Дитячі хвороби. Дитяче малокрів’я.

Читать статью на русском языке

Анемія, або, як час­то в народі ка­жуть, малокрів’я, — за­хво­рю­ван­ня,
при яко­му знижується рівень гемоглобіну в крові і зменшується
кількість еритроцитів.

При­чи­ни за­хво­рю­ван­ня мо­жуть бу­ти
са­ми­ми різни- ми, але в ранньо­му ди­тя­чо­му віці найчастіше ни­ми є
по­ру­шен­ня хар­чу­ван­ня та інфекційні за­хво­рю­ван­ня.

Відомо,
що в організмі відбувається постійне онов­лен­ня еритроцитів. Старі
фор­ми руй­ну­ють­ся, а що вхо­дить до їх скла­ду склад­ний білок
гемоглобін про­хо­дить дов­гий лан­цюг біохімічних пе­ретво­рень.

Од­но­час­но
в організмі йде про­цес син­те­зу гемо- глобіну з простіших білкових
струк­тур і заліза з утво­рен­ням мо­ло­дих еритроцитів. Не­ста­ча білка
в їжі, а та­кож де­я­ких мікроелементів (заліза, міді, мар­ган­цю,
ко­баль­ту, нікелю) ускладнює про­цес кро­вотво­рен­ня, а в ряді
випадків май­же повністю припиняє йо­го, що ве­де до роз­вит­ку
за­хво­рю­ван­ня.

Цьо­му ж сприяє і дефіцит вітамінів, особ­ли­во гру­пи В, аскорбінової та фолієвої кис­лот.

Та­ким
чи­ном, раціональна дієтотерапія — найваж- ливіша умо­ва оду­жан­ня
ма­лю­ка, без яко­го успіх лікування анемії не­мож­ли­вий навіть при
використанні різних ме­ди­ка­мен­тоз­них препаратів.

Хар­чу­ван­ня при анемії

Здав­на
помічено, що анемія знач­но частіше виникає у дітей, які
пе­ре­бу­ва­ють на штуч­но­му вигодовуванні, і особ­ли­во у тих, хто
споживає ко­ров’яче мо­ло­ко. У той же час у дітей, що
ви­го­до­ву­ють­ся грудь­ми, за­хво­рю­ван­ня розвивається рідко.

У
пер­шу чер­гу це пов’яза­но з особ­ли­вос­тя­ми хімічного скла­ду
жіночого мо­ло­ка. Так, йо­го білки пре­крас­но за­сво­ю­ють­ся в
організмі не­мов­ля­ти і є більш повноцінним «будівельним матеріалом»
при утворенні гемоглобіну.

За змістом заліза і міді, а та­кож по
вітамінному скла­ду во­но знач­но перевершує ко­ров’яче, в яко­му після
обов’язкової пастеризації знач­на час­ти­на вітамінів руйнується. У
зв’яз­ку з цим при­род­не ви­го­до­ву­ван­ня є найважливішим за­со­бом
лікування анемії у дітей ранньо­го віку.

Як­що ж ди­ти­на
перебуває на штуч­но­му виго- довуванні, то для її хар­чу­ван­ня необхідно
ви­ко­рис­то­ву­ва­ти адаптовані молочні суміші, спеціально призначені
для дітей з анемією.

Для де­я­ких категорій хво­рих дітей, в
лікуванні яких найважливіше зна­чен­ня має лікувальне хар­чу­ван­ня,
промисловістю ви­пус­ка­ють­ся так звані енпіти — сухі лікувальні
молочні суміші. Во­ни ма­ють підвищену біологічну цінність як за
ра­ху­нок спеціальної об­роб­ки білкового та жи­ро­во­го компонентів,
так і в результаті зба­га­чен­ня цих сумішей вітамінами A, D, Е, В1, В2,
В6, РР, C, а та­кож залізом.

