Дитячі захворювання. Хвороба під назвою «раптова екзантема».

Читать статью на русском языке

Для то­го щоб ма­ми і та­та дізналися про хво­ро­бу під на­звою «рап­то­ва ек­зан­те­ма» (ро­зе­о­ла), я зро­бив усе, що міг.

Впер­ше
на­пи­сав про це в 1998 році — розділ у книзі «Здо­ров’я ди­ти­ни і
здо­ро­вий глузд йо­го ро- дичів». У книзі «ГРЗ» — гла­ва «Тем­пе­ра­ту­ра
і більше нічого», на цю ж те­му цілий ви­пуск «Шко­ла лікаря
Ко­ма­ровсь­ко­го», і цілий ви­пуск «На­ше все» на НТВ.

Багаторазові
згад­ки про розеолі зав­ж­ди, ко­ли це мож­ли­во: чи го­во­ри­мо про
віруси, ви­си­пи, дитячі інфекції, антибіотики — згадуємо про розеолі…
Цей матеріал — на­пев­но, остан­ня спро­ба…

Навіщо стільки
го­во­ри­ти, запитаєте ви? А пам’я- таєте зай­чи­ка з російської народної
каз­ки, який го­ло­сив «як же мені не пла­ка­ти» — ось так і я, — як же
не го­во­ри­ти про хво­ро­би, яка є чи не найбільш по­ши­ре­ною
ди­тя­чою інфекцією!

До 5 років 100% дітей (!!!!!) пе­ре­но­сять
цю хво­ро­бу — вже ма­ють в крові антитіла до вірусу, що викликає
рап­то­ву ек­зан­те­му. Ще раз вду­май­те­ся — 100% (УСІ!). До 2-х років
— 75%.

Найчастіший вік, ко­ли хво­ро­ба виникає — з 8 до 18 місяців.

Про­яви
хво­ро­би до­сить характерні і в статті описані: ви­со­ка
тем­пе­ра­ту­ра тіла без будь-яких інших симптомів, че­рез 3-5 днів
тем­пе­ра­ту­ра тіла падає і в той же час з’являється ви­сип. Ви­сип
фак­тич­но означає кінець хво­ро­би, не потребує лікування і про­хо­дить
сам.

Можливі фор­ми хво­ро­би і без ви­си­пу (тоб­то
тем­пе­ра­ту­ра падає і все), тим не менш у 25% всіх дітей має місце
са­ме кла­сич­на рап­то­ва ек­зан­те­ма.

Я навіть зди­ву­вав­ся,
оскільки після всіх книг і особ­ли­во після те­ма­тич­но­го ви­пус­ку
«Шко­ли…», от­ри­мав сотні листів з уро­чис­тим ви­гу­ком
«виявля- ється, у нас бу­ла ро­зе­о­ла», — за­га­лом, у ме­не скла­ло­ся
вра­жен­ня, що мам, які не зна­ють про розеолі, вже не існує…

Ось при­клад з од­но­го лис­та, от­ри­ма­но­го мною: про­тя­гом п’яти днів ди­ти­ну огля­да­ють 6 (ШІСТЬ) лікарів. ШІСТЬ!!!

Дитині
9 міс. Тем­пе­ра­ту­ра і більше нічого. Про ро­зео­ле не зга­дав (не
по­ду­мав або не знав) ніхто. Шос­тий лікар, про яко­го взагалі ні
сло­ва, — ну той, який вже в лікарні по­чав лікувати, так ось, навіть
цей шос­тий, ма­ю­чи всі вихідні класичні симп­то­ми, — ти­по­вий вік,
ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра, нормалізація на 4-й день і по­даль­ший ви­сип —
навіть після цьо­го лікує «алергію» гор­мо­на­ми і антигістамінними
за­со­ба­ми…

А крім цьо­го:

• пер­ший лікар призначає
антибіотик ши­ро­ко­го спек­тру дії незрозуміло навіщо, і плюс пи­ти
ро­маш­ку. Чо­му тре­ба пи­ти ро­маш­ку в XXI столітті, ко­ли є
роз­чи­ни для пероральної регідратації? Навіщо потрібна клізма? Навіщо
попі ро­маш­ка?

• дру­гий лікар демонструє ди­во­виж­ну тактовність. Ка­же, що пер­ший був у маренні і призначає… го- меопатію!

•
нев­ро­па­то­лог ста­вить унікальний діагноз «пе­ред су­дом­ний
син­дром», який, виявляється, лікується вітаміном В6 і, прос­ти
Гос­по­ди, магнезією! У XXI столітті магнезія! Дитині дев’яти місяців!
Це ж революційна ситуація, товариші! Ад­же зовсім ско­ро зно­ву 17-й
рік!

Я не знаю, де все це відбувається. Це Україна, Росія,
Білорусь, Ка­зах­стан — не знаю… Впев­не­ний, що це як мінімум
об­лас­ний центр — знай­ти в не­ве­ли­ко­му місті 6 лікарів, тим більше
педіатрів, тим більше у святкові дні — не­мож­ли­во.

