Харчування дітей. Два принципові аспекти харчування.

Читать статью на русском языке

• Ме­дич­ний ас­пект. Ме­та різноманітного хар­чу­ван­ня —
за­без­пе­чи­ти організм лю­ди­ни пов­ним ком­плек­сом ре­чо­вин,
необхідних для підтримки здо­ров’я: білками, жи­ра­ми, ву­г­ле­во­да­ми,
вітамінами, мікро-і мак­ро­е­ле­мен­та­ми.

• Психологічний ас­пект.
Різноманітне хар­чу­ван­ня, що реалізовується по відношенню до влас­них
дітей або до се­бе ко­ха­но­го, при­но­сить людині за­до­во­лен­ня,
підвищує її (лю­ди­ни) самооцінку і її значущість в очах ото­чу­ю­чих.

Роз­гля­не­мо ближ­че ме­дич­ний ас­пект.

Їсть
на­ша ди­ти­на якийсь фрукт. Найпростіший і звич­ний фрукт — яб­лу­ко. З
жи­ра­ми і білками явні про­бле­ми, але вуглеводів, мак­ро-і
мікроелементів, де­я­ких вітамінів — цілком до­статньо. Є натрій, калій,
фос­фор, залізо, магній, вітаміни В1 і В2, РР, С, бе­та-ка­ро­тин.
Склад інших фруктів відріз- няється, але немає у складі, скажімо, груші
або пер­си­ка нічого та­ко­го, що в яблуці відсутнє в принципі.

Їсть
на­ша ди­ти­на ку­ря­че м’ясо. Порівняння з м’ясом інших тва­рин — з
яло­ви­чи­ною, сви­ни­ною чи кро­ля­ти­ною — по­ка­же за де­я­ки­ми
по­каз­ни­ка­ми серйозні відмінності. Але чи є в кро­ли­ку щось та­ке —
особ­ли­во рідкісне і особ­ли­во цінне, чо­го в курці не має? Відповідь
не­га­тив­на.

Візьмемо якусь кру­пу. Вівсянку, на­прик­лад.
Порівняємо її склад з греч­кою, ри­сом або пер­лов­кою. Різницю
ви­я­ви­мо. Але немає у вівсянці нічого настільки унікального, щоб у
рисі цьо­го не ви­я­ви­ло­ся.

Суть на­ве­де­них ви­ще міркувань
зво­дить­ся до на­ступ­но­го. Всі про­дук­ти хар­чу­ван­ня мож­на
умов­но розділити на п’ять ос­нов­них груп: м’яс­не, мо­лоч­не, овочі,
фрук­ти, кру­пи.

Як­що в раціоні лю­ди­ни присутні про­дук­ти, що
пред­став­ля­ють усі вищезгадані гру­пи, — та­ке хар­чу­ван­ня цілком
мож­на на­зва­ти різноманітним.

Більше то­го: кулінарні ше­дев­ри
до­рос­лих людсь­ких осо­бин до­зво­ля­ють ствер­джу­ва­ти, що навіть
перераховані на­ми п’ять про­дук­то­вих груп зовсім не є
обов’яз­ко­ви­ми. Вегетаріанці, повністю вик­лю­чив­ши з раціону м’яс­не
і мо­лоч­не, ро­ка­ми не ма­ють жод­них про­блем зі здо­ров’ям.

І
це зай­вий раз до­во­дить: ме­ню, що складається з кефіру (мо­лоч­не),
ку­роч­ки (м’яс­не), хліба (кру­пи), яб­лу­ка (фрук­ти) і картоплі
(овочі), — більш ніж здат­не за­без­пе­чи­ти людсь­кий організм усім
необхідним для нормальної життєдіяльності. Але це за­без­пе­чен­ня
ко­рект­но і при­род­но ли­ше в ме­дич­но­му аспекті.

Психологічний
дис­ком­форт ви­я­вить­ся обов’яз­ко­во, а ба­жан­ня з’їсти що-не­будь
ще — обов’яз­ко­во дасть про се­бе зна­ти. І чим більше мож­ли­вос­тей
до роз­ши­рен­ня раціону, тим активніше ба­жан­ня.

Будь-які
міркування про різноманітне хар­чу­ван­ня не­ми­ну­че по­род­жу­ють
ре­аль­ну про­бле­му — про­бле­му постійного конфлікту біологічних і
психологічних по­треб. І в цьо­му немає нічого по­га­но­го і
про­тип­ри­род­но­го.

