Дитячі захворювання. Антибіотики — істина знаходиться посередині.

Читать статью на русском языке

Став­лен­ня батьків до антибіотиків не мож­на на­зва­ти спокійним: одні з
нас вірять в їх все- могутність, інші вва­жа­ють дже­ре­лом усіх бід.

А
ось фахівці переконані, що істина зна­хо­дить­ся рівно посередині: Є
ситуації, ко­ли антибіотики необхідні ма­лю­кам, щоб ви­ду­жа­ти, але
при­зна­ча­ти їх тре­ба ду­же обе­реж­но. Спробуємо розібратися ра­зом.

За
ста­тис­ти­кою, ГРЗ досі лідирують у нас в спис­ку при­чин
при­зна­чен­ня антибіотиків, хо­ча в ліку- вальному формулярі, де
обговорюється схе­ма дій лікаря, про це не го­во­рить­ся ні сло­ва. За
респі- раторними за­хво­рю­ван­ня слідують риніти, фарин- гіти, ларингіти,
бронхіти і оти­ти. А як­що зга­да­ти, що при­чи­ною їх по­яви май­же
зав­ж­ди ста­ють віруси, на які антибіотики ніяк не діють, то сенс цих
при­зна­чень і зовсім гу­бить­ся.

Що ж відбувається? Про­бле­ма в
то­му, що ще кілька десятиліть то­му інфекційні хво­ро­би, на­прик­лад,
оти­ти, час­то вик­ли­ка­ли серйозні усклад­нен­ня: мастоїдит
(за­па­лен­ня кісткової тка­ни­ни че­ре­па), флег­мо­ну (гнійник у вусі)
і менінгіт (за­па­лен­ня моз­ко­вих обо­ло­нок), а ангіни при­во­ди­ли
до гост­ро­го суг­ло­бо­во­го рев­ма­тиз­му.

Ось так і
з’яви­ла­ся зміцніла до кінця ХХ століття традиція при­зна­ча­ти
антибіотики для то­го, щоб по­пе­ре­ди­ти будь-які усклад­нен­ня.
Те­пер, ко­ли, за да­ни­ми ста­тис­ти­ки, не­без­пе­ка їх по­яви ста­ла
на­ба­га­то мен­ше, і лікарям і бать­кам потрібно ви­ко­на­ти
зво­рот­ний шлях.

Лікування пішло бактеріям на ко­ристь…

Що
ж відбувається в організмі малюків, ко­ли ми намагаємося впли­ну­ти на
віруси за до­по­мо­гою антибіотиків? Як вже го­во­ри­ло­ся, пре­па­ра­ти
цієї гру­пи безсилі зу­пи­ни­ти їх роз­м­но­жен­ня, а зна­чить, і
по­лег­ши­ти стан ди­ти­ни. Спра­ва в то­му, що во­ни мо­жуть діяти
тільки про­ти цілих мікроорганізмів, тоб­то бактерій, при­чо­му як
шкідливих, так і ко­рис­них, на­прик­лад, тих, що на­се­ля­ють наш
ки­шеч­ник.

Віруси до категорії клітинних істот не відносяться,
до то­го ж во­ни жи­вуть і роз­м­но­жу­ють­ся в «укритті» — всередині
клітин лю­ди­ни. Ось чо­му курс антибіотиків, при­зна­че­ний не до
місця, як­що і бу­де ма­ти ефект, то ви­пад­ко­вий — рап­том ста­ла
при­чи­ною хво­ро­би бактерія, що у ви­пад­ку з ГРЗ трапляється вкрай
рідко. До то­го ж не бу­де­мо за­бу­ва­ти, що та­ке лікування вик­ли­че
по­ру­шен­ня мікрофлори ки­шеч­ни­ка — дисбактеріоз.

І ще: як­що
вда­ва­ти­ся до до­по­мо­ги антибіотиків за­над­то час­то,
хвороботворні бактерії звик­нуть до яко­гось ти­пу препаратів і
пе­ре­ста­нуть на ньо­го ре­а­гу­ва­ти. За останні десятиліття вже
з’яви­ло­ся не од­не покоління «не­пе­ре­мож­них» бактерій, які
ви­роб­ля­ють на світ настільки ж нечутливі до анти- біотиків
мікроорганізми.

На­прик­лад, тре­ти­на су­час­них пневмококів і
гемо- фільних па­ли­чок (во­ни вик­ли­ка­ють за­па­лен­ня легенів —
пневмонії, бронхіти і так далі) несприй- нятливі до сво­го не­давньо­го
во­ро­го­ва — пеніци- ліну.

Удар точ­но в ціль

Щоб
виб­ра­ти пра­виль­ний антибіотик про­ти збуд­ни­ка хво­ро­би, потрібно
зда­ти аналіз, в залежності від кож­но­го кон­крет­но­го ви­пад­ку,
мок­ро­тин­ня, кров, гній або се­чу ма­лю­ка.

Фахівець виділить з
них «ви­ну­ват­ця за­во­ру­шень», помістить йо­го в особ­ли­ву се­ре­ду
і ви­зна­чить, як бу­дуть діяти на ньо­го різні антибіотики. Але в
більшості випадків лікар призначає ліки, ви­хо­дя­чи із симптомів
хво­ро­би, які мо­жуть ба­га­то розповісти про ха­рак­тер інфекції та
мікроби, які її вик­ли­ка­ли.