Чи­тать статью на рус­ском язы­ке

Ви­раз­ко­ва
хво­ро­ба — хронічне за­хво­рю­ван­ня, яке періодично загострюється та
про- являється утво­рен­ням ви­ра­зок на слизовій оболонці шлун­ка або
дванадцятипалої киш­ки.

У дітей во­ни найчастіше локалізуються в двана- дцятипалій кишці (хворіють пе­ре­важ­но діти шкільного віку).

Хворобі спри­я­ють:

  • нер­во­во-психічні фак­то­ри,
  • спад­ко­ва схильність,
  • по­ру­шен­ня обміну ре­чо­вин,
  • алергічні та аутоімунні про­це­си,
  • нераціональне хар­чу­ван­ня.

В
першій стадії (свіжа ви­раз­ка) ди­ти­ну тур­бу­ють різкі
приступообразні болі, що ви­ни­ка­ють че­рез 2-4 го­ди­ни після їжі або
нат­ще­сер­це пізно ввечері, вночі. Прий­ом їжі при­но­сить
по­лег­шен­ня, але повністю больо­во­го син­дро­му не знімає. У
хво­ро­го бу­ва­ють диспепсичні роз­ла­ди у вигляді печії, відрижки,
блю­во­ти, ну­до­ти, запорів.

В другій стадіі хво­ро­би
(по­ча­ток загоєння ви­раз­ко­во­го де­фек­ту) ритм ви­ник­нен­ня бо­лей
зберігається, але во­ни ста­ють менш інтенсивними, після прий­о­му їжі
май­же повністю зни­ка­ють.

Тре­тя стадія відповідає періоду
загоєння (руб­цю­ван­ня) ви­раз­ки. У цій стадії періодично
нат­ще­сер­це або пізно ввечері мо­жуть з’яв­ля­ти­ся хворобливі
відчуття, які про­хо­дять після прий­о­му їжі.

Чет­вер­та стадія
(пов­не оду­жан­ня) настає че­рез 2-3 ро­ки від по­чат­ку
за­хво­рю­ван­ня. Од­нак кис­ло­то­утво­рю­ю­ча і фер­мен­та­тив­на
функція шлун­ка залишається ви­со­кою, що є пе­ре­ду­мо­вою мож­ли­во­го
ре­ци­ди­ву за­хво­рю­ван­ня.

При організації дієтичного хар­чу­ван­ня необ- хідно вра­хо­ву­ва­ти стадію хво­ро­би.

Діти
з ви­раз­ко­вою хво­ро­бою в першій і другій стадіях підлягають
лікуванню в стаціонарі. Бать­кам у цей час не мож­на по­ру­шу­ва­ти
вста­нов­ле­ний в лікарні ре­жим хар­чу­ван­ня.

У першій стадії хво­ро­би дієтичні за­хо­ди найбільш суворі.

Дитині
на 5-7 днів призначається дієта № 1а. З раціону хво­ро­го
вик­лю­ча­ють­ся всі харчові ре­чо­ви­ни, що збуд­жу­ють сек­ре­тор­ну і
кис­ло­то­утво­рю­ю­чу функції шлун­ка.

Їжу да­ють дитині 6-8
разів на день тільки в рідкому і напіврідкому вигляді, не­до­со­ле­ну,
при­го­тов­ле­ну на па­ру або відварну. Усі стра­ви ре­тель­но
про­ти­ра­ють.

У до­бо­вий раціон вхо­дить:

  • 800-1000 мл молока (цілісного, згущеного, вершків),
  • вершкове мас­ло,
  • желе із солодких сортів протертих ягід і фруктів,
  • кисіль з фруктових соків,
  • яйця у вигляді парового омлету,
  • молочна протерта каша, слизовий суп з манної, рисової або вівсяної крупи з молоком, вершками або вершковим маслом,
  • парове суфле (гаше) з нежирних сортів яловичини, теля- тини, сви­нини, кролика, курки, індички, судака або щуки, протерті овочі.
  • Напої: відвар шипшини, солодкі фруктово-ягідні соки, роз- ведені навпіл круп’яними слизовими відварами. 
  • Всі інші продукти і страви, а також всі сорти хліба і хлібо- булочних виробів, включаючи сухарі, повністю виключа- ються.

Необхідно, щоб тем­пе­ра­ту­ра їжі, яку приймає ди­ти­на, на­бли­жа­ла­ся до тем­пе­ра­ту­ри тіла (36-38 градусів).

Цю
дієту більш ніж на тиж­день при­зна­ча­ти не мож­на, так як за своїм
скла­дом во­на не відповідає фізіологічним по­тре­бам ди­ти­ни в
ос­нов­них інгредієнтах.

Як тільки змен­шать­ся болі і
диспепсичні про­яви, хво­ро­го пе­ре­во­дять на більш повноцінну дієту №
1б, яку при­зна­ча­ють за­зви­чай з дру­го­го тиж­ня лікування.

Оставить комментарий

Adblock detector