Читать статью на русском языке
Виходить, що і ліки руйнують печінку, і паразити.
Особливо
люблять печінку і тонкий кишечник лямблії. У дитячих
колективах в нашій країні ін- фікованість лямбліями становить 40 %,
серед дорослих — більше 10 %, як правило, серед гомо- сексуалістів
та інших сексуальних меншин.
В організмі людини лямблії
знаходяться переважно в верхніх відділах тонкої кишки, де
харчуються продуктами розщеплення їжі, особливо
вуглеводами (солодощами і борошняними виробами).
Впровадження
лямблій в слизову оболонку тонкої кишки викликає розвиток в ній
запалення із-за токсичного впливу продуктів життєдіяльності
паразита. В результаті запалення пошкоджуються тканини
тонкого кишечника. Це призводить до порушення усмоктуваності
та недостатньої фермент- ної активності.
Як проявляється?
Перші
ознаки — шкірний свербіж, порушення моторики кишечника,
жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, які проявляються болем
різного характеру в правому підребер’ї. Знижується синтез
секреторного імуноглобуліну, що призводить до хронічних
запальних процесів у шлунково-кишковому тракті.
Тривала життєдіяльність лямблій формує в орга- нізмі хронічну інтоксикацію і вторинну імунну не- достатність.
Які симптоми лямбліозу?
Загальна
слабкість, стомлюваність, дратівливість, зниження апетиту, головні
болі, запаморочення, поганий сон, бліде обличчя,
нерівномірність забарвлення шкіри шиї, пахвових складок; сухість
шкіри, що створює враження так званої гусячої шкіри на розгинальних
поверхнях рук і ніг, бічних поверхнях живота, поразка губ (від
легкої сухості до так званих заїд), висип на різних ділянках тіла,
якому передує шкірний свербіж.
Здуття живота, метеоризм,
бурчання в кишечнику, чергування поносів і запорів.
Хворобливість живота при пальпації в правому підребер’ї, збільшення
печінки, дисбактеріоз кишечника, анемія.
Зв’язок кишкових
гельмінтозів з анемією добре простежується. Наприклад, при
паразитуванні всього 8 анкилостомід (сімейство круглих черв’я- ків) в
організмі вагітної жінки за 4 місяці повністю вичерпується запас заліза
та стан її стає критичним. Через анкилостоміди в організмі
відбувається щоденна крововтрата в 2 — 5 г і 0,75 міліграма заліза.
Лікування
гострого лямбліозу проводять з використанням трихополу,
фуразолидона, тиберала. Починати лікування хронічного
лямбліозу з застосування проти паразитарних синтетичних
препа- ратів недоцільно, оскільки це може призвести до виникнення
токсикоалергічних ускладнень і загострення клінічних симптомів
захворювання.
Тому починають з корекції ферментативної
актив- ності кишечника, імунологічного статусу. Дієта спрямована
на погіршення розмноження лямблій (каші, сухофрукти, овочі, олія
рослинна), обме- жується вживання вуглеводів, приймаються
жов- чогінні, ентеросорбенти, антигістамінні препарати.
Після
чого вже йде безпосередньо проти паразитарна терапія:
трихопол, фуразолідон, тіберал. Прийом антигістамінних препаратів і
ентеросор- бентів триває протягом всієї протилямбліозної терапії.
Далі
призначається дієта, яка перешкоджає розмноженню лямблій в
кишечнику і жовчному міхурі: каші, овочеві та фруктові пюре,
печені яблука, свіжі фрукти і овочі, кисломолочні продукти.
Доповнюють
її рослинні адаптогени (женьшень, елеутерокок, золотий корінь,
лимонник, зелена кава, квітковий пилок, пантокрин, маточне
молочко), полівітамінні комплекси. Лікування розраховане на
декілька місяців.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.