Читать статью на русском языке

Хіба ди­тинст­во не є без­тур­бот­ним?

На жаль, для більшості
дітей це не так. Стрес мо­же бу­ти не тільки у до­рос­лих — це час­ти­на
людської при­ро­ди з са­мо­го ранньо­го ди­тинст­ва.

Він
починається, на­пев­но, в той мо­мент, ко­ли ми завершуємо свою пер­шу
не­без­печ­ну по­до­рож, за­ли­ша­ю­чи че­ре­во матері і з’яв­ля­ю­чись в
цьо­му хо­лод­но­му, сліпучому і га­лас­ли­во­му світі. Стрес мо­же
суп­ро­вод­жу­ва­ти перші кро­ки ди­ти­ни, її пер­ший день у школі,
тре­ну­ван­ня з фут­бо­лу і ста­те­ве дозрівання.

Як і у
до­рос­лих, стрес у дітей є ха­рак­тер­ним і індивідуальним для
кож­но­го з них. Не кож­на ди­ти­на піддається стре­су в один і той же
час.

Од­на ди­ти­на мо­же лег­ко про­но­си­ти­ся че­рез дні
на­вчан­ня в школі без жод­них зу­силь, от­ри­му­ю­чи високі оцінки без
най­мен­ших зу­силь, а от для іншої су­пер­ниц­т­во в школі здається
настільки страш­ним, що в неї по­чи­на­ють­ся болі в животі і го­лов­ний
біль навіть при вигляді шкільного ав­то­бу­са, що під’їжджає до
зу­пин­ки. Крім то­го, діти, які відчувають стрес, ре­а­гу­ють на ньо­го
по-різному.

Деякі маленькі діти мо­жуть по­вер­ну­ти­ся до
дитячої поведінки: три­ма­ти в роті ве­ли­кий па­лець або мо­чи­ти­ся в
ліжко. Старші діти де­мон­ст­ру­ють озна­ки депресії, ста­ють
мов­чаз­ни­ми і за­мкну­ти­ми, уни­ка­ють друзів.

А інші
ви­яв­ля­ють стрес у важкій поведінці — при­сту­пах роз­дра­ту­ван­ня
або спа­ла­хах люті, які по­ка­зу­ють, що во­ни втра­ча­ють кон­троль
над со­бою.

Не є чи­мось не­з­ви­чай­ним, ко­ли діти під впли­вом
стре­су здо­бу­ва­ють нервові звич­ки або в них виникає су­дом­ний тік:
миготіння, сми­кан­ня, на­мо­ту­ван­ня во­лос­ся на пальці або час­те
ков­тан­ня. Щоб до­по­мог­ти дитині успішно впо­ра­ти­ся зі стре­сом,
потрібен час і терпіння.

Ав­тор: Юр’єв Д.В. *

* Матеріал взя­то з кни­ги «Міні-енциклопедія ди­тя­чих хво­роб для мам і татусів», ви­дав­ниц­т­во «Ци­та­дель-трейд», 2005.

Оставить комментарий

Adblock detector