Дитячі хвороби. Як починається коклюш?

Читать статью на русском языке

Починається кок­люш по­сту­по­во — з’являє- ться су­хий час­тий ка­шель,
іноді — не­ве­ли­ка не­жить, тем­пе­ра­ту­ра тіла підвищується
не­знач­но — мак­си­мум 37,5-37,7 ° С, але на­ба­га­то частіше во­на
взагалі залишається нор­маль­ною.

Запідозрити кок­люш на цьо­му
етапі хво­ро­би (він називається ка­та­раль­ним періодом і триває від
трь­ох днів до двох тижнів) прак­тич­но не­мож­ли­во — ну хіба що
на­пе­ред відомо про кон­такт з хво­рим.

Описані симп­то­ми є
при­во­дом для діагностики вся­ких-різних ГРЗ і бронхітів, а оскільки
тем­пе­ра­ту­ри особливої немає, то, зрозуміло, пе­ред­ба­ча­ють­ся ГРЗ і
легкі бронхіти. У подібній ситуації ди­ти­на нерідко продовжує хо­ди­ти
в шко­лу або в ди­тя­чий сад, що ду­же сум­но, бо кок­люш
мак­си­маль­но за­раз­ний са­ме в ка­та­раль­но­му періоді.

До
речі, раз вже мо­ва зайш­ла про заразність, відзначимо, що хво­ра
лю­ди­на виділяє мікроби в зовнішнє се­ре­до­ви­ще близь­ко місяця, але
кількість кок­лю­ше­вих па­ли­чок істотно зменшується з кож­ним днем
по­чи­на­ю­чи з дру­го­го тиж­ня хво­ро­би і стає ду­же не­знач­ною днів
так че­рез 20.

На жаль, ка­та­раль­ним періодом хво­ро­ба не
обмежується: ка­шель стає нападоподібний — ось на цьо­му етапі (період
спаз­ма­тич­но­го каш­лю), як пра­ви­ло, і ста­вить­ся діагноз
«кок­люш». Кок­люш­ний ка­шель настільки специфічний, що лікареві
необхідно ли­ше по­чу­ти йо­го — після цьо­го вже не потрібно ніяких
до­дат­ко­вих аналізів, все і так яс­но.

Так що ж являє со­бою кок­люш­ний ка­шель?

Як­що
чес­но, то опи­су­ва­ти йо­го — за­нят­тя безнадійне: лег­ше бу­ло б
са­мо­му по­каш­ля­ти. Але спробуємо. Ти­по­вий кок­люш­ний ка­шель — це
на­пад, що складається з декількох каш­ле­вих поштовхів, які без
зу­пин­ки слідують один за од­ним, не да­ю­чи хво­ро­му можливості
пе­ре­по­чи­ти.

Як­що ви спробуєте за­раз по­каш­ля­ти, то
зрозумієте, що ко­жен кашльо­вий по­штовх — це ви­дих. А як­що та­ких
поштовхів безліч, то тре­ба ж ко­лись зро­би­ти вдих. І дійсно, після
закінчення на­па­ду каш­лю хво­рий ро­бить гли­бо­кий вдих, який ду­же
час­то супроводжується специфічним свис­тя­чим зву­ком.

При­чи­на
ви­ник­нен­ня цьо­го зву­ку, а він називається ре­при­зою, полягає в
то­му, що без­по­се­редньо під час каш­лю відбувається спазм голосової
щілини (то­го місця в гортані, де зна­хо­дять­ся голосові зв’яз­ки).

Під
час на­па­ду ду­же час­то відзначається почервоніння або навіть
посиніння об­лич­чя, а після йо­го (на­па­ду) закінчення — блю­во­та або
прос­то виділення сли­зу, яку ди­ти­на випльовує або ковтає.

Підбиваємо підсумки. Для кок­люш­но­го каш­лю типові: на­пад + ре­приз + на­ступ­не відходження сли­зу або блю­во­та.

З
ура­ху­ван­ням опи­са­но­го на­ми каш­лю стає зрозумілим, що тяжкість
хво­ро­би визначається, на­сам­пе­ред, час­то­тою і тривалістю нападів.
Ду­же ха­рак­тер­но, що по­за на­па­дом каш­лю стан ди­ти­ни май­же не
по­ру­ше­ний.

