Бать­кам не вар­то зай­ма­ти­ся самолікуванням: не­пра­виль­но обра­ний
пре­па­рат мо­же вик­ли­ка­ти не­ба­жа­ний ефект чи терапія ви­я­вить­ся
без­ре­зуль­тат­ною.

Гельмінтоз — до­сить по­ши­ре­не ди­тя­че
за­хво­рю­ван­ня. За ста­тис­ти­кою, навіть у благополучній Європі
па­ра­зи­та­ми за­ра­же­ний ко­жен третій, а в Україну — ко­жен дру­гий.
Гельмінти є у 80 відсотків дошкільнят. Найчастіше у дітей ви­яв­ля­ють
ас­ка­ри­ди і гост­ри­ки. Чим во­ни небезпечні? Які аналізи потрібно
зда­ти, щоб ви­зна­чи­ти, чи є у ди­ти­ни па­ра­зи­ти? Як від них
за­хис­ти­ти­ся надалі? На ці та інші за­пи­тан­ня відповідає лікар
педіатричного відділення Національної дитячої спеціалізо- ваної лікарні
«Охмат­дит» Ла­ри­са Се­ме­нен­ко.

— У малюків частіше виявляємо
круглі гельмінти — ас­ка­ри­ди, — розповідає Ла­ри­са Се­ме­нен­ко. —
Ці па­ра­зи­ти схожі на товсті шнур­ки ро­же­во-білого коль­о­ру і
до­ся­га­ють від 15 до 35 сантиметрів в дов­жи­ну. Щоб їх ви­я­ви­ти,
потрібно зда­ти імуноферментний аналіз крові для ви­зна­чен­ня антитіл
(імуноглобулінів) і антигенів (са­мих паразитів). Для лікування ми
застосовуємо різні хімічні пре­па­ра­ти та за­со­би на рослинній основі.

— Чим небезпечні гельмінти?

— Во­ни виділяють отруйні ре­чо­ви­ни, які по­сту­по­во зав­да­ють
шко­ди організму: вик­ли­ка­ють болі в животі, ну­до­ту, блю­во­ту,
по­си­ле­не слиновиді- лення. Як­що па­ра­зи­ти по­тра­пи­ли в ки­шеч­ник,
то ма­лю­ки ста­ють мля­ви­ми, дратівливими, по­га­но сплять, швид­ко
втом­лю­ють­ся. Крім ас­ка­рид у ки­шеч­ни­ку мо­жуть жи­ти і інші
па­ра­зи­ти — гост­ри­ки. У дов­жи­ну во­ни до­ся­га­ють не більше
од­но­го сан­ти­мет­ра, але вик­ли­ка­ють се­рй­оз­не за­хво­рю­ван­ня —
ентеробіоз. У великій кількості гост­ри­ки про­во­ку­ють різні запальні
про­це­си, по­ру­шен­ня трав­лен­ня, анемію, алергію (у пацієнтів
розвивається атопічний дер­ма­тит, нейродерміт, діатез), по­слаб­лю­ють
імунну сис­те­му. Як­що ви­я­ви­ти паразитів з ве­ли­ким запізненням і
хво­ро­ба ви­я­вить­ся за­пу­ще­ною, то ма­люк мо­же по­ча­ти відставати
у фізичному та ро­зу­мо­во­му роз­вит­ку.

— Як не до­пус­ти­ти за­хво­рю­ван­ня?

— Тим, хто тримає вдо­ма кішку або со­ба­ку, двічі на рік потрібно
обов’яз­ко­во про­во­ди­ти дегельмін- тизацію. Навіть як­що ваш
ви­хо­ва­нець ніде не гуляє, ви самі мо­же­те з взут­тям при­нес­ти в
бу­ди­нок яй­ця глистів, а кіт, ви­ли­зу­ю­чи лап­ки, за­ра­зить­ся.
На­ма­гай­те­ся об­да­ва­ти окро­пом овочі та зе­лень, які подаєте до
сто­лу в си­ро­му вигляді. Частіше мий­те ру­ки дитині, ре­гу­ляр­но
стрижіть йо­му нігті.

Не вар­то вва­жа­ти, що за­ра­жен­ня
глис­та­ми не­мож­ли­во по­пе­ре­ди­ти. Яй­ця паразитів, перш ніж
по­тра­пи­ти в організм, повинні по­до­ла­ти за­хис­ний бар’єр: в роті —
згубні для них фер­мен­ти сли­ни, в шлун­ку — кис­ле се­ре­до­ви­ще.
Крім то­го, ли­чин­кам на­ле­жить поз­ма­га­ти­ся з імунітетом ди­ти­ни.
А щоб організм зміг да­ти відсіч па­ра­зи­там, потрібно постійно
зміцнювати йо­го захисні си­ли: за­гар­то­ву­ва­ти ма­лю­ка,
до­три­му­ва­ти­ся ре­жи­му, сте­жи­ти за пра­виль­ним хар­чу­ван­ням.
Як­що ди­ти­на звик­ла все «про­бу­ва­ти», то слід йо­му по­яс­ни­ти, що
брудні пред­ме­ти та іграшки в рот бра­ти не мож­на. Ба­га­то мам в
доступній для ма­лю­ка формі при­ду­му­ють каз­ки про чисті руч­ки і
злих мікробів. Ди­ти­на од­ра­зу не на­вчить­ся пра­ви­лам гігієни, але
як­що бать­ки постійно про це го­во­рять і по­ка­зу­ють, як все ро­би­ти
пра­виль­но, то ре­зуль­тат бу­де хо­ро­ший.

Джерело: www.fakty.ua

Оставить комментарий

Adblock detector