Читать статью на русском языке

Се­ред про­блем, що ви­ни­ка­ють зі здо­ров’ям малюків, є такі,
вирішенням яких зай­ма­ють­ся лікарі відразу декількох спеціальностей. І
алергія — од­на з них.

Як зорієнтуватися в переліку консультацій і
об­сте­жень?

Пер­шим з алергією стикається лікар-педіатр, що
спостерігає ди­ти­ну. Він знає пацієнта, особливості йо­го роз­вит­ку та
хар­чу­ван­ня і мо­же зро­би­ти необхідні при­зна­чен­ня. Як­що йо­го
зу­сил­ля­ми про­бле­ма не бу­де вирішена, хворобливі про­яви
збе­ре­жуть­ся або по­си­лять­ся, він на­пра­вить ма­лень­ко­го на
консультацію до більш вузь­ких фахівців: алер­го­ло­га,
гаст­ро­ен­те­ро­ло­га, дієтолога.

Пункт 1: лікар-алер­го­лог

Як ба­чить про­бле­му цей фахівець?

Алергія
— це про­яв по­ру­шен­ня ро­бо­ти імунних механізмів, внаслідок чо­го у
ди­ти­ни виникає підвищена чутливість до де­я­ких компонентів їжі.
Тре­ба ска­за­ти, що влас­ти­ва всім ма­лень­ким дітям недосконалість
імунної сис­те­ми − легкопроникні стінки ки­шеч­ни­ка, які
про­пус­ка­ють в кров алер­ге­ни і ток­си­ни, — стає спри­ят­ли­вим
ґрунтом для роз­вит­ку алергічних реакцій.

Шкірні про­би на
ви­яв­лен­ня провокаторів алер­го­лог призначає дітям, які до­сяг­ли
віку 3 років. У малюків до 2 років у 80% випадків алергія проявляється
шкірними ви­си­пан­ня­ми (ве­ли­ки­ми чер­во­ни­ми сверб­ля­чи­ми
по­лу­ще­ни­ми пля­ма­ми на обличчі, сідницях, но­гах, ру­ках,
при­чи­ною яких стає білок ко­ров’ячо­го мо­ло­ка.

Слідом мо­же
відреагувати ки­шеч­ник — роз­ла­дом, за­кре­па­ми, здут­тям, по­явою
або по­си­лен­ням коль­ок. Роз­ви­ток алергії у дітей по­чи­на­ю­чи з 3
років при­зво­дить до по­яви ди­халь­них про­блем: нежиті,
конъюнктивитів, нападів за­ду­хи. Їх вик­ли­ка­ють вже не ком­по­нен­ти
їжі, а пи­лок рос­лин, домашній пил, шерсть і сли­на тва­рин.

Ближ­че
до 3 років малюків час­то тур­бу­ють різноманітні алергічні ви­си­пи
(дрібні сверблячі пля­моч­ки, що ви­ни­ка­ють від кон­так­ту з
син­те­тич­ним одя­гом або в «відповідь» на по­яву в раціоні овочів і
фруктів чер­во­но­го і жов­то­го коль­о­ру, горіхів), кро­пив’ян­ка
(ви­си­пан­ня, схожі на опік кро­пи­ви).

У чо­му зав­дан­ня лікаря-алер­го­ло­га?

На­сам­пе­ред
— знай­ти алер­ген, при­зна­чив­ши ма­лю­ку курс об­сте­жен­ня. Слідом
потрібно вста­но­ви­ти ступінь вираженості алергічної реакції (за
до­по­мо­гою аналізу крові на імуноглобуліни Е (IgE) і підібрати
відповідну схе­му лікування і хар­чу­ван­ня (як­що алер­ген вда­ло­ся
ви­я­ви­ти).

У більшості випадків ситуація не вимагає
при­зна­чен­ня ме­ди­ка­мен­тоз­них засобів і вирішується зу­сил­ля­ми
лікаря-дієтолога, який підбирає для ма­лю­ка без­печ­ний раціон
(дієтотерапія). А ось як­що алер­ген невідомий, перш ніж зро­би­ти
при­зна­чен­ня, лікар про­во­дить дієто діагностику. З раціону ди­ти­ни
на час виключається мо­ло­ко, глюте- новмісні зла­ки («гер­ку­лес», жи­то,
пше­ни­ця) та інші про­дук­ти з ви­со­ким алер­ген­ним індексом.

Складні
ви­пад­ки ранньої харчової алергії, ко­ли на тлі шкірних проявів у
ма­лю­ка порушується про­цес трав­лен­ня, ро­бо­та підшлункової за­ло­зи
і склад мікрофлори ки­шеч­ни­ка (виникає дисбіоз — так на­зи­ва­ють
за­раз фахівці дисбактеріоз), лікар-алер­го­лог спостерігає і лікує в
союзі з лікарем-гаст­ро­ен­те­ро­ло­гом.

Які дослідження призначає алер­го­лог?

На­сам­пе­ред
за­галь­ний аналіз крові — він показує стан організму, чи немає у
ньо­го за­па­лен­ня, ад­же у малюків-алергетиків ослаб­ле­ний імунітет.
Далі аналіз сечі, який до­по­мо­же вста­но­ви­ти, як йдуть про­це­си
обміну ре­чо­вин, оскільки їх по­ру­шен­ня час­то супроводжує алергію,
чи немає про­блем в роботі ни­рок.

Копрологія (аналіз ка­лу)
ви­зна­чить, як перетрав- люється і засвоюється їжа, чи добре працює
трав­на сис­те­ма, чи немає в організмі паразитів.

Аналіз крові
на імуноглобуліни Е (IgE) демонструє роз­мах алергічної реакції, а
дослідження на наявність антитіл до пев­них продуктів (лікарі ка­жуть —
на харчові алер­ге­ни), на­прик­лад, до білків ко­ров’ячо­го мо­ло­ка,
допомагає вста­но­ви­ти її про­во­ка­то­ра.

У разі се­рй­оз­них
проявів хво­ро­би ці дослідження роб­лять ма­лю­кам по­чи­на­ю­чи з
пер­ших місяців жит­тя. До речі, груд­них дітей ба­жа­но об­сте­жи­ти
ра­зом з ма­мою: їй на­ле­жить прой­ти зга­да­не ви­ще дослідження крові
на антитіла і зда­ти на аналіз своє мо­ло­ко.

З 3 років
ма­лю­кам роб­лять шкірні про­би (в под­ря­пи­ну на шкірі ка­па­ють
роз­чин, що містить алер­ге­ни із скла­ду домашньої пи­лу, пил­ку
рос­лин, во­вни тва­рин і хар­чо­вих продуктів).

Тісний ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

Як­що
ви­я­вить­ся, що у ма­лю­ка дійсно алергія, потрібно бу­де поз­ба­ви­ти
йо­го організм від кон­так­ту з алер­ге­на­ми, у пер­шу чер­гу з
хар­чо­ви­ми. Лікар-алер­го­лог скла­де спи­сок ба­жа­них і не­ба­жа­них
продуктів. А оскільки будь-які фор­ми алергії у дітей час­то
про­яв­ля­ють­ся по­ру­шен­ням ро­бо­ти ки­шеч­ни­ка і йо­го мікрофлори
або, на­впа­ки, вик­ли­ка­ють їх, гаст­ро­ен­те­ро­лог до­по­мо­же
оцінити і на­ла­го­ди­ти активність шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту.

Пункт 2: лікар-гаст­ро­ен­те­ро­лог

Як ба­чить про­бле­му цей фахівець?

Як­що
у ма­лю­ка з’яви­ла­ся алергія у вигляді ви­сип­ки на шкірі,
на­сам­пе­ред тре­ба об­сте­жи­ти йо­го шлун­ко­во-киш­ко­вий тракт.
Шкіра — дзер­ка­ло ки­шеч­ни­ка, май­же 90% про­блем з нею викликані
по­ру­шен­ня­ми в йо­го роботі, ад­же шлун­ко­во-киш­ко­вий тракт
відповідає за про­це­си адаптації — при­сто­су­ван­ня організму до
будь-яко­го но­во­го про­дук­ту.

Оставить комментарий

Adblock
detector