Читать статью на русском языке

Чи змінив час уяв­лен­ня лікарів-акушерів про те, яким по­ви­нен бу­ти
стан­дарт ве­ден­ня вагітності? Чи є такі ідеї і дослідження, від яких
фахівці вже відмовилися?

Наукові роз­роб­ки в області фізіології
вагітності і технічний про­грес, роз­ши­рив ко­ло досліджень, у то­му
числі за ра­ху­нок по­яви но­во­го об­лад­нан­ня, зви­чай­но, внес­ли
ко­рек­ти­ви в пред­став­лен­ня лікарів-акушерів.

Приміром,
за­раз фахівці інакше став­лять­ся до про­бле­ми анемії у вагітних
жінок. Як­що раніше нор­мою гемоглобіну вва­жав­ся по­каз­ник 120-140
г/л і жінки, які ма­ли ре­зуль­тат ниж­че цьо­го рівня, от­ри­му­ва­ли
пре­па­ра­ти заліза (а во­ни мо­жуть вик­ли­ка­ти за­гост­рен­ня
гаст­ри­ту, виразкової хво­ро­би, яке виражається бо­ля­ми в животі), то
за­раз їх при­зна­ча­ти не ста­нуть.

Нові дані про роз­ви­ток
вагітності по­ка­за­ли, що, оскільки об­сяг циркулюючої крові в
організмі майбутньої ма­ми збільшується на 1/3, щоб за­без­пе­чи­ти
по­тре­би двох, якість крові жінки теж змінюється: во­на стає менш
в’яз­кою, і рівень гемоглобіну при­род­ним чи­ном знижується. Ось чо­му
сьогодні нижнь­ою ме­жею нор­ми йо­го утри­ман­ня під час вагітності
прий­ня­то вва­жа­ти 110 г/л.

Ба­га­то досліджень, які за­раз є
обов’яз­ко­ви­ми, раніше або не існували (як доплерометрія), або май­же
не прак­ти­ку­ва­ли­ся (об­сте­жен­ня на рівень гормонів в крові;
інфекції, що пе­ре­да­ють­ся ста­те­вим шля­хом), або при­зна­ча­ли­ся,
тільки як­що у жінки був ри­зик по­яви про­блем або вже з їх по­чат­ком
(як УЗД).

Зовсім інакше лікарі відносяться за­раз до
при­зна­чен­ня сечогінних препаратів майбутнім ма­мам, у яких
ви­яв­ля­ють­ся на­бря­ки, білок в сечі, над­бав­ка у вазі і
підвищується артеріальний тиск (цей стан на­зи­ва­ють гес­то­зом, він
вважається се­рй­оз­ним усклад­нен­ням вагітності).

Раніше такі
пре­па­ра­ти про­пи­су­ва­ли жінкам при пер­ших озна­ках про­бле­ми.
За­раз до­ве­де­но, що при гестозі рідина йде з ос­нов­но­го кров’яно­го
рус­ла в дрібні су­ди­ни і капіляри, утво­рю­ю­чи та­ким чи­ном
на­бря­ки, і при­зна­чен­ня сечогінних препа- ратів при­зве­де до то­го,
що її в ос­нов­но­му руслі ста­не ще мен­ше і сер­це майбутньої ма­ми
бу­де важ­че пра­цю­ва­ти.

Сьогодні на пер­шо­му етапі лікар
при­зна­чить жінці дієту (точніше, схе­му роз­ван­та­жу­валь­них днів),
сечогінні тра­ви, по­про­сить сте­жи­ти за ба­лан­сом випитої і
виділеної рідини.

А як­що ці за­хо­ди не до­по­мо­жуть, на­бря­ки
бу­дуть зберігатися і стан погіршиться, лікарі в стаціонарі спро­бу­ють
відновити об­сяг втраченої рідини, а не бу­дуть ви­во­ди­ти її назовні.
До до­по­мо­ги се­рй­оз­них сечогінних ліків вда­дуть­ся тільки в
крайньо­му ви­пад­ку.

Дійсно революційні зміни торк­ну­ли­ся
пра­вил ве­ден­ня вагітності та пологів у майбутніх мам з
ре­зус-не­га­тив­ним чин­ни­ком. До се­ре­ди­ни 80-х років запобігти
про­бле­му ре­зус-конфлікту з ди­ти­ною, яка успад­ку­ва­ла від бать­ка
по­зи­тив­ний ре­зус, бу­ло не­мож­ли­во!

