Здоровий малюк. Особливості дитячого масажу.

Читать статью на русском языке

Ма­саж впливає на організм ди­ти­ни різно- бічно, вик­люч­но бла­го­твор­но.

Під
впли­вом ма­са­жу з шкіри по нер­во­вих шля­хах пря­му­ють незліченні
по­то­ки імпульсів, які, до­ся­га­ю­чи ко­ри го­лов­но­го моз­ку,
роб­лять тонізуючий вплив на цент­раль­ну нер­во­ву сис­те­му, у
зв’яз­ку з чим покращується її ос­нов­на функція — кон­троль над
ро­бо­тою всіх органів і сис­тем.

По­т­уж­ний так­тиль­ний
под­раз­ник, яким є ма­саж, в груд­но­му віці особ­ли­во важ­ли­вий: він
ро­бить істотний вплив на роз­ви­ток по­зи­тив­них емоцій і
ста­нов­лен­ня ру­хо­вих реакцій.

По­глад­жу­ван­ня, лег­ке
по­плес­ку­ван­ня по щічках викликає у не­мов­ля­ти посмішку вже в перші
дні жит­тя, ко­ли інші под­раз­ни­ки: зо­ро­вий (посмішка до­рос­ло­го)
і слу­хо­вий (лас­ка­ва роз­мо­ва), ще не зав­ж­ди здатні її
сти­му­лю­ва­ти. Педіатри на­зи­ва­ють цю посмішку фізіологічною, на
відміну від посмішки у відповідь на звер­нен­ня.

Пси­хо­ло­ги,
які вив­ча­ють роз­ви­ток мо­ви у дітей, зна­ють, що перші мовні реакції
(гуління) частіше ви­ни­ка­ють у відповідь на по­глад­жу­ван­ня ніг,
жи­во­та, в той час як інші фор­ми спілкування з до­рос­лим не
вик­ли­ка­ють у ди­ти­ни пож­вав­лен­ня.

Ці спос­те­ре­жен­ня
от­ри­ма­ли те­о­ре­тич­не обґрун- тування в ро­бо­тах фізіологів, які
свідчать, що провідні шля­хи шкірного аналізатора дозрівають раніше за
всіх інших (зо­ро­во­го, слу­хо­во­го) і готові вже до на­род­жен­ня.
То­му ди­ти­на пер­ших місяців жит­тя найбільш до­ступ­на впли­ву че­рез
шкіру; до­тик викликає не тільки емоційні, а й певні рухові реакції.

Мо­зок
лю­ди­ни рос­те і розвивається вик­люч­но зав­дя­ки йо­го
ви­ко­рис­тан­ню. Чим частіше ви­ко­рис­то­ву­ють­ся чутливі і рухові
закінчення моз­ку в да­ний мо­мент ча­су, тим більший об­сяг займає
мо­зок у процесі сво­го зрос­тан­ня. У цьо­му сенсі зрос­тан­ня моз­ку
нічим не відрізняється від рос­ту м’язів.

У ди­тя­чо­му масажі
ви­ко­рис­то­ву­ють­ся всі прий­о­ми кла­сич­но­го ма­са­жу:
по­глад­жу­ван­ня, роз­ти­ран­ня, роз­ми­нан­ня, вібрація, легкі ударні
прий­о­ми, деякі прий­о­ми точ­ко­во­го ма­са­жу.

Різні
прий­о­ми ма­са­жу по-різному діють на нер­во­ву сис­те­му:
по­глад­жу­ван­ня, м’яке роз­ти­ран­ня і роз­ми­нан­ня по­си­лю­ють
гальмівні про­це­си — за­спо­ко­ю­ють нер­во­ву сис­те­му. Бит­тя і
по­щи­пу­ван­ня на­да­ють збуд­ли­ву дію.

Крім то­го, ма­саж діє
без­по­се­редньо на ті ор­га­ни і сис­те­ми, які розташовані ближ­че до
шкіри: це перш за все лімфатична сис­те­ма. Ма­саж ак­тив­но впливає на
лімфообіг, при­ско­рю­ю­чи струм лімфи і тим са­мим спри­я­ю­чи
звільненню тка­нин від продуктів обміну, то­му стомлені м’язи при масажі
відпочивають швид­ше, ніж при пов­но­му спокої.

Під впли­вом
ма­са­жу пе­ри­фе­рич­на капілярна ме­ре­жа розширюється, що
проявляється розовінням шкіри (ефект, яко­го слід до­ма­га­ти­ся при
масажі). При­плив крові до ділянки, що масажується забезпечує сприятливі
умо­ви для хар­чу­ван­ня та оз­до­ров­лен­ня шкіри: во­на стає
ро­же­вою, блис­ку­чою, елас­тич­ною.

Дія різних прийомів
ма­са­жу на м’язи різна: по­глад­жу­ван­ня, роз­ти­ран­ня, роз­ми­нан­ня
викликає роз­с­лаб­лен­ня м’язів; бит­тя і по­щи­пу­ван­ня —
ско­ро­чен­ня.

При млявості че­рев­но­го пре­са і кишкової
му­ску­ла­ту­ри, які супроводжує ме­тео­ризм (час­то зуст- річається в
груд­но­му віці), ма­саж жи­во­та ме- ханічно сприяє звільненню
ки­шеч­ни­ка від газів і набуває в цих ви­пад­ках особ­ли­ве зна­чен­ня.

При проведенні ма­са­жу необхідно пам’ята­ти, що у не­мов­ля­ти
шкіра перші місяці су­ха, тон­ка, враз­ли­ва. То­му спо­чат­ку
прий­о­ми ма­са­жу повинні бу­ти щад­ни­ми (по­глад­жу­ван­ня), потім
по­сту­по­во мож­на вво­ди­ти і інші: роз­ти­ран­ня, легкі ударні
прий­о­ми (бит­тя 1-2 паль­ця­ми), роз­мин­ка. Повільно нарос- тає
інтенсивність і тривалість про­це­ду­ри.

Під час ма­са­жу тіло
ди­ти­ни по­вин­не зна­хо­ди­ти­ся в го­ри­зон­таль­но­му положенні
(ле­жа­чи), а при ма- сажі кінцівок — їх слід утри­му­ва­ти у стані
лег­ко­го на­хи­лу.

При масажі ніг слід уни­ка­ти поштовхів в
колінні суг­ло­би, об­хо­дя­чи колінну ча­шеч­ку зовні, і не зачіпати
пе­ред­ню по­верх­ню гомілки.

При масажі жи­во­та необхідно
ща­ди­ти об­ласть печінки (пра­ве підребер’я) і не зачіпати ста­те­вих
органів, при поплескуванні спи­ни тре­ба об­хо­ди­ти об­ласть ни­рок
(по­пе­рек).