Зреш­тою, спи­сок за­до­во­лень,
до­ступ­них людині в процесі її ко­рот­ко­час­но­го пе­ре­бу­ван­ня на
цьо­му світі, не так уже й ве­ли­кий. Смач­на їжа — од­не з та­ких
за­до­во­лень і об­ме­жу­ва­ти се­бе — більш ніж не­ро­зум­но.

Але!
Ду­же важ­ли­во при цьо­му роз­с­та­ви­ти крап­ки над i і не
на­ма­га­ти­ся мо­ро­чи­ти го­ло­ву собі й ото­чу­ю­чим, до­во­дя­чи, що
як­що про­тя­гом тиж­ня ви, хар­чу­ю­чись тричі на день, з’їли
двад­цять од­не різне блю­до, так це над­з­ви­чай­но ко­рис­но і
гарантує вам здо­ров’я і довголіття.

Па­ра­док­саль­но, але факт:
у тонкості ме­дич­но­го ас­пек­ту про­бле­ми різноманітного
хар­чу­ван­ня при­свя­че­не ду­же вузь­ке ко­ло фа- хівців.

З
ас­пек­том ж психологічним все відбувається з точністю до на­впа­ки —
фахівців мільйони, всі співають гімни про корисність різноманітності,
але тол­ком по­яс­ни­ти її доцільність, ма­ло хто мо­же.

На
мен­таль­но­му, по­бу­то­во­му, підсвідомому рівні різноманітне
хар­чу­ван­ня — зав­ж­ди і за будь-яких об­ста­вин — розглядається
од­но­знач­но (як­що не ска­за­ти од­но­бо­ко) — як яви­ще зі зна­ком
плюс.

Спе­ре­ча­ти­ся з тим, що різноманітність ко­рис­но, і
склад­но, і без­глуз­до. Але ж і мінуси присутні! Мо­же бу­ти, не
настільки значущі, в порівнянні з плю­са­ми, але присутні! Залишається
ли­ше по­до­ла­ти підсвідоме, озброїтися здо­ро­вим глуз­дом і
спро­бу­ва­ти ці мінуси проаналізувати.

По­чне­мо, ма­буть, з
хар­чу­ван­ня дітей до ро­ку. Го­лов­на особливість цьо­го періоду —
не­без­пе­ка різноманітності, і це по­ло­жен­ня тим актуальніше, чим
мо­лод­ша ди­ти­на. Для дітей пер­ших шес­ти місяців жит­тя ре­аль­на
не­без­пе­ка, ре­аль­ний ри­зик шко­ди здо­ров’ю і ви­ник­нен­ня
ме­дич­них про­блем настільки пе­ре­ви­щу­ють те­о­ре­тич­ну ко­ристь,
що педіатри всьо­го світу, прак­тич­но од­нос­тай­но, вис­ту­па­ють під
девізом: «Ні, різноманітності!».

Зда­ва­ло­ся б, ну що тут
див­но­го? Ад­же немає і не мо­же бу­ти для не­мов­ля­ти нічого кра­ще
ма­те­ринсь­ко­го мо­ло­ка. Мо­ло­ка, яке містить все необхідне для
нор­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку, склад яко­го постійно змінюється,
за­без­пе­чу­ю­чи мінливі по­тре­би ди­ти­ни. Тоб­то в ме­дич­но­му
аспекті ситуація більш ніж од­но­знач­на: до шес­ти місяців тільки
ма­ма, ма­му го­ду­ва­ти повноцінно і різноманітно, а за ма­лю­ка радіти
— що йо­му так з ма­мою по­щас­ти­ло.

Але як же це виявляється
склад­но, перш за все, психологічно. Ад­же так хо­четь­ся, щоб виріс
швид­ше, а він, бідненький, на од­но­му молоці… І тисячі на­уко­вих
робіт, тисячі по­си­лань на особливості фізіології трав­лен­ня
не­мов­лят, тисячі, зда­ва­ло­ся б, не­за­пе­реч­них аргументів, як
хвилі об борт ко­раб­ля, роз­би­ва­ють­ся об ба­бу­си­не «по­ра»,
сусідське «тре­ба», то­ва­рись­ке «вам що, для ди­ти­ни шко­да».

І
мільйони мам, ма­ю­чи повні гру­ди мо­ло­ка, ек­с­пе­ри­мен­ту­ють з
со­ка­ми, ово­че­ви­ми суп­чи­ка­ми і яєчними жов­т­ка­ми, віддають,
та­ким чи­ном, да­ни­ну громадській думці і влас­ним підсвідомим
сподіванням, після чо­го не менш ак­тив­но лікують алергії і кишкові
роз­ла­ди (як пра­ви­ло, не пе­ре­ри­ва­ю­чи експериментів).