І фахівці не зна­ли про
приховані ре­зус-антитіла, які за­ли­ша­ють­ся в пам’яті імунної
сис­те­ми жінки і в на­ступ­ну вагітність мо­жуть вик­ли­ка­ти ситуацію
конфлікту. За­раз про це відомо, і з кінця 80-х рр. в ши­ро­ку
прак­ти­ку увійшло пра­ви­ло вво­ди­ти мо­ло­дим ма­мам в перші 72
го­ди­ни після пологів ан­ти­ре­зус-гаммаглобулін, який знешкоджує ці
анти- тіла, поз­бав­ля­ю­чи від про­блем у май­бутньо­му.

Що
стосується схе­ми ве­ден­ня пологів, змінилося став­лен­ня фахівців до
при­зна­чен­ня зне­бо­лен­ня. Раніше в розпорядженні лікаря, який
приймає хворобливі по­ло­ги, був ли­ше пре­па­рат про­ме­дол (це
нар­ко­тич­ний засіб) або інгаляції за­ки­су азо­ту, а сьогодні, з
по­явою ме­то­ди­ки вве­ден­ня ане­сте­ти­ка в на­вко­ло
спин­но­моз­ко­вий простір, лікарі-аку­ше­ри вда­ють­ся до до­по­мо­ги
епідуральної анес- тезії.

Її роз­роб­ка пов’яза­на і з но­ви­ми
да­ни­ми про фізіологію пологів, що до­ве­ли, що біль порушує
нор­маль­ний перебіг про­це­су пологів і мо­же се­рй­оз­но впли­ну­ти на
стан ма­лю­ка. У цій ситуації у ньо­го мо­же ви­ник­ну­ти гіпоксія —
не­ста­ча кис­ню, ад­же біль викликає на­пру­гу, що порушує
по­ста­чан­ня кис­нем організм ма­ми.

Ба­гать­ох жінок турбує, що
лікарі-аку­ше­ри за­раз ста­ли частіше вда­ва­ти­ся до про­це­ду­ри
розсічення про­ме­жи­ни (епізіотомії — збо­ку або перинеотомії — по
цент­ру).

Дійсно, спи­сок ситуацій, що ви­ма­га­ють її
про­ве­ден­ня, сьогодні роз­ши­рив­ся. Але як­що раніше фахівці не
зна­ли про ті серйозні наслідки, які мо­же ма­ти для ди­ти­ни за­трим­ка
у народженні, то те­пер ця інформація є. Ось чо­му як­що перебіг
пологів відхиляється від нор­ми і необхідно на­бли­зи­ти і при­ско­ри­ти
по­яву на світ го­лов­ки ма­лю­ка, то, щоб зни­зи­ти на­ван­та­жен­ня
на неї в цей мо­мент і поз­ба­ви­ти ди­ти­ну від страж­дань, лікар
попо- ловині розітне про­ме­жи­ну.

По­чне­мо з то­го, що стан­дарт
ве­ден­ня вагітності не змінився, а з по­явою ідеї про необхідність
більш ре­тель­но­го, ніж раніше, об­сте­жен­ня по­пов­нив­ся но­ви­ми
ме­то­да­ми дослідження.

Як­що го­во­ри­ти про зміни, во­ни
сто­су­ють­ся швид­ше прав і обов’язків лікарів і пацієнтів. Майбутні
ма­ми от­ри­ма­ли пра­во оби­ра­ти і відмовлятися від яки­хось
при­зна­чень: УЗД, методів зне­бо­лю­ван­ня, ін’єкцій ок­си­то­ци­ну під
час пологів, пер­ших щеп­лень дитині. І лікар-аку­шер те­пер бу­де
по­яс­ню­ва­ти, а не на­по­ля­га­ти, як раніше. Будь-які при­зна­чен­ня
за­раз роб­лять­ся з фор­му­лю­ван­ням: «Реко- мендуємо».

Несподівано прос­то!