От­же, в
аб­со­лют­но типовій, повсякденній педіат- ричній ситуації ма­ма, не
знай­шов­ши до­по­мо­ги і не от­ри­мав­ши зрозумілої інформації від 6
лікарів у ве­ли­ко­му місті, шукає по­ря­тун­ку в інтернеті. Во­на
впев­не­на в то­му, що за лис­том мож­на по­ста­ви­ти діагноз їй, мамі!

І
це лист дійсно — діагноз. Гіркий діагноз, май­же ви­рок. Ви­рок системі
охо­ро­ни здо­ров’я, суспіль- ству, нам усім. Нашій байдужості, нашій
безвід- повідальності.

20 років ми­ну­ло після роз­ва­лу СРСР і
увесь цей час педіатрія не розвивається. І окремі світлі го­ло­ви ли­ше
підкреслюють за­галь­ний дра­ма­тизм ситуації. Педіатри ви­ми­ра­ють як
клас. Тут я не го­то­вий ав­то­ри­тет­но го­во­ри­ти про Росію, але про
те, що роб­лять з педіатрами в моїй країні, мені добре відомо.

Їх
ніхто не вчить, а на­вча­ють­ся во­ни самі — ви­жи­ва­ти. Ви­жи­ва­ти
будь-якою ціною — зав­ж­ди по­год­жу­ва­ти­ся з головлікарем, не
конфліктувати з ро­ди­ча­ми, при­ду­му­ва­ти хво­ро­би, при­зна­ча­ти за
відсоток ліки, на­прав­ля­ти за відсоток в лабо- раторії на нікому не
потрібні об­сте­жен­ня… Хо­ча ні, ко­жен день в лікарнях і
поліклініках на­тов­пи вчи- телів — во­ни на­зи­ва­ють­ся
мед­пред­став­ни­ка­ми фар- макологічних фірм. Во­ни вчать, які ліки
обов’яз­ко­во тре­ба при­зна­ча­ти і що вам бу­де за при­зна­чен­ня
са­ме цих ліків.

Той лікар, який лікує кра­ще і знає більше, —
він як більмо в оці. Він не призначає ліки, ко­ли всі інші
при­зна­ча­ють. Він ка­же — «не знаю», ко­ли всі інші взагалі не
сумніваються, він го­во­рить «тре­ба мен­ше їсти», ко­ли всі інші
лікують дисбактеріоз. Про ньо­го йо­го ко­ле­ги на кож­но­му розі
розповідають ги­до­ти, і для головлікаря він незруч­ний, і на кур­сах
підвищення кваліфікації пи­тан­ня задає, замість то­го, щоб мов­ч­ки
зда­ти в фонд ка­фед­ри і відпочивати…

Чим зай­ма­ють­ся
медичні інститути-університети? Навіщо потрібні інститути
удос­ко­на­лен­ня лікарів, Мінздрав, атестаційні комісії і ме­дич­на
періодика, як­що в XXI столітті в об­лас­но­му центрі 6 (ШІСТЬ!) лікарів
не зна­ють, що та­ке рап­то­ва ек­зан­те­ма і які у неї симп­то­ми?

Нев­же лю­ди, керівні ме­ди­ци­ною, не розуміють, що це ви­рок їм! Їх нед­ба­ло­му відношенню до сво­го на­ро­ду!

Ну
не мо­же ДАІшник який не знає пра­вил проїзду пе­рех­рес­тя,
ре­гу­лю­ва­ти дорожній рух! Ну не мо­же пе­ре­кла­дач з англійської
рап­том по­ча­ти пе­ре­кла­да­ти з китайської! Ну не мо­же в XXI
столітті пре­тен­ду­ва­ти на приналежність до світової цивілізації
країна, де педіатри лікують 9-місячних дітей клізмами з ро­маш­кою,
магнезією, гомеопатією й не зна­ють симптомів однієї з найбільш
по­ши­ре­них ди­тя­чих хво­роб!

Але біда як­раз і полягає в
то­му, що більшість ке- рівників-організаторів-перевіряльників не ба­чать в
цьо­му нічого не­з­ви­чай­но­го. Во­ни б теж так лікували, для них це
нор­маль­но — бан­ки, гір- чичники, антибіотик без діагнозу, магнезія,
ро­маш­ка, зе­лен­ка, гомеопатія, уко­ли в дитячі по­пи…

Для всьо­го цивілізованого світу не­нор­маль­но, а у нас — лікуйтеся на здо­ров’я!

І
в ситуації, ко­ли тре­ба терміново наз­до­га­ня­ти ци- вілізовану
ме­ди­ци­ну і підносити ав­то­ри­тет Лікаря, ко­ли оче­вид­на кри­за
медичної освіти і кри­за повсякденної лікарської прак­ти­ки, так ось в
цій ситуації до­ля лікарів і їх пацієнтів нікого не хвилює, ми навіть не
наздоганяємо, ми рухаємося іншим кур­сом!

Тре­ба терміново
вкла­да­ти гроші са­ме в лікарів, інакше всі інші вкла­ден­ня
аб­со­лют­но безглузді! XXI століття! Інтернет! План­шет кож­но­му
лікарю, за­галь­на обов’яз­ко­ва ме­дич­на комп’ютер­на гра- мотність,
ко­жен день централізовані роз­сил­ки інформації, навчальні про­гра­ми,
дер­жав­ний центр віртуального кон­суль­ту­ван­ня…