Підлітковий вік пов’язаний з перебудовою організму дитини — статевим дозріванням.

Пубертатний період — це стадія, коли людина досягає статевого дозрівання. Лінії психічного і фізіологічного розвитку не йдуть паралельно, через що індивідуальні межі вступу в пубертат значно варіюють.

Одні діти вступають в пубертатний період раніше, інші—пізніше. В середньому пубертат триває 3 — 4 роки.

Настання пубертатного періоду характеризується загальними змінами морфологічної будови орга- нізму. У підлітків спостерігається інтенсивний ріст скелета (за рік хлопчики в середньому підрос- тають на 4—7 см, а дівчатка на 3—6 см). У дітей обох статей дозрівання стосується спочатку внут- рішніх органів, а потім тіла. У дівчаток розширю- ється таз, а плечі залишаються вузькими, у хлоп- чиків — зворотні пропорції: збільшення ширини плечей, таз залишається вузьким. Дане співвідно- шення є класичною морфологічною ознакою для оцінки пубертатного розвитку.

Паралельно росту скелета відбувається розвиток маси тіла, мускульної і жирової тканин, що призводить до зовнішніх сатевих відмінностей між хлопчиками і дівчатками. У дівчаток починається розвиток грудей (в середньому в 12 років), що супроводжується оволосінням лобка. Середній вік появи перших менструацій (менархє) припадає на 13 років (індивідуальний діапазон від 10 до 16,5 років). У хлопчиків розвиток вторинних статевих ознак починається зі збільшення яєчок, потім настає оволосіння лобка (в середньому 12,5 років), волосся під пахвами з’являється пізніше на два роки, з цим співпадає поява бороди. Важ- ливим феноменом пубертату стає ломка голосу.

Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози, які починають виділяти гор- мони росту і статеві гормони.

Значні цикли статевого розвитку в підлітковому віці пов’язані з функціями гіпоталамусу, який інтенсивно виділяє Молекулярні частини в гіпофіз, запускаючи в роботу всю ендокринну систему. Гіпоталамус є основним, відповідальним центром за емоційну поведінку.

Основні структурні і функціональні зміни в голов- ному мозку завершуються до 14 років, коли він досягає свого кінцевого обсягу і ваги. Співвід- ношення ж між сірою речовиною та нейронами набуває свого кінцевого рівня розвитку приблизно у 18 років.

У зв’язку зі швидким розвитком у період пубертату всіх систем організму виникають труднощі у кро- вопостачанні мозку та функціонуванні серця, легенів. Останні хоч і розвиваються в цей період, але не встигають досягнути такого рівня, щоб повноцінно забезпечити роботу організму. Тому для підлітків характерні перепади м’язового і су- динного тонусів. Такі перепади викликають швид- ку зміну фізичних та емоційних станів. Підліток спроможний годинами ганяти м’яч чи активно рухатися в такт популярній музиці, але, у відносно спокійний період, може відчувати себе дуже стом- леним.

Емоційний фон у підлітковому віці харак- теризується нестабільністю.

Емоційна нестабільність підсилює статеве збудже- ння. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуаль- них відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов’язані із задоволенням потреб у підтримці, са- моповазі, любові.

Сексуальна поведінка підлітків — це пове- дінка пошуку смислу сексуальних символів.

В період пубертату підліток починає засвоювати значення сексуальних жестів і випробовувати ті стратегії поведінки, які стають своєрідним «місцем зустрічі» уявного сексуального життя і проявів еротизму в міжособистісних взаємодіях. У цілому, сексуальний розвиток підлітків є динамічним про- цесом, який призводить їх до набуття і усклад- нення вмінь виражати еротичний зміст через соціальну поведінку. Переважно у підлітковому віці відбуваються найглибші зміни психосексуаль- ної свідомості особистості.

Оставить комментарий