Дитячі хвороби. Як правильно приймати ліки?

Читать статью на русском языке

До­три­ман­ня ча­су прий­о­му лікарських засо- бів — ду­же важ­ли­вий мо­мент при лікуванні будь-яко­го за­хво­рю­ван­ня.

Ви
п’єте не окре­му таб­лет­ку — ви приймаєте ліки, які далі вступ­лять в
реакцію з про­дук­та­ми хар­чу­ван­ня у ва­шо­му шлун­ку.

Це
мож­на порівняти зі стратегією гри, де ви граєте не окремі партії, а
кож­на з них є еле­мен­том однієї великої і довгої гри, ме­та якої
виг­раш. Ваш найк­ра­щий виг­раш при ком­плек­с­но­му лікуванні —
швид­ке оду­жан­ня.

Більшість лікарських засобів всмоктується в
шлун­ку і тон­ко­му ки­шеч­ни­ку, де во­ни піддаються впли­ву трав­них
соків і взаємодіють з роз­та­шо­ва­ною там їжею.

Деякі лікарські за­со­би не­спри­ят­ли­во впли­ва­ють на про­це­си трав­лен­ня і засвоєння компонентів їжі.

Вста­нов­ле­но,
що мо­ло­ко і молочні про­дук­ти, а та­кож про­дук­ти, багаті
ду­биль­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, фруктові со­ки (яб­луч­ний, виш­не­вий,
смо­ро­ди­но­вий то­що) знач­но погіршують всмок­ту­ван­ня лікарських
засобів, що містять залізо, антибіотики пеніцилінового і
тетрациклінового ря­ду, хло­рис­то­го кальцію, амідопірину.

Їжа,
ба­га­та білками, знижує засвоєння сульфані- ламідних препаратів
(суль­фа­ди­ме­зин то­що), а їжа, ба­га­та ву­г­ле­во­да­ми і жи­ра­ми, —
лікарських засо- бів, що містять калій, а та­кож сер­це­вих глікозидів
(адонізід та ін.)

Проносні за­со­би, при­ско­рю­ю­чи про­ход­жен­ня їжі по ки­шеч­ни­ку, по­ру­шу­ють всмок­ту­ван­ня по­жив­них ре­чо­вин.

Антибіотики
і сульфаніламідні пре­па­ра­ти при три­ва­ло­му без­кон­троль­но­му
застосуванні пригнічують ріст корисної мікрофлори тов­сто­го
ки­шеч­ни­ка, що синтезує ряд вітамінів (вітаміни К і гру­пи В), і
мо­жуть при­вес­ти до роз­вит­ку гіповітамінозів.

Без­умов­но,
все це не означає, що при лікуванні будь-яко­го за­хво­рю­ван­ня з
хар­чо­во­го раціону слід вик­лю­чи­ти фруктові со­ки, змен­ши­ти в
ньо­му кількість білків, жирів, вуглеводів або взагалі відмовитися від
прий­о­му ліків.

Важ­ли­во тільки до­три­му­ва­ти їх час прий­о­му, який за­зви­чай за­зна­че­но в інструкції до лікарського за­со­бу.