кількість
сли­зу (йо­го на­зи­ва­ють мок­ро­тою) утво­рю­ють слизові обо­лон­ки
бронхів. Над­ли­шок мок­ро­тин­ня видаляється за до­по­мо­гою каш­лю.

Будь-яке под­раз­нен­ня внутрішньої поверхні брон- хів, гортані, трахеї теж викликає ка­шель.

Ка­шель
мо­же бу­ти і не пов’яза­ний з ди­халь­ни­ми шля­ха­ми, а з’яви­ти­ся
при різних за­хво­рю­ван­нях центральної нервової сис­те­ми, ко­ли
порушується ро­бо­та особ­ли­во­го кашльо­во­го цент­ру в го­лов­но­му
моз­ку.

Не­склад­но зрозуміти що ка­шель мо­же бу­ти симп­то­мом найрізноманітніших за­хво­рю­вань. При­кла­ди:

  • вірусні та бактеріальні інфекції ди­халь­них шляхів (ГРЗ, бронхіти, пневмонії, ларингіти, ту­бер­куль­оз та ін.);

  • алергічні та інфекційно-алергічні за­хво­рю­ван­ня (на­прик­лад, бронхіальна аст­ма);

  • пух­ли­ни вра­жа­ють будь-які відділи ди­халь­них шляхів;

  • хімічне под­раз­нен­ня бронхів, на­прик­лад, на­ди­ха­ли­ся фар­бою або бен­зи­ном;

  • зна­ме­ни­та ди­тя­ча інфекційна хво­ро­ба — кок­люш, яка, перш за все, виявляється час­тим каш­лем.

Спи­сок
мож­на про­дов­жу­ва­ти ще ду­же дов­го, зга­да­ти, на­прик­лад, про
те, що будь-яке се­рй­оз­не за­хво­рю­ван­ня сер­ця при­зво­дить до
за­стою крові в ле­ге­нях, підвищенню утво­рен­ня мок­ро­ти і,
відповідно, до каш­лю. Але вис­но­вок не склад­но зро­би­ти вже за­раз —
ліків від каш­лю прос­то не існує.

Чи не ка­шель тре­ба
лікувати, а з’ясу­ва­ти при­чи­ну йо­го ви­ник­нен­ня і впли­ва­ти
без­по­се­редньо на дже­ре­ло неприємностей — тут вже, дорогі читачі,
вам аптекарі не до­по­мо­жуть.

Але при всій актуальності та
важливості гра­мот­но­го усу­нен­ня пер­шоп­ри­чи­ни хво­ро­би слід
виз­на­ти, що ка­шель сам по собі — річ ду­же неприємна, поз­бу­ти­ся
від ньо­го ду­же хо­четь­ся кож­но­му, будь-яким спо­со­бом і як мож­на
швид­ше.

Принципові ос­но­ви бо­роть­би з каш­лем по­ля­га­ють у
то­му, що наявні лікарські пре­па­ра­ти до­зво­ля­ють впли­ва­ти і на
кашльо­вий центр, і на сли­зо­ву обо­лон­ку бронхів, і без­по­се­редньо
на мок­ро­тин­ня.

Оче­вид­но, що найбільш лег­кий спосіб нібито
до­по­мог­ти хво­ро­му — «відключити» кашльо­вий центр. Ду­же активні в
цьо­му на­прям­ку наркотичні ре­чо­ви­ни, особ­ли­во кодеїн, який
вхо­дить до скла­ду знаменитої п’ятир­чат­ки, ще раніше в ап­те­ках
вільно про­да­вав­ся Кодтерпін. Згад­ка про ефек- тивність кодеїну в
да­ний час не особ­ли­во ак­ту­аль­на, оскільки жорсткість пра­вил
про­да­жу нар­ко­тич­них та сильнодіючих лікарських засобів не дає
на­се­лен­ню можливості вільно ку­пу­ва­ти кодеїн і ним «від каш­лю»
лікуватися.

У той же час, фармакологічна промисловість под­ба­ла
про те, щоб широкі ма­си любителів са- молікування ма­ли змо­гу без
уся­ких рецептів діяти на власні мізки, ста­ран­но пригнічуючи
кашльо­вий центр. Випускається ду­же ве­ли­ка кількість
не­нар­ко­тич­них про­ти­кашльо­вих препа- ратів, які, вже без жод­них
ла­пок, мо­жуть на­зи­ва­ти­ся справжніми ліками від каш­лю.

Типові
пред­став­ни­ки — пакселадін, гла­у­цин, ли­бек­син, ту­суп­рекс та ін.
Механізм дії цих пре- паратів не зовсім од­на­ко­вий — одні впли­ва­ють
без­по­се­редньо на кашльо­вий центр, інші пе­ре­ри­ва­ють
(по­слаб­лю­ють) сиг­на­ли, що йдуть у мо­зок від ураженої слизової
обо­лон­ки бронхів. Деякі з пе­ре­ра­хо­ва­них ліків вхо­дять до скла­ду
комбінованих засобів, які, крім без­по­се­редньо про­ти­каш­ле­во­го
ком­по­нен­та, містять ще де­що. Найбільш час­то на­се­лен­ня
використовує зна­ме­ни­тий бронхолітин, що містить, крім каш­ле­во­го
антагоніста гла­у­ци­на, ще й ефед­рин, і ли­мон­ну кис­ло­ту, і мас­ло
Базиліка; ще один ши­ро­ко відомий комбінований про­ти­каш­ле­вий
пре­па­рат — стоп­ту­син.

Слід за­зна­чи­ти, що самолікування
про­ти­каш­ле­ви­ми пре­па­ра­та­ми мо­же бу­ти ви­нят­ко­во
не­без­печ­ним. Ка­шель — не прос­то неприємний симп­том, це один з
найважливіших способів організму до­мог­ти­ся очи­щен­ня легенів.
Відключаючи або при- гнічуючи ка­шель, не­склад­но до­мог­ти­ся
скуп­чен­ня в ле­ге­нях мок­ро­тин­ня, що, у свою чер­гу, з ви­со­ким
сту­пе­нем вірогідності мо­же при­звес­ти до бронхіту або пневмонії, до
по­ру­шен­ня вентиляції ле­гень і до інших неприємностей.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована