Малюк до року. Сон і бадьорість малюка — задум природи.

Читать статью на русском языке

Новонароджені сплять і не сплять в особ­ли­во­му ритмі,
за­прог­ра­мо­ва­но­му при­ро­дою. Щоб не по­ру­ши­ти біоритми ма­лю­ка,
важ­ли­во пам’ята­ти основні пра­ви­ла.

У будь-яко­му віці
го­лов­на функція сну — охо­рон­на: тільки в стані пов­но­го спо­кою в
організмі йде ак­тив­не дозрівання нервової сис­те­ми і ріст клітин.

Для
малюків обид­ва ці про­це­си прин­ци­по­во важливі, то­му сплять во­ни
на­ба­га­то більше до­рос­лих: у по­ло­го­во­му бу­дин­ку — не мен­ше 16
го­дин на до­бу, а після ви­пис­ки і до 3 місяців — близь­ко 16.
Прав­да, незначні ко­ли­ван­ня бу­ва­ють і в ту і в іншу сто­ро­ну.
По­мил­ка ду­ма­ти, ніби не­мов­ля­та сплять без­п­ро­буд­но, ад­же
навіть вночі во­ни про­ки­да­ють­ся 1-3 ра­зи для го­ду­ван­ня.

Близь­ко
10 го­дин при­па­да­ють на нічний сон, реш­та 6 — на ден­ний. Вночі сон
більш рівний: у цей час до­би після го­ду­ван­ня ма­лю­ки, як
пра­ви­ло, не відригують, не ви­по­рож­ню­ють­ся і смок­чуть гру­ди не
про­ки­да­ю­чись. Про­бле­ми із за­си­пан­ням частіше ви­ни­ка­ють днем,
ко­ли нер­во­ва і трав­на сис­те­ми зна­хо­дять­ся у повній
боєготовності.

Після прий­о­му їжі відходить спо­чат­ку повітря,
потім стілець, мо­жуть тур­бу­ва­ти коль­ки. Ма­лю­ки сплять близь­ко 1
го­ди­ни після кож­но­го го­ду­ван­ня, але, як­що ма­люк пильнує
півгодини, а реш­ту ча­су між го­ду­ван­ня­ми спить, це теж варіант
нор­ми. Після 3 місяців за­галь­на тривалість сну починає по­сту­по­во
ско­ро­чу­ва­ти­ся: до 6 місяців — 14 го­дин, до 1-1,5 ро­ку — 12-13
го­дин і так далі.

На ре­жим сну і бадьорість ма­лю­ка
впли­ва­ють звич­ки ма­ми. Як­що во­на лягає пізно, а встає ра­но,
крихітка адаптується до цьо­го рит­му, хо­ча це не фізіологічно.
Оп­ти­маль­ний час для за­си­пан­ня — з 8 до 10 ве­чо­ра: тоді
пра­виль­ним бу­де і ден­ний ре­жим. Ку­пан­ня при такій схемі кра­ще
закінчувати в 7 ве­чо­ра, щоб ма­люк не збуд­жу­вав­ся.

Поведінка
ди­ти­ни під час сну теж не­ти­по­ва: во­на час­то перевертається,
попискує, її очні яб­лу­ка швид­ко ру­ха­ють­ся, а повіки мо­жуть бу­ти
прикриті неповністю. Пе­ре­жи­ва­ти з цьо­го при­во­ду, і тим більше
бу­ди­ти ди­ти­ну, не вар­то. Фа­за швид­ко­го сну у не­мов­лят займає
25% від за­галь­но­го ча­су, і та­ка реакція при­род­на.

На
міцність і тривалість сну впли­ва­ють різні зовнішні фак­то­ри. Ма­лю­ки
особ­ли­во чут­ли­во ре­а­гу­ють на зміну при­род­них циклів і
по­го­ду, екологічну об­ста­нов­ку і за­па­хи.

Ре­жим сну і
бадьорість без­по­се­редньо пов’язані з при­род­ни­ми біоритмами. Діти
ре­а­гу­ють на тривалість світлового дня: навесні і влітку во­ни
про­ки­да­ють­ся раніше, ніж во­се­ни і взим­ку.

Че­рез
незрілість судинної і нервової сис­тем жва­во відгукуються на сонячні і
місячні за­тем­нен­ня, пов­ний і мо­ло­дий місяць, різкі пе­ре­па­ди
ат­мо­сфер­но­го тис­ку. На якість сну, без­умов­но, впливає і
екологічна об­ста­нов­ка: у ве­ли­ких містах че­рез брак кис­ню ма­лю­ки
сплять гірше, ніж їх однолітки, що жи­вуть в бла­го­по­луч­них
рай­о­нах.

За­сну­ти не­мов­ля­там за­ва­жа­ють будь-які різкі
за­па­хи (у то­му числі від но­вих меблів в дитячій) і гучні зву­ки
(ти­ха му­зи­ка чи телевізор, на­впа­ки, за­ко­ли­су­ють).