Читать статью на русском языке

Ліки, об’єднані сло­вос­по­лу­чен­ням «антигіс- тамінні пре­па­ра­ти», зустрічаються в домаш- ніх ап­теч­ках див­но час­то.

При
цьо­му пе­ре­важ­на більшість осіб, що вжи­ва­ють ці пре­па­ра­ти, не
ма­ють ні най­мен­шо­го уяв­лен­ня, ні про те, як во­ни діють, ні про
те, що взагалі озна- чає сло­во «антигістамінні», ні про те, до чо­го це
мо­же при­звес­ти.

Ав­тор з ве­ли­чез­ним за­до­во­лен­ням
на­пи­сав би ве­ли­ки­ми літерами гас­ло: «антигістамінні пре­па­ра­ти
повинні при­зна­ча­ти­ся тільки лікарем і вжи­ва­ти­ся в суворій
відповідності з тим, як лікарем на­ка­за­но», після чо­го по­ста­вив би
жир­ну крап­ку і за­крив те­му цієї статті.

Але подібна ситуація
бу­де ду­же схо­жою на чис- ленні по­пе­ред­жен­ня МОЗ що­до куріння,
то­му утримаємося від га­сел і пе­рей­де­мо до за­пов­нен­ня про­га­лин у
ме­дич­них знан­нях.

От­же, ви­ник­нен­ня алергічних реакцій
ба­га­то в чо­му пов’яза­но з тим, що під дією де­я­ких ре­чо­вин
(алергенів) в людсь­ко­му організмі ви­роб­ля­ють­ся визначені
біологічно активні ре­чо­ви­ни, які, у свою чер­гу, при­зво­дять до
роз­вит­ку алергічного за­па­лен­ня. Ре­чо­вин цих де­сят­ки, але
найбільш ак­тив­ним з них є гістамін.

У здорової лю­ди­ни
гістамін зна­хо­дить­ся в не­ак­тив­но­му стані всередині зовсім пев­них
клітин (т. зв. жирові клітини). При контакті з алер­ге­ном жирові
клітини вивільняють гістамін, що при­зво­дить до ви­ник­нен­ня симптомів
алергії. Ці симп­то­ми ду­же різноманітні — на­бря­ки, почервоніння,
ви­сип, ка­шель, не­жить, спазм бронхів, зни­жен­ня арте- ріального тис­ку
і т. д.

Вже до­сить дав­но лікарі ви­ко­рис­то­ву­ють
пре­па­ра­ти, здатні впли­ва­ти на обмін гістаміну. Як впли­ва­ти?
По-пер­ше, змен­шу­ва­ти кількість гістаміну, що вивільняють жирові
клітини і, по-дру­ге, пов’язу­ва­ти (нейтралізовувати) той гістамін, що
вже по­чав ак­тив­но діяти. Са­ме ці лікарські за­со­би і об’єднані в
гру­пу антигістамінних препаратів.

Та­ким чи­ном, го­лов­ний сенс
ви­ко­рис­тан­ня анти- гістамінних препаратів — запобігання та (або)
усу­нен­ня симптомів алергії. Алергії будь-якої і на що зав­год­но —
алергії респіраторної (вди­х­ну­ли що-то не те), харчової алергії (з’їли
щось не те), алергії контактної (на­ма­за­ли­ся не тим), алергії
фарма- кологічної (лікувалися тим, що не підійшло).

Од­ра­зу ж слід
за­ува­жи­ти, що профілактичний ефект будь-яких антигістамінних
препаратів не зав­ж­ди ви­ра­же­ний настільки, щоб алергії не бу­ло
взагалі. Звідси цілком закономірний вис­но­вок що­до то­го, що як­що вам
відома кон­крет­на ре­чо­ви­на, що викликає са­ме у вас або у вашої
ди­ти­ни алергію, то логіка не в то­му, щоб їсти апель­син в при­кус­ку з
суп­рас­ти­ном, а в то­му, щоб уни­ка­ти кон­так­ту з алер­ге­ном,
тоб­то апель­син не їсти. Ну а як­що уник­ну­ти кон­так­ту не­мож­ли­во,
на­прик­лад, алергія на то­по­ли­ний пух, то­поль ба­га­то, а відпустку
не да­ють, тоді са­ме час лікуватися.

