Читать статью на русском языке
Багато майбутніх мам задаються питанням: що чує і відчуває
дитина, перебуваючи в животі? Як формуються її органи
чуттів? Може, потрібно починати займатися розвитком малюка ще
до його народження?
Чомусь більшість мам в першу чергу
запитують про те, що ж він там, в животі, чує, і чи треба з ним
розмовляти, ставити музику, читати вірші…
Насправді слух — далеко не перший орган чуття, який з’являється у майбутнього малюка.
Перш
за все, щоб щось відчувати, потрібна нервова система. Вона
закладається дуже рано, на 5-му тижні, а до 6 тижнів у малюка вже є
всі відділи головного мозку. Як далі розвиваються його органи
сприйняття, в якій послідовності дитина починає реагувати на
зовнішнє середовище?
Музичний антистрес
Музика
допомагає не тільки дітям. Лікарі з Національного університету Ченг Кунг
на Тайвані роздали вагітним жінкам диск з півгодинним записом
спокійних композицій Брамса, Дебюссі і звуків природи, що імітують
частоту серцебиття. Вже після двох тижнів майбутні мами стали
менше турбуватися, у багатьох зник страх перед пологами і
знизився рівень стресу.
Перший орган чуття
… формується в 6 тижнів. І це не слух і не зір, а той орган, про який ми
рідко згадуємо, хоча все не з чуток знаємо, як він діє. Це —
вестибулярний апарат.
Сам малюк в 6 тижнів ще не рухається,
але зате він знаходиться в рухомому середовищі: рухається мама,
рухаються органи у неї в животі (переконатися в цьому можна
під час УЗД: ви спокійно лежите на кушетці, але навіть у цей час
матка і всі внутрішні органи знаходяться в постійному русі). Так
що плід відразу одержує велику кількість інформації.
Саме
тому, що своє перше, внутрішньоутробне життя дитина проводить у
стані постійного руху, вона налаштована на те, що й після
народження буде рухатися. Не дивно, що, коли немовля кладуть
в нерухоме місце, воно відчуває дискомфорт, а заспокоюється і
швидше засинає в русі — на руках, в рюкзаку-кенгуру або в колясці.
Дотики
В
7,5 тижні з’являється тактильна чутливість (чутливість шкіри). Перш
за все на обличчі, в області рота (адже перше, що малюкові належить
навчитися робити після народження, це смоктати). Вже до 8
тижнях чутлива вся поверхня обличчя, на 9-му тижні — долоньки, а
до 10 тижнів — поверхня тіла.
Протягом вагітності дитина
отримує чимало матеріалу для розвитку тактильної чутливості. Вона
торкає себе, стінки плідного міхура, пуповину (є відеозаписи, на
яких видно, як малюки масажують пуповину, мацають і навіть
облизують).
Скоро дитина вже виросте настільки, що зможе
торкатися до стінок матки і мама буде відчувати, як вона її
зворушує зсередини. Тепер у мами і тата з’являється нова чудова
можливість спілкуватися з «внутрішнім жителем» за допомогою
дотиків. Можна влаштовувати справжні «тактильні сеанси».
Дивно,
але малюки, що ще не народилися дуже чуйно розрізняють, чи
знайомі руки чіпають живіт. Дитина спокійна, коли торкається мама, і
затихає, якщо це робить хтось інший. Як вона здогадується?
Її
реакція на дотики іншої людини багато в чому диктується реакцією
мами. Її дихання, серцебиття, гормони, що надходять в кров
показують дитині, як мама ставиться до тієї людини, яка в даний
момент поруч.
Якщо мамі добре, якщо вона відноситься до
того, хто торкається до живота, доброзичливо і довірливо, то і
малюк досить швидко починає відповідати на дотики і вести себе
активно. А якщо мама відчуває дискомфорт, то і він насторожено
завмирає.
Діти можуть сприймати і дотики домашніх тварин
(наприклад, котів, собак). Якщо мама любить свого вихованця,
то і дитина не проти «поспілкуватися» з ним через живіт.
Ще
не народженим малюкам дуже подобається контактувати з кішками,
вони добре реагують на котяче муркотіння. Великі собаки
найчастіше торкаються до живота господині носом або язиком, і ці
активні ласки ще не народженим дітям теж в радість. Звичайно,
тільки мама може вирішити, чи хоче вона такого контакту.
Вже
з 11-го тижня дитина починає обстежувати себе не тільки
руками, але і ротом. Якщо поруч з ротом виявляється пальчик, то
вона його захоплює. На 12-13-му тижні з’являються смоктальні рухи,
а повністю вони формуються до 18-го тижня.
Справа смаку
У
9 тижнів уже закладена вся система травлення — від смакових
бруньок на язичку до шлунково-кишкового тракту. Малюкові є на
чому тренувати свою смакову чутливість. У навколоплідні води
потрапляють практично всі речовини з крові мами, у тому числі
гормони. А у гормонів є свій смак!
Адреналін і інші гормони
стресу у великій концентрації мають гіркуватий смак, ендорфіни —
солодкий. Народившись, дитина буде впізнавати маму по запаху і
за запахом же відчувати, в якому вона душевному стані (тобто
які гормони у неї виділяються в кров).
До народження смак і
нюх ще не розділені — нюхати в навколоплідних водах маля ще не
може, його носик закритий слизовими пробками. Але хімічна
чутливість у нас єдина, і нервові центри, відповідальні за сприйняття
смаків і запахів, тісно взаємопов’язані.
Через кров і через
всі оболонки тіла мами до ще не народженого малюка відмінно
проникають ароматичні компоненти їжі, спецій — ефірні масла. У
крихітних дозах він знайомиться з маминою їжею, звикає до
маминих улюблених смаків. Тому, якщо мама особливо любила
якісь продукти під час вагітності, то і дитина буде їх любити.
М’язове чуття
В
10 тижнів з’являється ще один вид чутливості, про який часто
забувають, — пропріоцептивна чутливість, або м’язове чуття. Це
рецептори в м’язах, які дозволяють нам координувати свої
рухи. Після 10 тижнів дитина починає рухатися скоординовано,
вона легко робить все, що хоче: перевертається, ворушить руками і
ногами.
До моменту народження вона прекрасно керує
своїм тілом: може почухатися, перевернутися, посмоктати
пальчик, а близнюки один одного обмацують, гладять і цілують. У
той же час, народившись, дитина раптом виявляється абсолютно
безпорадною. У всьому винна гравітація, різниця водного й
повітряного середовища.
Уявіть собі, що ви прокидаєтеся, а
руки і ноги вас не слухаються, неможливо навіть повернутися!
Швидше за все, кожний з нас відчув би себе не в своїй тарілці. Так
що новонародженому є про що турбуватися…
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.