Для хар­чу­ван­ня дітей різного
віку, хво­рих анемією, ство­ре­ний «енпіт протианемічний», який містить
підвищену кількість білка і заліза і зба­га­че­ний во­до-і
жи­ро­роз­чин­ни­ми вітамінами. Це дрібний по­ро­шок
сірувато-ко­рич­не­во­го коль­о­ру зі специ- фічним за­па­хом і сма­ком.

Для
при­го­ту­ван­ня 100 мл рідкого про­дук­ту в чис­тий по­суд
на­ли­ва­ють 30-40 мл холодної кип’яченої во­ди, роз­чи­ня­ють в ній 15 г
су­хо­го по­рош­ку до зник­нен­ня гру­до­чок, до­да­ють во­ду до 100
мл, нагрівають до кипіння і кип’ятять 1-2 хви­ли­ни при
без­пе­рер­в­но­му помішуванні.

Після охо­лод­жен­ня до 36-38 ° суміш
го­то­ва до вжи­ван­ня. При необхідності го­то­вий рідкий про­дукт
мож­на зберігати в хо­ло­диль­ни­ку про­тя­гом до­би, підігріваючи йо­го
пе­ред вжи­ван­ням до 36-38 °.

Протианемічний енпіт, як і інші
енпіти, є ліку- вальною сумішшю і то­му ви­ко­рис­то­ву­ва­ти йо­го в
харчуванні ди­ти­ни мож­на тільки за при­зна­чен­ням лікаря, який
розраховує необхідну кількість про­дук­ту і визначає тривалість і спосіб
йо­го за­сто­су­ван­ня.

Оскільки протианемічний енпіт має
специфічний смак і за­пах, а та­кож тем­ний колір, діти нерідко
відмовляються прий­ма­ти йо­го в чис­то­му вигляді.

При
вигодовуванні ди­ти­ни пер­шо­го ро­ку жит­тя енпіт за­зви­чай до­да­ють
в груд­не мо­ло­ко або ди­тя­чу мо­лоч­ну суміш, що йо­го замінює,
рівномірно розподіляючи до­бо­ву порцію.

Енпіт мож­на до­да­ва­ти і в інші рідкі про­дук­ти, використовувані в харчуванні ма­ля­ти (каші, су­пи, со­ки).

У більш стар­шо­му віці йо­го рекомендується до­да­ва­ти до страв, які ма­ють приємний смак або тем­ний колір (ка­ва, ка­као).

У
той же час для за­без­пе­чен­ня раціонального хар­чу­ван­ня тільки
груд­но­го мо­ло­ка або адаптованої дитячої молочної суміші хворій
дитині не­до­статньо.

Ма­люк обов’яз­ко­во по­ви­нен
от­ри­му­ва­ти з їжею необхідні йо­му білки, мікроелементи, вітаміни.
Для цьо­го потрібна своєчасна і повноцінна корекція хар­чу­ван­ня за
до­по­мо­гою страв при­кор­му і до­ба­вок.

Пер­ши­ми до­бав­ка­ми
в харчуванні ма­ля­ти є фруктові і ягідні со­ки і пю­ре. Во­ни містять
ве­ли­ку кількість мінеральних со­лей, вітамінів, органічних кис­лот,
які по­зи­тив­но впли­ва­ють на діяльність шлун­ко­во-киш­ко­во­го
трак­ту і засвоєння їжі.

Здо­ро­вим дітям, як пра­ви­ло, со­ки
по­чи­на­ють да­ва­ти з три­тиж­не­во­го — місячного віку, а пю­ре — з
1,5 місяців. При анемії ж ці до­бав­ки необхідно при­зна­ча­ти раніше:
со­ки — з двох тижнів, пю­ре — з місячного віку.

Як і всякі нові
про­дук­ти, їх слід вво­ди­ти в раціон ма­лю­ка по­сту­по­во,
кон­тро­лю­ю­чи поведінку ди­ти­ни, стан її шкірних покривів (мож­ли­ва
по­ява алергічної ви­сип­ки), ха­рак­тер стільця.