Здоровий малюк. Докладно про травлення дитини.

Читать статью на русском языке

Сис­те­ма органів трав­лен­ня виконує в на­шо­му організмі безліч зав­дань.

І
найважливіше з них — пе­ретво­ри­ти живильні ре­чо­ви­ни, що
над­хо­дять ззовні, в енергію і буді- вельний матеріал для клітин. Цей
склад­ний про­цес налагоджується по мірі то­го, як ма­люк рос­те.

Про­цес трав­лен­ня забезпечує шлун­ко­во-киш­ко­вий тракт (рот, стравохід, шлу­нок і ки­шеч­ник) і чис- ленні травні за­ло­зи.

Найбільші
з них — печінка і підшлункова за­ло­за. Їжа під дією сли­ни в роті і
трав­них соків в шлун­ку і ки­шеч­ни­ку розпадається на еле­мен­ти, а
че­рез стінки ки­шеч­ни­ка корисні ре­чо­ви­ни з них про­ни­ка­ють у
кров.

Потім весь ба­ласт плюс прой­шов­ши об­роб­ку че­рез
печінку токсичні ре­чо­ви­ни трав­на сис­те­ма ви­во­дить назовні. На
про­цес пе­ре­трав­лен­ня їжі у до­рос­ло­го йде 24-36 го­дин, а у
не­мов­лят — 6-18 го­дин.

Точ­ка відправлення: рот

ЯЗИК і
ЗУ­БИ — го­лов­ний механізм для роздрібнен- ня, перемішування і
про­со­чен­ня їжі сли­ною. Перші зу­би у малюків з’яв­ля­ють­ся до 6
місяців, ко­ли їхній організм починає го­ту­ва­ти­ся до освоєння все
більш і більш твердої їжі.

Сли­на — її ви­роб­ля­ють підщелепні і
привушні за­ло­зи. І навіть у но­во­на­род­же­них во­на має необ- хідний
для роз­щеп­лен­ня їжі склад. Крім то­го, сли­на стерилізує ро­то­ву
по­рож­ни­ну — місце скуп­чен­ня величезної кількості мікроорганізмів, у
то­му числі і не­без­печ­них для ди­ти­ни.

Ви­роб­лен­ня сли­ни
у малюків до 3 місяців зовсім не­ве­ли­ке, але по­чи­на­ю­чи з цьо­го
ча­су, а особ­ли­во в міру по­яви в їх раціоні но­вих продуктів, її стає
все більше. До 1 ро­ку ди­ти­на не здат­на за­ков­ту­ва­ти всю сли­ну,
що утворюється, ве­ли­ка час­ти­на її виявляється зовні, і це
нор­маль­но.

Є про­бле­ми?

Че­рез по­ру­шен­ня імунного
за­хис­ту, а ще під впли­вом травм і хар­чо­вих подразників (яки­ми є
спо­чат­ку будь-яка но­ва їжа) у малюків мо­жуть з’яви­ти­ся запальні
хво­ро­би по­рож­ни­ни ро­та — сто­ма­тит (за­па­лен­ня слизової ро­та),
гінгівіт (за­па­лен­ня ясен), па­ро­дон­тит (за­па­лен­ня
на­вко­ло­зуб­них тка­нин), мо­лоч­ни­ця (гриб­ко­ве ура­жен­ня слизової
ро­та).

СТО­МА­ТИТ. У дітей, які хар­чу­ють­ся груд­ним
мо­ло­ком, гост­рий сто­ма­тит час­то викликає вірус прос­то­го
гер­пе­су. У цьо­му ви­пад­ку підвищується тем­пе­ра­ту­ра, на слизовій
ро­та з’яв­ля­ють­ся світлі й болючі ви­си­пан­ня — аф­ти, че­рез що
ди­ти­на по­га­но спить і вередує.

Ма­лю­ки по­чи­на­ють
відмовлятися від їжі че­рез біль у роті, то­му го­ду­ва­ти їх потрібно
напіврідкою або рідкою їжею. Їжа не по­вин­на бу­ти га­ря­чою. Се­ред
препаратів, які до­по­ма­га­ють впо­ра­ти­ся з гер­пе­тич­ним
сто­ма­ти­том, — противірусні мазі, яки­ми зма­щу­ють аф­ти та сли­зо­ву
на­вко­ло них, за­со­би, що підтримують імунну сис­те­му (на­прик­лад
Імудон, Solvay Pharma, по суті — суміш ко­рис­них мікробних клітин та
за­хис­них факторів, які оберігають сли­зо­ву обо­лон­ку ро­та і
глот­ки).

0-4 місяці: Трав­лен­ня в по­ряд­ку!

У
ма­лю­ка все йде добре, як­що: він харкає не частіше 2-5 разів на до­бу і
об­сяг по­вер­нен­ня не­ве­ли­кий блю­во­ти немає, він не пла­че після
го­ду­ван­ня йо­го живіт не роз­ду­тий, він м’який і безболісний на
до­тик, не­ма ні проносів, ні запорів вміст підгузника однорідний,
зо­ло­тис­то- жов­тий, без різкого і неприємного за­па­ху ди­ти­на
добре набирає ва­гу і розвивається без про­блем во­на ве­се­ла, її не
мож­на на­зва­ти неспокійною або за­над­то мля­вою.

Марш­рут: із стра­во­хо­ду в шлу­нок

СТРАВОХІД
— це «ко­ри­дор», по яко­му хар­чо­ва грудка зав­дя­ки ритмічному
ско­ро­чен­ню стінок спускається в шлу­нок, ми­на­ю­чи ор­га­ни
ди­хан­ня. На цій ділянці їжа про­хо­дить че­рез сфінк- тери-«заслінки»,
які за­ва­жа­ють їй відправитися в зво­рот­ний шлях.

У кінці
стра­во­хо­ду роз­та­шо­ва­ний кардіальний сфінктер (кардія), він
«замикає» го­лов­ний вихід, щоб хар­чо­ва груд­ка не по­вер­та­ла­ся з
шлун­ку в стравохід. У малюків у перші місяці жит­тя кардія за­кри­та не
повністю, а оскільки сто­рож (сфінктер, що виконує ту ж функцію, але
тільки в шлун­ку), на­впа­ки, пе­ре­нап­ру­же­ний, ви­ни­ка­ють
відрижки.