Читать статью на русском языке

Пер­ше пи­тан­ня, яке
за­зви­чай цікавить бать- ків і родичів но­во­на­род­же­но­го — яка ва­га ма­лю­ка, чи відповідає во­на нормі.

Це пи­тан­ня постійно
виникає, і надалі, особ­ли­во на пер­шо­му році жит­тя ди­ти­ни. І це
зрозуміло. Ад­же ва­га, або правильніше ма­са тіла, є од­ним з
найважливіших показників, що відображають фізичний роз­ви­ток, то­му
кож­не відвідування дитячої поліклініки незмінно починається із
зва­жу­ван­ня ма­лю­ка.

Педіатрами розроблені спеціальні
нор­ма­ти­ви фізичного роз­вит­ку дітей різного віку (во­ни періодично
уточ­ню­ють­ся і онов­лю­ють­ся), де на пер­шо­му місці стоїть ма­са
тіла, далі — ріст, а потім безліч інших ан­тро­по­мет­рич­них
показників.

Порівнюючи дані ма­лю­ка з віковими нор­ма­ти­ва­ми, педіатр ро­бить вис­но­вок про йо­го фізичний роз­ви­ток.

Про
гіпотрофію го­во­рять тоді, ко­ли ма­са тіла не­мов­ля­ти мен­ша
нормативної і відстає від рос­ту. При цьо­му виділяють гіпотрофію
врод­же­ну і на­бу­ту.

Врод­же­на гіпотрофія но­во­на­род­же­них є
наслідком по­ру­шен­ня роз­вит­ку пло­ду в результаті різних
усклад­нень вагітності (ток­си­ко­зи, нефропатія, за­гро­за ви­кид­ня,
ба­га­то­вод­дя, гострі за­хво­рю­ван­ня і за­гост­рен­ня хронічних
хво­роб під час вагітності та ін.), патологічних змін пла­цен­ти і
пу­по­ви­ни, внутрішньоутробного інфікування.

Важ­ли­ву роль у
виникненні за­хво­рю­ван­ня відіграють не­пра­виль­не хар­чу­ван­ня
вагітної жінки, не­до­три­ман­ня нею раціонального ре­жи­му дня, фізичні
і нер­во­во-психічні пе­ре­ван­та­жен­ня, вжи­ван­ня ал­ко­го­лю,
куріння, деякі шкідливі фак­то­ри на виробництві.

При цьо­му порушується
до­став­ка пло­ду кис­ню і по­жив­них ре­чо­вин від ма­те­ринсь­ко­го
організму, що і ве­де до роз­вит­ку за­хво­рю­ван­ня.

Прид­ба­на
гіпотрофія виникає найчастіше при не­пра­виль­но­му вигодовуванні
ди­ти­ни, внаслідок гост­рих і хронічних за­хво­рю­вань
шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту, в пер­шу чер­гу інфекційних, в
результаті дефектів до­гля­ду, ре­жи­му і ви­хо­ван­ня. Все це
при­зво­дить не тільки до не­до­статньо­го над­ход­жен­ня в організм
ма­лю­ка білків, жирів, вуглеводів, енер­ге­тич­них ре­чо­вин, але і до
по­га­но­го їх засвоєнню.

У результаті ди­ти­на голодує, у неї
відбувається уповільнене фор­му­ван­ня органів і тка­нин, знижується їх
функціональна активність. Різні по­ру­шен­ня діяльності
шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту, нервової та ендокринної сис­тем
по­си­лю­ють тяжкість за­хво­рю­ван­ня і при­зво­дять до по­ру­шен­ня
прак­тич­но всіх видів обміну ре­чо­вин в організмі.

На та­ко­му
не­бла­го­по­луч­но­му тлі нерідко розвивається вто­рин­на інфекція,
істотно погіршує перебіг ос­нов­но­го за­хво­рю­ван­ня. Так розвивається
склад­ний патологічний ком­плекс, клінічна кар­ти­на яко­го не
обмежується ли­ше не­до­статнь­ою ма­сою тіла.

Особ­ли­ву роль в
лікуванні гіпотрофії грає пра­виль­но організована дієтотерапія. Во­на
по­вин­на бу­ти стро­го індивідуальною і за­ле­жати від тяжкості
за­хво­рю­ван­ня. Складність ви­го­до­ву­ван­ня ди­ти­ни з гіпотрофією
полягає в то­му, що для успішного лікування малюкові необхідна підвищена
кількість ос­нов­них хар­чо­вих ре­чо­вин.

У той же час
стійкість шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту хворої ди­ти­ни до хар­чо­вих
на­ван­та­жень зни­же­на, і при по­си­ле­но­му харчуванні лег­ко мо­же
на­ста­ти пов­ний роз­лад трав­лен­ня, що ще більше по­си­лить тяжкість
за­хво­рю­ван­ня.

