Дитячі захворювання. Муколітики: не давайте їх дітям.

Читать статью на русском языке

Зовсім не­що­дав­но на од­но­му з форумів з’яви­ла­ся інформація,
аб­со­лют­но ря­до­ва з точ­ки зо­ру цивілізованої ме­ди­ци­ни, але
аб­со­лют­но ди­во­виж­на для ря­до­во­го на­шо­го співвітчизника,
особ­ли­во то­го, хто лікувався в нашій поліклініці та на­ди­вив­ся
нашої теле- візійної рек­ла­ми.

От­же, (ци­та­та): Італійський жур­нал «Test» Salute лю­тий 2011

Муколітики: не да­вай­те їх дітям

Дітям
мо­лод­ших 2-х років да­ва­ти муколітики (за­со­би, що розріджують
мок­ро­тин­ня) за­бо­ро­не­но. Ри­зик побічних ефектів перевищує можливі
пе­ре­ва­ги.

Після то­го, як во­ни бу­ли заборонені у Франції
(квітень 2010) у зв’яз­ку з ви­ник­нен­ням важ­ких усклад­нень в
ди­халь­них шля­хах і їх вста­нов­ле­но­го зв’яз­ку з прий­о­мом да­них
препаратів, ми проінформували італійську вла­ду про необхідність вжи­ти
заходів і в нашій країні.

Наприкінці ми­ну­ло­го ро­ку AIFA
(Італійське Фарма- кологічне Агент­ст­во) зро­би­ло це: муколітики, як в
сиропі, так і в свічках, більше не повинні при­зна­ча­ти­ся ма­лень­ким
дітям.

Це відноситься до на­ступ­них діючих ре­чо­вин:
ацетилцистеїн, карбоцистеїн, ам­брок­сол, бром­гек­син, со­бре­рол,
не­л­те­нек­син, эр­дос­тен і телместеїн. Во­ни містяться на­сам­пе­ред у
ба­гать­ох препаратів, що про­да­ють­ся без ре­цеп­ту,
ре­ко­мен­до­ва­них та прий­ня­тих у разі каш­лю, особ­ли­во
во­ло­го­го, для розрідження мок­ро­ти (деякі на­зви: Флуїмуцил,
Сол­му­кол, Ли­зо­му­цил, Флу­и­форт, Си­не­код).

Во­ни не
повинні за­сто­со­ву­ва­ти­ся у дітей мо­лод­ших 2-х років, і взагалі не
ре­ко­мен­ду­ють­ся ніко- му: насправді, доказів їх ефективності
не­до­статньо. Пит­во, про­ми­ван­ня но­са, зво­ло­жен­ня по- вітря
дозволяє от­ри­ма­ти ті ж ефек­ти без будь-яко­го ри­зи­ку.

Останнє
ре­чен­ня цьо­го повідомлення я пов­то­рюю, як па­пу­га, вже ба­га­то
років, але пе­ре­кри­ча­ти телевізор з йо­го за­кли­ка­ми
поз­бу­ва­ти­ся мок­ро­тин­ня за до­по­мо­гою чу­до­вих ліків ду­же і
ду­же склад­но.

Тим не менш, пропозицію з за­до­во­лен­ням
пов­то­рю ще раз, та ще і на­пи­шу ве­ли­ки­ми літерами — як­що хто не
почує, так рап­том по­ба­чить: ПИТ­ВО, ПРО­МИ­ВАН­НЯ НО­СА,
ЗВО­ЛО­ЖЕН­НЯ ПОВІТРЯ ДОЗВО- ЛЯЄ ОТ­РИ­МА­ТИ ТІ Ж ЕФЕК­ТИ БЕЗ БУДЬ-ЯКО­ГО
РИ­ЗИ­КУ.

У про­дов­жен­ня те­ми, ви­не­се­не в за­го­ло­вок.
Іноді складається вра­жен­ня, що наші ма­ми і та­та розу- міють тільки
аб­со­лют­но конкретні вказівки ти­пу «мож­на» або «не мож­на». Все, що
вимагає хо­ча б най­мен­шо­го логічного зу­сил­ля, вже не спрацьо- вує.

Ось декілька ци­тат з моєї кни­ги «ГРЗ»:

• «Відхаркувальні
  за­со­би зни­жу­ють в’язкість мок­ро­тин­ня. Ефективність і пе­ре­ва­ги
  в порівнянні з ряс­ним пит­вом не доведені…»

• «При во­ло­го­му
  кашлі, при лег­ких фор­мах ГРВІ з по­раз­кою верхніх ди­халь­них шляхів
  муколітики в більшості випадків не потрібні, більш то­го, їх
  при­зна­чен­ня мо­же спро­во­ку­ва­ти по­си­лен­ня каш­лю».

• «Оскільки
  ка­шель — один з найпоширеніших симптомів, існує ве­ли­чез­на кількість
  ліків для впли­ву на ньо­го. Аб­со­лют­на більшість цих ліків
  відноситься до засобів з не­до­ве­де­ною ефек- тивністю, оскільки
  ха­рак­тер каш­лю знач­но більшою мірою визначається умо­ва­ми, в яких
  зна­хо­дить­ся хво­ра ди­ти­на, ніж всіма ліками ра­зом узя­ти­ми».

• «Ос­нов­на,
  стратегічна ме­та симп­то­ма­тич­но­го лікування каш­лю ліками — сам
  факт лікування. Ліки не стільки по­лег­шу­ють ка­шель у ди­ти­ни,
  скільки за­без­пе­чу­ють психологічний ком­форт йо­го родичів».

Ну
ось що ще тре­ба ска­за­ти, щоб лю­ди здо­га­да­ли­ся і от­ри­ма­ли
відповідь на пи­тан­ня — тре­ба прий­ма­ти відхаркувальні за­со­би, чи
ні?

Нев­же тре­ба тільки так, як італійці: гру­бо і кон­крет­но — НЕ ДА­ВАЙ­ТЕ!

Ось
лист зовсім свіжий, на­пи­са­ний, до речі, зовсім аде­кват­ни­ми
бать­ка­ми, які чи­та­ли Ко­ма­ровсь­ко­го, пи­шуть без по­ми­лок і
вміють ви­с­лов­лю­ва­ти свої дум­ки.

Ци­та­та:

От­же, нам
2,5 місяці, 10 днів то­му ма­люк по­чав по­каш­лю­ва­ти, після то­го як
ми за­ка­па­ли йо­му ніс «Ак­ва­ма­ри­сом» (звич­на спра­ва, ми на це
ува­ги не звер­ну­ли), але вже на ра­нок ми по­чу­ли хрипіння в області
но­со­глот­ки, тро­хи відкашлював…