Дитячі захворювання. Імунітет не дорослішає, а заміщується іншим.

Читать статью на русском языке

До і після на­род­жен­ня організм ди­ти­ни вико- ристовує різні імунні сис­те­ми.

Пер­ша згладжує конфлікт з інфекціями та іншими чу­жин­ця­ми. А дру­га, післяпологова, діє більш аг­ре­сив­но.

Дослідники
з Швеції та США під керівництвом про­фе­со­ра Каліфорнійського
університету (University of Callifornia) Джеф­фа Мол­да (Jeff E. Mold)
з’ясу­ва­ли, що імунна сис­те­ма пло­ду не має нічого спільного з
імунними клітинами народженої ди­ти­ни або дорослої лю­ди­ни.

Ре­зуль­та­ти
дослідження, опубліковані в журналі Science, до­по­мо­жуть розібратися з
де­я­ки­ми імуно- логічними го­ло­во­лом­ка­ми, на­прик­лад, зрозуміти,
як організм но­во­на­род­же­но­го реагує на віруси і вакцинацію і чо­му у
малюків з’яв­ля­ють­ся алергії. Імунологи сподіваються, що їх відкриття
до­зво­лить по­яс­ни­ти, чо­му ба­га­то нащадків ВІЛ- позитивної матері
от­ри­му­ють інфекцію тільки після на­род­жен­ня.

Мо­ло­дий імунітет

Роз­ви­ва­ю­чись,
імунна сис­те­ма то­ле­рант­на по відношенню до чужорідних тіл та
інфекцій. Вважається, що «незлобивість» імунітету пов’яза­на з
відсутністю «до­рос­лих» за­хис­них клітин, які, швид­ше за все,
фор­му­ють­ся з клітин фе­таль­но­го імунітету. Тоб­то аг­ре­сив­на
трансформація імунітету відбувається лінійно — молоді клітини
підростають і «озлоб­лю­ють­ся».

У попередніх дослідженнях Джефф
Молд і йо­го ко­ле­ги з’ясу­ва­ли, що в крові пло­ду міститься до 15%
клітин з популяції Т-лімфоцитів (CD4). У но­во­на­род­же­но­го і
дорослої лю­ди­ни вміст клітин CD4 не перевищує 5%. Більш то­го,
фетальні Т-лімфоцити, на відміну від до­рос­лих, більш ак­тив­но
роз­м­но­жу­ють­ся у відповідь на по­яву влас­них антигенів
(аллоантинегів).

Дослідники при­пус­ти­ли, що Т-лімфоцити
дорослої лю­ди­ни фор­му­ють­ся не з клітин фетальної імунної сис­те­ми,
а не­за­леж­но — від своїх влас­них пра- батьків. То­му фетальні
Т-лімфоцити відносяться більш-менш тер­пи­мо до всіх антигенів, які
виявлені в матці. І та­ким чи­ном за­хи­ща­ють но­вий організм (ембріон)
від аутоімунних за­па­лень і відторгнення.

Внутрішньоутробний імунітет

Більша
час­ти­на знань про імунітет пло­ду за­сно­ва­на на дослідженнях
пуповинної крові, зібраної при по­ло­гах. Про­те Т-лімфоцити
фор­му­ють­ся ще на де­ся­то­му тижні внутрішньоутробного роз­вит­ку, а
найбільшу їх кількість мож­на ви­я­ви­ти в період із шістнадцятого по
двад­цять чет­вер­тий тижні.

То­му, для повноцінного аналізу
вчені ви­ко­рис­то­ву­ва­ли клітини CD4, виділені з лімфатичних вузлів
пло­ду у віці 18-22 тижні внутрішньоутробного роз­вит­ку. Як і
пе­ред­ба­ча­ло­ся, зовні невиразні клітини (фетальні і дорослі)
по-різному ре­а­гу­ва­ли на ан­ти­ге­ни і містили специфічні нуклеїнові
послідовності і білки.

Так, 70% «наївних» Т-лімфоцитів, тоб­то
тих, які жод­но­го ра­зу не сти­ка­ли­ся з не­без­пе­кою, активізувалися
у відповідь на агресію чу­жих клітин. Що­прав­да, «наївні» лімфоцити не
на­па­да­ли на чужинців, а на мо­ле­ку­ляр­но­му рівні «зглад­жу­ва­ли»
конфлікт. Цей ре­зуль­тат спростовує при­пу­щен­ня, що фетальні
Т-лімфоцити не дізнаються про чужинців — во­ни прос­то не вою­ють з
ни­ми.

Різний імунітет

Ге­не­тич­ний аналіз по­ка­зав,
що фетальні і дорослі імунні клітини — родичі. Але, як мінімум,
двоюрідні. У на­ступ­но­му експерименті вчені з’ясу­ва­ли, що фетальні і
дорослі Т-лімфоцити фор­му­ють­ся з різних популяцій ге­мо­по­е­тич­них
клітин (стов­бу­ро­вих клітин крові).

«Імунна сис­те­ма пло­ду
«вчить» йо­го тер­пи­мо ста­ви­тись до ма­те­ринсь­ко­го організму і
влас­них органів. Цю функцію ви­ко­ну­ють клітини, які після
на­род­жен­ня заміщуються іншими лімфоцитами. Во­ни схожі зовні, але, на
відміну від своїх внут- рішньоутробних «кузенів», постнатальні лімфоцити
зму­шу­ють організм гост­ро ре­а­гу­ва­ти на більшість чужорідних тіл і
інфекцій », — го­во­рить лікар Джо­зеф Мак­кун (Joseph M. McCune), один з
авторів дослідження.

Детальніше про ек­с­пе­ри­мент мож­на
про­чи­та­ти у статті Fetal and adult hematopoietic stem cells give rise
to distinct T-cell lineages in humans.