Читать статью на русском языке

Деякі вважають, що малюк — це «чистий ар- куш паперу, на якому можна вільно на- писати історію нового життя».

Але людина народжується зі сформованим харак- тером, талантами, темпераментом. Мета виховання полягає не в «ліпленні скульпту­ри», а в «огра- нюванні алмаза»: розвиток у дитини кращих якостей, закладений природою, і по можливості — згладжуванні недоліків. Але для здійснення цієї нелегкої задачі потрібно відчувати свого малюка, розуміти мотиви його вчинків, бажань.

Стане усім світліше (від 0 до 4 місяців)

Малюку близько 3 тижнів. Раптом несподівано він посміхнувся. Для сторонніх це несподівана подія, для вас — свято!

Ваші думки: «Він мене любить!»

Насправді: до 6 тижнів дитина ще тільки знайомиться зі своїм тілом, вивчає його: подовгу роздивляється ручки, чіпає волосся, розтискає і стискає кулачки, намагається захопити висячі поруч іграшки, піднімати голову. Посмішка в цьому віці — своєрідна заряд­ка для лицьових м’язів, дуже приємна, схожа на легкий масаж.

Приблизно в 6−12 тижнів дитина усвідомлює, що усмішка несе ще й позитивно пофарбований емо- ційний заряд. Дитина починає усміхатися у від- повідь на усмішку дорослого, виявляючи гарний настрій.

До 4 місяців дитина вітає кожного, хто бере його на руки. І лише перетнувши кордон 4−5 місяців малюк нарешті починає виділяти батьків, бур- хливо реагуючи при їх наближенні, жваво рухаючи ру­ками і ногами і видаючи тихі звуки. Таким чином дитина виражає потребу в спіл- куванні і емоційний зв’язок з батьками.

Горе гірке! (від 2 до 3 місяців)

Малюку 2 місяці. Раніше він плакав тільки в пев- них ситуаціях: ко­ли був голодний, замерз, не виспався, промок або мучився колька­ми. Тепер дитина може ридати не перестаючи без видимої причи­ни.

Ваші думки: «Йому дуже погано, з ним відбува- ється щось жахли­ве!»

Насправді: швидше за все, вашому малюку некомфортно за якоїсь зовнішньої причини: ярличок від кофтинки коле шию, в кімнаті грає дуже гучна музика, світить занадто яскраве світло − подраз­ники можуть бути самими різними. На 2- 3-му місяці життя діти вже починають розуміти, що криком звертають на себе увагу − і в разі необ- хідності вдаються до цього нехитрого прийому. Перш ніж впа­дати в паніку і телефонувати педіатру, постарайтеся з’ясувати при­чину диском- форту малюка і усунути її.

Іноді дитина може плакати від самотності. У цьому випадку візьміть малюка на руки, покачайте, заспокойте добрим словом.

Якщо малюк раптом почав плакати під час вашої спільної гри, швидше за все, йому просто набридло. Постарайтеся переключити увагу малюка, змініть свою діяльність. Пам’ятайте: у цьому віці діти ще не вміють контролювати свої емоції, але легко настроюють­ся на нову хвилю.

Веселощі від душі! (від 3 до 6 місяців)

Карапузу 3−4 місяці. Ви вже звикли до його ніжних усмішок, але тут відбувається щось несподіване — малюк усміхається беззубим ротом, і… ви чуєте його блискучий сміх!

Ваші думки: «Йому весело!»

Насправді: можете себе привітати! Сміх — це прояв серйозного стрибка в емоційному розвитку, свідоцтво того, що ваш малюк щас­ливий і відчуває себе в безпеці. Це чудово, адже стан радості по­зитивно впливає на фізіологічні процеси, підвищує загальну активність і сприяє сенсорному і рухового розвитку.

У цьому віці діти радіють, коли їх піднімають і різко опускають, пестять, лоскочуть. Через деякий час малюки стануть знаходити забавними і гримаси, які ви їм будуєте, відповідаючи заливчастим реготом. Деякі батьки соромляться кривлятися і корчити пички − і дарма! Адже діти обожнюють не тих, хто їх годує або змінює пе­люшки, а тих, хто з ними ніжний, відкритий і весе- лий.

Задача батьків — з перших днів життя маляти підтримувати в родині комфортну психологічну обстановку і вчитися розуміти і приймати свого малюка.

Оставить комментарий

Adblock detector