Дитяче харчування. Дієта при дитячій пневмонії.

Читать статью на русском языке

У перші дні захворювання пневмонією у дітей різко знижений апе­тит, вони від- мовляються від їжі. У цей період хвороби в жодному разі не можна годувати хвору дитину насильно.

П’ють діти навіть у перші дні пневмонії охоче, що пов’язано з підвищенням температури тіла і зне- водненням організму, тому напу­вати хвору пнев- монією дитину потрібно якомога частіше.

Як пиття краще всього використовувати кислі жу- равлинний і брус­ничний морси, відвари чорної смородини, шипшини, кислі соки (ли­монний, гра- натовий, айвовий, з кислих сортів яблук), відвари з сухофруктів.

Їжу в перші дні хвороби дають тільки в рідкому вигляді, маленьки­ми порціями кожні 3-3,5 години. У цей час можна запропонувати нежирний м’ясний бульйон з грінками або яєчними пластівцями, рід- ку кашу або слизовий відвар з круп, свіжі фрукти, ягоди, моло­ко, кефір, чай з лимоном. Кефір хворій дитині корисніше, ніж солод­ке молоко.

Бажано готувати ті страви, які діти більше люб- лять, якщо вони не занадто жирні або гострі та не включають процес смаження.

Через декілька днів, коли стан хворих на пневмонію дітей почне поліпшуватися, раціон харчування слід розширити, включивши в меню каші, овочеві пюре, відварені м’ясо і рибу (краще в рубано­му вигляді), страви з макаронних виробів, сиру, яєць.

Відновленню епітелію слизової оболонки дихаль- них шляхів після пневмонії сприяє вітамін А. Тому в меню корисно ширше включати продукти, що містять вітамін А і його провітамін (каротин): вершко­ве масло, вершки, яєчний жовток, морква, солодкий перець, зеле­на цибуля, петрушка, листовий салат, абрикоси, плоди обліпихи.

У цей період дієта повинна сприяти нормалізації обміну речовин та активізації захисних сил орга- нізму, забезпечувати нормальний ріст і роз- виток дитини.

Тому кількість продуктів і калорійність припустимо збільшити на 10-15%, включивши в харчування після пневмонії додатково дея­ку кількість свіжих фруктів, овочів і продуктів, що містять білки тваринного походження. Також обов’язкові молоч- нокислі продук­ти, що зменшують можливість диспепсичних явищ.

Поки не нормалізується температура тіла, хворій дитині не слід да­вати смажені м’ясні та рибні, а також жирні страви, гострі припра­ви, маринади.

Встановлення нормальної температури тіла, як правило, супроводжується зростанням апетиту, що дозволяє розширити склад дієти і поступово довести її до вікової норми.

Кашель при пневмонії добре пом’якшує лужне пиття, наприклад, тепле молоко з харчовою содою або навпіл з боржомі. Можна дати на ніч стакан теплого молока з медом — у ньому міститься велика кількість вітамінів і біологічно активних речовин. Однак не варто давати гаряче жирне пиття, наприклад, гаряче молоко з вершко­вим маслом, так як жири не сприяють виведенню мокротиння.

Після їжі хвора дитина, яким би не був її стан, обов’язково повин­на прополоскати рот і горло легким дезінфікуючим розчином мар­ганцево- кислого калію, харчової соди або відваром трав (ромашка, шавлія, ромашка). Якщо малюк сам не в змозі прополоскати рот, мамі треба обробити його рот серветкою, змоченою розчином харчової соди або розведеним лимонним соком.

До числа хронічних захворювань бронхолегеневої системи алергічного характеру відноситься брон- хіальна астма та різновид бронхіальної астми у дітей раннього віку — астматичний бронхіт.

Причиною захворювання дітей нерідко є харчова алергія. Якщо стає відомий харчовий алерген, його необхідно повністю виключи­ти з раціону харчування дитини.

Проте встановити алерген вдається далеко не завжди. Тому хво­рим рекомендується дієта при алергії з мінімальними алергенними властивостями, обмежити або повністю виключити з меню дитини харчові продукти, які найбільш часто виступають у ролі харчових алергенів.

До них відносяться шоколад, шоколадні цукерки, какао, кава, мед, горіхи, яйця, куряче м’ясо, курячий бульйон, свіжа риба, особливо річкова, рибний бульйон, помідори, гранати, дині, апель­сини, мандарини, полуниці, суниці, насіння, копченості, консерви, спеції, раки, ікра, гриби і грибні бульйони. Нерідко алергію викликає коров’яче молоко.

Зменшення у раціоні молока і яєць має компен- суватися вмістом в ньому м’яса (яловичини) на 10-15%. На 15-20% збільшується кількість олії.

Зміст вуглеводів має відповідати віковій норми, але склад їх також змінюється. При алергії обме- жується кількість продуктів, до скла­ду яких входять прості вуглеводи — цукру (цукор, цу- керки, варен­ня, джеми, солодкі напої) і, відповідно, зростає кількість страв з овочів і злаків. Обмеження в раціоні простих вуглеводів пов’язано з їх властивістю затримувати в організмі рідину, що може підсилити алергічні прояви.

Виключення з раціону м’ясних, рибних і грибних бульйонів диктує необхідність при алергії готувати перші страви на овочевих відварах. М’ясні та овочеві страви слід готувати без застосування смаження.

Складаючи меню для дитини, що страждає на бронхіальну астму, важко повністю обійтися без молока і яєць. Якщо не виявлена алергія та індивідуальна непереносимість саме цих продук- тів, їх можна використовувати в мінімальних кількостях для приготування страв.

Алергогенні властивості цих продуктів дещо зменшуються при тривалій тепловій обробці, тому молоко кип’ятять не менш 10 хви­лин, яйця відварюють круто. Помічено, що великою алер- генною дією володіють білки, ніж жовтки яєць, а незбиране молоко частіше провокує алергічні прояви, ніж згущене або кисломолочні продукти. При бронхіальній астмі в живленні краще вико- ристовува­ти тільки кисломолочні продукти.

Не рекомендується вживання солоних страв, гострих приправ, що підвищують проникність сли- зової оболонки шлунково-кишкового тракту для харчових алергенів. Щоб попередити затримку рідини в організмі, їжу дитині злегка недо- солюють.

Важливо збагачувати раціон вітамінами, особливо вітаміном С і вітаміном Р, що сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, а також джерелами кальцію, що володіють протиалергічною і проти­запальною дією.