То­му дієтотерапія по­вин­на при­зна­ча­ти­ся
тільки лікарем-педіатром. Зав­дан­ня ж батьків — стро­го ви­ко­ну­ва­ти
всі йо­го при­зна­чен­ня.

Хар­чу­ван­ня при гіпотрофії

Лікування
гіпотрофії но­во­на­род­же­но­го — про­цес індивідуальний і до­сить
три­ва­лий, у важ­ких ви­пад­ках вимагає госпіталізації. Ос­но­ву йо­го
складає пра­виль­на організація хар­чу­ван­ня, при­чо­му не тільки
ди­ти­ни, але і матері.

Ад­же для ма­лю­ка, який вигодовується грудь­ми,
ма­те­ринсь­ке мо­ло­ко — найважливіше (а в перші місяці жит­тя — май­же
єдине) дже­ре­ло по­жив­них ре­чо­вин і енергії.

То­му
раціональне хар­чу­ван­ня матері — необхідна умо­ва успішного
ви­ве­ден­ня ма­лю­ка з гіпотрофії. Во­но передбачає не тільки достатнє
по кількості спо­жи­ван­ня хар­чо­вих продуктів, а й ви­со­кий їх
якісний склад.

За­леж­но від тяжкості за­хво­рю­ван­ня
розрізняють гіпотрофію 1 сту­пе­ня (ма­са ди­ти­ни на 10-20% ниж­че
нор­ми), 2 сту­пе­ня (ма­са на 20-40% ниж­че нор­ми) і 3 сту­пе­ня
(ма­са більш ніж на 40% ниж­че нор­ми). Остан­ня являє со­бою край­ню
ступінь вис­на­жен­ня ди­ти­ни, яка час­то ускладнюється різними
інфекційно-за­паль­ни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми, що ще більше посилює
тяжкість ста­ну ма­лю­ка.

При гіпотрофії 1 сту­пе­ня дієтотерапія
за­зви­чай про­во­дить­ся в ам­бу­ла­тор­них умо­вах, тоб­то вдо­ма.
Лікар визначає дефіцит тих чи інших ос­нов­них по­жив­них ре­чо­вин і
виробляє необхідну корекцію раціону.

Для за­пов­нен­ня дефіциту
білка при­зна­ча­ють­ся сир, кефір або білковий енпіт — спеціальний
дієтичний про­дукт лікувального хар­чу­ван­ня. Як­що сир або кефір
ви­ко­рис­то­ву­ють­ся з цією ме­тою дав­но, то білковий енпіт —
про­дукт відносно но­вий, йо­го про­ми­с­ло­вий ви­пуск на­ла­год­же­ний
зовсім не­дав­но.

У порівнянні з си­ром та кефіром він має ви­со­ку
біологічну цінність за ра­ху­нок ви­со­ко­го вмісту повноцінних
мо­лоч­них білків, зба­лан­со­ва­но­го мінерального скла­ду,
зба­га­чен­ня вітамінами A, Е, В1, В2, В6, РР, С.

До­бо­ву
кількість енпіта, необхідного дитині, призначає лікар. Він же визначає
разо­ву до­зу про­дук­ту, кількість прийомів, тривалість
ви­ко­рис­тан­ня, навчає батьків спо­со­бу от­ри­ман­ня рідкого
про­дук­ту з су­хо­го, пра­ви­лам йо­го вклю­чен­ня в раціон ди­ти­ни.

Білковий
енпіт — це дрібний по­ро­шок білого коль­о­ру, за сма­ком і за­па­хом
нагадує су­хе мо­ло­ко. Для при­го­ту­ван­ня 100 мл рідкого про­дук­ту в
чис­тий по­суд на­ли­ва­ють 30-40 мл гарячої кип’яченої во­ди (50-60°),
роз­чи­ня­ють у ній 15 г су­хо­го по­рош­ку, ре­тель­но розмішують до
зник­нен­ня гру­до­чок, до­да­ють во­ду до 100 мл і нагрівають до
кипіння при без­пе­рер­в­но­му помішуванні.

Після охо­лод­жен­ня до 36 —
38 ° рідка суміш го­то­ва до вжи­ван­ня. При необхідності її
мож­на зберігати в хо­ло­диль­ни­ку про­тя­гом до­би, підігріваючи
пе­ред вжи­ван­ням на водяній бані до 36-38 °.

Рідкий енпіт за
рекомендацією лікаря да­ють дитині один або кілька разів на день в
чис­то­му вигляді або в суміші з груд­ним мо­ло­ком (ди­тя­чою
мо­лоч­ною сумішшю). Як і ко­жен но­вий про­дукт, енпіт вво­дять в
раціон ма­лю­ка по­сту­по­во, по­чи­на­ю­чи з 10-20 мл, щод­ня
збільшуючи цю кількість, щоб про­тя­гом тиж­ня до­сяг­ти об­ся­гу,
на­зна­че­но­го лікарем.

Оставить комментарий

Adblock detector