До «кла­сич­них»
антигістамінних препаратів відно- сяться ди­мед­рол, дип­ра­зин,
суп­рас­тин, тавегіл, діазолін, фен­ка­рол. Всі ці ліки
за­сто­со­ву­ють­ся вже ба­га­то років — досвід (і по­зи­тив­ний і
не­га­тив­ний) до­сить ве­ли­кий.

Ко­жен з ви­ще­за­зна­че­них
препаратів має безліч синонімів, і немає жодної відомої фармакологічної
фірми, яка не ви­пус­ка­ла б хоч що-не­будь анти- гістамінне, під своєю
па­тен­то­ва­ною на­звою, зрозуміло. Найбільш ак­ту­аль­но знан­ня,
принаймні, двох синонімів, сто­сов­но до препаратів, що час­то
про­да­ють у на­ших ап­те­ках. Мо­ва йде про пи­поль­фе­не, який брат
близ­нюк дип­ра­зи­на і кле­мас­ти­не, що те ж са­ме, що і тавегіл.

Всі
вищевказані пре­па­ра­ти мо­жуть вжи­ва­ти­ся за до­по­мо­гою
ков­тан­ня (таб­лет­ки, кап­су­ли, си­ро­пи), ди­мед­рол випускається у
вигляді свічок. При ви­ра­же­них алергічних реакціях, ко­ли необхідний
швид­кий ефект, ви­ко­рис­то­ву­ють внутрішньом’язові і внутрішньовенні
ін’єкції (ди­мед­рол, дип­ра­зин, суп­рас­тин, тавегіл).

Ще раз
підкреслимо: ме­та ви­ко­рис­тан­ня всіх пе­ре­ра­хо­ва­них ви­ще ліків
од­на — запобігання та усу­нен­ня симптомів алергії. Але фармакологічні
влас- тивості антигістамінних засобів не об­ме­жу­ють­ся ли­ше
антиалергічною дією.

Ряд препаратів, особ­ли­во ди­мед­рол,
дип­ра­зин, суп­рас­тин і тавегіл, ма­ють більш-менш виражені седативні
(снодійне, заспокійливе, гальмівне) ефекти. І широкі народні ма­си
ак­тив­но цей факт ви­ко­рис­то­ву­ють, роз­гля­да­ю­чи, приміром,
ди­мед­рол як чу­до­ве снодійне. Від суп­рас­ти­на з таве- гілом теж
спить­ся не­по­га­но, але во­ни до­рож­че, то­му ви­ко­рис­то­ву­ють­ся
рідше.

Наявність у антигістамінних препаратів се­да­тив­но­го
ефек­ту вимагає особливої обережності, особ­ли­во в тих ви­пад­ках,
ко­ли лю­ди­на, яка їх вжи­ва­ла, займається ро­бо­тою, що вимагає
швидкої реакції, — на­прик­лад, сідає за кер­мо автомобіля. Вихід з цієї
ситуації про­те є, оскільки у діазоліну і фен­ка­ро­ла седативні
ефек­ти виражені зовсім не­знач­но. Звідси випливає, що для водія таксі з
алергійним не­жит­тю суп­рас­тин про­ти­по­ка­за­ний, а фен­ка­рол
бу­де в са­мий раз.

Ще один ефект антигістамінних препаратів —
здат- ність по­си­лю­ва­ти (потенціювати) дію інших ре­чо­вин. Лікарі
ши­ро­ко ви­ко­рис­то­ву­ють потен- ційну дію антигістамінних засобів для
по­си­лен­ня ефек­ту жа­роз­ни­жу­ю­чих і зне­бо­лю­ю­чих ліків — всім
відома улюб­ле­на суміш лікарів швидкої до­по­мо­ги — анальгін +
ди­мед­рол.

Будь-які за­со­би, що діють на цент­раль­ну нер­во­ву
сис­те­му, в поєднанні з антигістамінними пре­па­ра­та­ми ста­ють
помітно активніше, лег­ко мо­же ви­ник­ну­ти пе­ре­до­зу­ван­ня аж до
втра­ти свідомості, можливі роз­ла­ди координації (звідси ри­зик травм).

Що
ж стосується спо­лу­чен­ня з ал­ко­го­лем, то пе­ред­ба­чи­ти можливі
наслідки ніхто не візьметься, а мо­же бу­ти все що зав­год­но — від
гли­бо­ко­го-гли­бо­ко­го сну до ду­же білої га­ряч­ки.

Оставить комментарий