Тривалість періоду спаз­ма­тич­но­го каш­лю вель­ми
варіабельна і мо­же до­ся­га­ти двох-трь­ох місяців навіть
не­зва­жа­ю­чи на лікування! Про­те час­то­та нападів наростає днів
де­сять, після чо­го по­ло­жен­ня тижнів на два стабілізується і тільки
потім кількість і тривалість нападів повільно (на жаль, ду­же повільно)
починає змен­шу­ва­ти­ся.

Ду­же важ­ко протікає кок­люш у дітей
пер­шо­го ро­ку, особ­ли­во пер­ших шес­ти місяців жит­тя. У цьо­му віці
після каш­лю час­то бу­ва­ють зу­пин­ки ди­хан­ня, які три­ва­ють від
кількох се­кунд до хви­ли­ни і навіть дов­ше! Не див­но, що у зв’яз­ку з
бра­ком кис­ню у не­мов­лят з’яв­ля­ють­ся по­ру­шен­ня з бо­ку
нервової сис­те­ми та інші усклад­нен­ня.

В цілому — і це
особливість кок­лю­шу — про­яви хво­ро­би хоч і ду­же неприємні, але не
особ­ли­во страшні. А чо­го дійсно до­во­дить­ся по­бо­ю­ва­ти­ся — так
це усклад­нень, найбільш час­тим з яких є за­па­лен­ня ле­гень
(пневмонія). До речі, вик­ли­ка­ють її зовсім не па­лич­ки кок­лю­шу, а
інші мікроби — стафілококи, стреп­то­ко­ки і т. п.

Вби­ти
па­лич­ку кок­лю­шу не­склад­но, хо­ча і не всі антибіотики на неї
діють. Так, на­прик­лад, пеніцилін не діє взагалі. Але, на щас­тя,
бактерія прак­тич­но не здат­на ви­роб­ля­ти стійкість до антибіотиків.
Тоб­то як­що вже якийсь пре­па­рат про­ти мікроба ефек­тив­ний, то він і
бу­де ефек­тив­ний. Найбільш час­то лікарі ви­ко­рис­то­ву­ють
еритроміцин — після трь­ох-чо­тирь­ох днів йо­го вжи­ван­ня від
коклюшової па­лич­ки, в переважній більшості випадків, не залишається і
сліду.

Але в періоді спаз­ма­тич­но­го каш­лю ніякого ефек­ту — у
вигляді змен­шен­ня час­то­ти і тривалості нападів — помітити не
вдається. І ми вже розуміємо чо­му — ад­же ка­шель не че­рез мікробу, а
че­рез ура­жен­ня клітин кашльо­во­го цент­ру. Го­лов­на ме­та прий­о­му
антибіотиків в цьо­му періоді — зро­би­ти хво­ро­го не за­раз­ним.

А
от як­що той же еритроміцин призначається в ка­та­раль­но­му періоді — в
перші дні хво­ро­би, ко­ли ще немає пе­рез­буд­жен­ня кашльо­во­го
цент­ру, — так от, в цьо­му періоді ліки цілком мо­жуть пе­ре­рва­ти
хво­ро­бу і не до­вес­ти лю­ди­ну до нападів.

Але вга­да­ти не
зав­ж­ди ви­хо­дить — не на­пи­ха­ти ж дітей антибіотиками при
будь-яко­му пока- шлюванні. Ад­же все ви­ще­о­пи­са­не — це ти­по­вий
кок­люш. Який буває зовсім не час­то — спасибі щеп­лен­ням.

Час­то-гус­то
зустрічаються аб­со­лют­но нетипові фор­ми хво­ро­би — рідкісний
ка­шель, без вся­ких тем­пе­ра­тур, з пре­крас­ним са­мо­по­чут­тям. І
ду­же час­то хворіють та­то і ма­ма, які, в свою чер­гу, за­ра­жа­ють
дітей (при опитуванні ре­гу­ляр­но з’ясовується, що в сім’ї хворої
ди­ти­ни три­ва­ло каш­ляв хтось із до­рос­лих).

До­ду­ма­ти­ся до не­ти­по­во­го кок­лю­шу буває ду­же і ду­же важ­ко, але, врешті-решт, не­ти­по­вий кок­люш — лег­кий кок­люш.

То­му
да­вай­те по­го­во­ри­мо про те, як до­по­мог­ти дитині при цьо­му
коклюші: як­що бу­де­мо про це зна­ти — з лег­ки­ми фор­ма­ми впораємося
і поготів.