Су­час­ний
підхід — це не зав­ж­ди високі технології! Іноді на­уко­ва дум­ка йде
від склад­но­го до прос­то­го. Приміром, у ситуації, що вимагає
вик­ли­ка­ти у жінки по­ло­ги за умо­ви неготовності ший­ки мат­ки,
лікарі ви­ко­рис­то­ву­ють ламінарії. Па­лич­ки з цих во­до­рос­тей
вво­дять все­ре­ди­ну, і во­ни, збіль- шуючись, повільно й плав­но
роз­тя­гу­ють ший­ку!

Ось при­клад: у ситуації, ко­ли вагітність
затягуєть- ся, настає 41-я тиж­день, за да­ни­ми кардіо- моніторів у
ди­ти­ни з’яв­ля­ють­ся невеликі зміни сер­це­бит­тя (перші озна­ки
гіпоксії — нестачі кис­ню) і їй вже тре­ба б швид­ше на­ро­ди­ти­ся, щоб
не страж­да­ти від нестачі по­жив­них ре­чо­вин, май­бут­ня ма­ма
відмовляється від про­це­ду­ри роз­к­рит­тя пло­до­во­го міхура.

Ад­же
ця маніпуляція до­зво­лить ви­зна­чи­ти якість навколоплідних вод, за
яки­ми мож­на су­ди­ти про стан ди­ти­ни, і на­бли­зи­ти по­ча­ток
переймів. І лікар бу­де по­яс­ню­ва­ти мамі, що її рішення загрожує
усклад­нен­ням ста­ну ди­ти­ни.

А ось при­клад інших змін. У всі
ча­си зав­дан­ням лікаря, провідного вагітність, бу­ло про­гно­зу­ван­ня
мож­ли­вих усклад­нень в її роз­вит­ку і в перебігу пологів. І як­що
раніше аку­ше­ри по­кла­да­ли­ся ли­ше на свої го­ло­ви, і ру­ки, то
за­раз їм у цьо­му допомагає техніка. Роз­ши­рен­ня мож­ли­вос­тей
при­зве­ло до то­го, що пов­не об­сте­жен­ня жінки займає щонайбільше
тиж­день і дає ви­черп­не уяв­лен­ня про її стан і са­мо­по­чут­тя
ди­ти­ни.

Тре­ба ска­за­ти, що дов­гий час ос­нов­ним дже­ре­лом
інформації для лікаря був пра­виль­но зібраний анам­нез — історія
роз­вит­ку і хво­роб пацієнтки. Ба­зу­ю­чись на цих відомостях, ми
ви­зна­ча­ли слабкі місця майбутньої ма­ми і її вагітності, що
по­тре­бу­ють ува­ги, і при­зна­ча­ли додаткові дослідження.

І
за­раз з’явив­ся ри­зик замінити ґрунтовний збір анам­не­зу про­гра­ми
об­сте­жен­ня, уник­нув­ши док- ладної роз­мо­ви лікаря-аку­ше­ра з
пацієнткою. Не ду­маю, що жінки в такій ситуації бу­дуть по­чу­ва­ти
се­бе ком­форт­но, а лікарям потрібно пам’ята­ти, що ґрунтовну роз­мо­ву
з май­бутнь­ою ма­мою нічим не замінити.

При­кла­дом змін, які
торк­ну­ли­ся ме­дич­них методів і технологій, мо­же бу­ти су­час­не
став­лен­ня до ке­са­ре­во­го пе­ре­ти­ну. Раніше ця операція бу­ла
рідкістю і ро­би­ла­ся з тро­хи і аб­со­лют­ним по­ка­зан­ня­ми — це
озна­ча­ло, що інакше як за до­по­мо­гою хірургічного втру­чан­ня
ди­ти­на жи­вою на світ з’яви­ти­ся не мо­же.

Як, на­прик­лад, у
ви­пад­ку, як­що у жінки ду­же вузь­кий таз або пе­ред­ле­жан­ня
пла­цен­ти, ко­ли во­на повністю перекриває вихід з мат­ки. За­раз
при­во­дом для операції ста­ють відносні свідчення, які самі по собі
пе­реш­ко­дою до при­род­них пологів не є.

На­прик­лад,
довгоочікувана і не­прос­та вагітність, що на­сту­пи­ла, на­прик­лад,
після ЕКО, ко­ли ні майбутній мамі, ні лікарям не хо­четь­ся
ри­зи­ку­ва­ти бла­го­по­луч­чям ди­ти­ни і самої жінки.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована